Рішення № 88091642, 10.03.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 10.03.2020

Справа № 501/4337/19

2/501/596/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

предмет та підстави позову: про зміну розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

учасники справи - не з`явились

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, згідно якого просить суд:

- змінити (збільшити) розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь за виконавчим листом №2/501/924/13 від 27.06.2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області на підставі рішення від 12.06.2013 року у справі №501/1627/13-ц та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 22.04.2013 року до 31.10.2019 року у розмірі 16837,60 грн.

Позов мотивований тим, що раніше вона (позивачка) перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбних відносин з відповідачем у сторін народилася донька ОСОБА_4 .

За виконавчим листом №2/501/924/13 від 27.06.2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області на підставі рішення від 12.06.2013 року у справі №501/1627/13-ц з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800,00 грн. до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка самостійно виховує неповнолітню доньку, інфляційні витрати призвели до зменшення фактичного вартісного розміру аліментів. Відповідач несвоєчасно сплачував стягнуті з нього аліменти, у зв`язку з чим за період з 22.04.2013 року до 31.10.2019 року у нього виникла заборгованість розмірі 66682,75 грн.

Вказані обставини змусили позивачку звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не надав, був належним чином сповіщений про судовий розгляд справи.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (ст.128 Цивільного-процесуального кодексу України), відзиву на позов не надав, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, в зв`язку з тим, що проведення судового засідання здійснювалося без участі учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що з 03.10.2009 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.14).

07.02.2010 року від шлюбних відносин з відповідачем у сторін народилася ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.12).

За виконавчим листом №2/501/924/13 від 27.06.2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області на підставі рішення від 12.06.2013 року у справі №501/1627/13-ц з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800,00 грн. до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-11).

Згідно копій розрахунків заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що у Чорноморському відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2/501/924/13 від 27.06.2013 року, виданий Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800,00 грн. до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-11).

Відповідно до розрахунку заборгованості від 28.11.2019 року станом на 31.10.2019 року заборгованість за виконавчим листом складає 66682,75 грн. (а.с.4).

ІІІ. Оцінка Суду.

Щодо зміни (збільшення) розміру аліментів.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі СК) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК).

Згідно із статтею 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У силу положень статей 183, 184 СК суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК, так і положень статей 183, 184 СК.

З іншої сторони за містом статті 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Дані положення Закону також враховані в роз`ясненнях Верховного Суду України, що викладені в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3).

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним і у зв`язку із наявністю обставин, передбачених статтею 192 СК може бути зменшений.

При цьому, закон (стаття 192 СК) встановлює можливість врахувати такі обставини (зміну матеріального стану), які виникли після постановлення попереднього рішення про стягнення аліментів і визначити розмір аліментів в іншому розмірі з врахуванням нових обставин.

Важливим в даних правовідносинах є те, що СК передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Таким чином визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, Суд відповідно до статті 182 СК, враховує:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- докази про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків;

- докази про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

- докази про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з наведеного, Суд знаходить підстави для зміни (збільшення) розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача за виконавчим листом №2/501/924/13 від 27.06.2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із врахуванням пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла саме з вини відповідача, який неналежно виконував покладний на нього ст.180 СК України обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, оскільки сплачував стягнуті з нього рішенням суду аліменти нерегулярно, належних та допустимих доказів того, що вказана заборгованість зі сплати аліментів виникла з незалежних від нього причин, суду не надав, що є його процесуальним обов`язком відповідно до вимог ст.81 ЦПК України.

За таких обставин суд доходить до висновку про наявність передбачених ст.196 СК України підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів.

В позові позивачем наведено розрахунки заборгованості по аліментах, складені державним виконавцем Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області.

Вказані розрахунки містять розмір поточних аліментів, які підлягали до сплати відповідачем щомісячно період з квітня 2013 року по жовтень 2019 року.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем в позові надано розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати аліментів, який здійснений з урахуванням даних розрахунків заборгованості по аліментах, складених державним виконавцем Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області. Розмір пені позивачем обчислено, виходячи із суми несплачених відповідачем аліментів за кожен місяць окремо з моменту порушення відповідачем свого обов`язку щодо їх сплати – за період з квітня 2013 року по жовтень 2019 року.

Згідно розрахунку загальний розмір нарахованої пені за кожен із прострочених платежів за період з квітня 2013 року по жовтень 2019 року складає 16837,60 грн. (а.с.1-3).

Дослідивши наведений розрахунок, суд вважає, що обчислений позивачем розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів відповідно до формули, наведеної у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц та визначений розмір пені у сумі 16837,60 грн., є правильним.

Враховуючи, що ч.1 ст.196 СК України встановлено граничний розмір пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за прострочення сплати аліментів у розмірі 16837,60 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Отже, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, відшкодування його вартості покладається на відповідача у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.

2. Змінити (збільшити) розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом №2/501/924/13 від 27.06.2013 року, виданим Іллічівським міським судом Одеської області та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідоме) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідоме) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 22.04.2013 року до 31.10.2019 року у розмірі 16837,60 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідоме) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним - процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним - процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

9. Повний текст рішення складено 10 березня 2020 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко