Постанова № 8809279, 30.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2010                                                                                           № 14/500

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дзюбка П.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Назаренко В.Є. (дов. від 30.03.2010 р.);

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Тиара”: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиара"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 23.10.2009

у справі № 14/500 ( )

за позовом                               ТОВ "Ласка Лізинг"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиара"

про                                                   стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2009р. № 14/500 задоволено заяву про видачу виконавчого документа. Видано наказ про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації “Принцип” від 07.09.2009 р. у справі № СЗ-14-36/09 наступного змісту: “Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тиара”(08300, м. Бориспіль, вул. Ушакова, буд. 23; р/р 26009003038001 в ВАТ КБ “Надра” КРУ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 31839309, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (03150 м. Київ, вул. Димитрова 5, корп. 2; п/р №6008301013536 в КРД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 33104543) заборгованість в розмірі 155 179,69 грн. (сто п’ятдесят п’ять тисяч сто сімдесят дев’ять грн. 69 коп.); неустойку в розмірі 17 369,77 грн. (сімнадцять тисяч триста шістдесят дев’ять грн. 77 копійок); інфляційне збільшення суми боргу 11 690,68 грн. (одинадцять тисяч шістсот дев’яносто грн. 68 копійок); 3% річних 2 582,91 грн. (дві тисячі п’ятсот вісімдесят дві грн. 91 копійок), 500 грн. реєстраційного збору та 3 736,46 грн. третейського збору, всього -191 059,51 грн. (сто дев’яносто одна тисяча п’ятдесят дев’ять гривень 51 копійок).”

Не погоджуючись із даною ухвалою, ТОВ “Тиара” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.10.2009р. по справі № 14/500 про видачу наказу на підставі рішення Третейського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2009 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ “Тиара” та призначено розгляд справи № 14/500 на 22.12.2009р.

22.12.2009 р. в судовому засіданні представником ТОВ “Тиара” було подано клопотання про зупинення провадження у справі в зв’язку з розглядом в господарському суді м. Києва пов’язаної справи №37/586 за позовом ТОВ “Тиара” до ТОВ “Ласка Лізинг” про визнання недійсним пунктів Договору фінансового лізингу № 1292/04/2008 від 11.04.2008 р., якими передбачено можливість передачі спору між сторонами Договору до Третейського суду.

Ухвалою від 22.12.2009 р. клопотання ТОВ “Тиара” про зупинення провадження у справі було задоволено, апеляційне провадження у справі – зупинено.

11.02.2010 р. господарським судом м. Києва було винесено рішення у справі № 37/586 за позовом ТОВ “Тиара” до ТОВ “Ласка Лізинг” про визнання недійсними пунктів договору фінансового лізингу № 1292/04/2008 від 11.04.2008 р., яким в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Ухвалою від 15.03.2010 р. клопотання ТОВ “Ласка Лізинг” про поновлення провадження у справі було задоволено, апеляційне провадження у справі – поновлено. Розгляд справи призначено на 30.03.2010 р.

Від ТОВ “Тиара” 29.03.2010 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі.

Стосовно клопотання про відкладення розгляду справи, то ст. 77 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

В клопотання ТОВ “Тиара” зазначається, що представник товариства Приходько С.В., який наділений повноваженнями по розгляду даної справи, не може з’явитися в судове засідання, оскільки 30.03.2010 р. бере участь у розгляді іншої справи, але відповідачем не обґрунтована неможливість направлення в судове засідання іншого представника, хоча про час та дату судового засідання ТОВ “Тиара” було повідомлено завчасно, про що свідчить, наявне в матеріалах справи, підписане відповідачем повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Щодо клопотання про зупинення провадження по справі.

Відповідно до приписів ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто, господарський суд зупиняє провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи. Така інформація підтверджується тільки судовими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Товариством “Тиара”, в обґрунтування клопотання про зупинення провадження по справі №14/500, ухвали про прийняття апеляційним судом скарги на рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2010 р. до провадження та призначення дати розгляду надано не було.

Враховуючи Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2010 р. № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” та положення ч. 3 ст. 22 ГПК України відповідно до якої сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, суд відмовив у задоволенні заявлених ТОВ “Тиара” клопотань.

Колегія суддів, порадившись, з в’язку з тим, що сторони були належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, вирішила розглядати справу по суті за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

21.09.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” звернулось до господарського суду міста Києва в порядку ст. ст. 55, 56 Закону України “Про третейські суди” із заявою про видачу виконавчого документа (наказу) на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації “Принцип”від 07.09.2009 р. у справі № СЗ-14-36/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тиара”про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 56 Закону України “Про третейські суди” заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Згідно пункту 2.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” розгляд заяви про видачу виконавчого документа здійснюється господарським судом за правилами розділу XI ГПК України з урахуванням особливостей, передбачених статтею 56 Закону.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду вцілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа в розумінні статті 56 Закону України “Про третейські суди”.

Вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа наведено в частині шостій статті 56 Закону України “Про третейські суди”

Так, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Детального дослідивши всі обставин та матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду м. Києва про відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви ТОВ “Ласка Лізинг” про видачу виконавчого документа.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2009р. у справі № 14/500, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тиара” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2009р. у справі № 14/500 залишити без змін.

Матеріали справи № 14/500 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.04.10 (відправлено)