Рішення № 88091644, 10.03.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 10.03.2020

Справа № 501/2464/19

2/501/137/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого-судді – Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання – Кочкіній О.В.,

справа № 501/2464/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за

позовом: ОСОБА_1

до

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

предмет та підстави позову: про стягнення боргу

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – ОСОБА_4

представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ВСТАНОВИВ:

І. виклад позиції позивача.

До Іллічівського міського суду Одеської області 06.07.2019 року звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу (а.с. 2-4).

Позовна заява мотивована тим, що 07.12.2015 року ОСОБА_1 під розписку позичив подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , грошову суму у розмірі 411 540,00 грн.. При фактичному одержані вказаної суми позивачу в «заставу» був наданий державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782000:02:002:2774, виданий на ім`я ОСОБА_3 та розписка складалась в присутності свідка ОСОБА_6 строком до 07.12.2016 року.

Свої зобов`язання за борговою розпискою позивач ОСОБА_1 виконав належним чином, надав зазначені у розписці грошові кошти, але в строк на 07.12.2016 року відповідачі грошові кошти не повернули.

Позивач змушений звернутись до суду з позовом, та просить суд:

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 481 298,85 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча двісті дев`яносто вісім грн.. 85 коп.), а саме: 411 540,00 (чотириста одинадцять тисяч п`ятсот сорок грн. 00 коп.) основного боргу, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 37 861,68 грн. , 3% річних у розмірі 31 897,17 грн...

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) суму відшкодування судових витрат згідно квитанцій.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

26.07.2019 року позивачем ОСОБА_1 було надано до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 10-11).

02.09.2019 року відповідач ОСОБА_7 надала до суду апеляційну скаргу на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області про забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку (виділені матеріали а.с. 22-25).

Від 16.09.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 надано до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 27-29).

Від 17.12.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 надано до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 44-46).

Позивачем ОСОБА_1 надано до суду від 18.12.2019 року заяву про закінчення підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду. (а.с. 51).

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представником відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, так як сторони були обізнані про розгляд справи, про що свідчать апеляційна скарга, ніяких клопотань щодо призначення експертизи не заявлялось до закриття підготовчого судового засідання, тому суд розцінює клопотання про проведення експертизи в судовому засіданні як затягуванні процесу.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2019 року було задоволено клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку (а.с.18).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2019 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні (а.с.19).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18.12.2019 року було закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.48).

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.12.2019 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2019 року про забезпечення позову залишено без задоволення (виділені матеріали а.с. 50-53).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 07.12.2015 року між ОСОБА_1 та подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, що підтверджується розпискою від 07.12.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у борг грошові кошти у розмірі 411 540,00 грн. (чотириста одинадцять тисяч п`ятсот сорок гривень), та відповідач ОСОБА_3 в заставу зобов`язань надала державний акт на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782000:02:002:2774, виданий на ім`я ОСОБА_3 , зобов`язались повернути кошти до 07.12.2016 року (а.с. 7). Відповідачі свого зобов`язання не виконали, грошові кошти позивачеві не повернули.

Виходячи з вказаного вище, позивач змушена звертатися до суду з позовом з метою реалізації своїх прав.

В судовому засіданні від 02.03.2020 року представником відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, так як сторони були обізнані про розгляд справи, про що свідчать апеляційна скарга, відзив не надали, ніяких клопотань щодо призначення експертизи не заявлялось до закриття підготовчого судового засідання, тому суд розцінює клопотання про проведення експертизи в судовому засіданні як затягуванні процесу.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Так,у ч.5 статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Ст. 628 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ч.2 ст. 1047 ЦК України, позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 114-25021Р/1 від 25.07.2019 року, квитанції №113-25021Р/1 від 25.07.2019 року (а.с.1, 9) позивачем було сплачено 4812,99 грн. (чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 99 копійок) судового збору, та відповідно 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) за заяву про забезпечення позову, які підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, так як відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не виконали умови договору, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

З цих підстав, керуючись статтями 3-5, 7, 10, 13, 19, 258, 339-342, 352 Цивільно процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 481 298,85 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча двісті дев`яносто вісім грн.. 85 коп.).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 4 812,99 грн. (чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 99 коп.).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору за заявою про забезпечення позову у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.)

Повний текст рішення складено та підписано 10 березня 2020 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1

відповідача: ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

Суддя Іллічівського

міського суду Одеської області Смирнов В.В.