Вирок № 88092990, 05.03.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/440/2020

Справа № 428/1981/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Погребної Л.М.,

прокурора Нікуленко І.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000130 від 23.01.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської обл., громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 2 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 раніше засудженого:

01.07.2011 Свердловським МС Луганської області за ст. 187 ч.4 КК України і вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна. 12.08.2011 вирок вступив в законну силу. 25.11.2011 прибув до Сокольської ВК Львівської області № 47. 28.02.2015 прибув до Херсонської ВК № 61.18.02.2016 Сокольським МС Львівської області переглянутий вирок, зарахувати до строку час попереднього ув`язнення з 13.01.2011 до 12.08.2011 із розрахунку 1:2. 22.09.2017 убув з Сокольської ВК Львівської області № 47. 26.10.2017 прибув до Олексіївської ВК Харківської області № 25. Ухвалою Сокольського РС Львівської області від 18.02.2016 на підставі ст.72 ч.5 КК України зараховано зараховане строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017 по 29.11.2017 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, про те, що він відбув покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 13 січня 2011 року по 13 грудня 2018 року, звідки звільнений державна установа «Покровська виправна колонія № 17» на підставі відбуття строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2020 року, приблизно о 13.00 год, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , де на столі у кухні, побачив мобільний телефон Lenovo А6010 в корпусі біло - чорного кольору, який заряджався.

В цей самий час у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, ОСОБА_2 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно для осіб, що також знаходились у квартирі за вищевказаною адресою, але перебували у інших її кімнатах, викрав зі столу в кухні вищевказаний мобільний телефон Lenovo А6010 в корпусі біло - чорного кольору, який належав потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №19/113/9/1-121е від 27.01.2020 року, вартість викраденого мобільного телефону Lenovo А6010 в корпусі біло-чорного кольору на момент вчинення кримінального правопорушення складає 723 гривні 33 копійки.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

28.02.2020 року під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та остаточно примирився з потерпілим, сторони досягли відповідних домовленостей: обвинувачений ОСОБА_2 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення в судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з підозрюваним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 28.02.2020 року між потерпілим та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.02.2020, на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Lenovo А6010 в корпусі біло - чорного кольору, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 .

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28.02.2020 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000130 від 23.01.2020 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.02.2020, на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Lenovo А6010 в корпусі біло - чорного кольору, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1 -121 е від 27.01.2020 року, які згідно довідки складають 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 05 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: мобільний телефон Lenovo А6010 в корпусі біло - чорного кольору, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького МВ УМВС- повернути власнику ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова