Рішення № 8807881, 29.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.10                                                                                           Справа№ 3/1

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група ”, м. Новояворівськ

про стягнення заборгованості у розмірі 242509,41 грн.

За зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група ”, м. Новояворівськ

до : Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс”, м.Львів

про стягнення 277702,24 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Цяцяк А.Р. –представник, Трегубенко С.П.-директор;

від відповідача: Козленко С.А. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Інтертрак –плюс” до ТзОВ „Українська транспортна група ” про стягнення заборгованості за поставлені автомобілі в сумі 162927,76 грн., 11315,67 грн. три відсотки річних, 68265,98 грн. збитки від інфляції та судових витрат.

В судовому засіданні 21.01.2010 р. судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи. Для надання можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи в судовому засіданні оголошувалася перерва до 27.01.2010р.

В продовженому судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.02.2010 р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі.

23.02..2010 року ТзОВ „Інтертрак –плюс” було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій він просить стягнути з ТзОВ „Українська транспортна група ” 82927,76 грн. заборгованості за поставлені автомобілі, 6243,43 грн. –три відсотки річних, 38258,24 грн. збитки від інфляції та судових витрат.

01.03.2010 року ТзОВ „Українська транспортна група ” подано зустрічний позов до ТзОВ „Інтертрак –плюс” про стягнення 277702,24 грн. сплачених за договором №17/06 від 11.10.2006 р.

Представник позивача за первісним позовом, просив задоволити зменшені позовні вимоги з підстав і мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Представник відповідача проти позову заперечив з підстав і мотивів викладених у відзиві на позов та наданих в судовому засіданні поясненнях. ТзОВ „Українська транспортна група ” стверджує, що згідно доповнення №3 від 21.08.2007 року до договору №17/06 від 11.10.2006 року визначено ціну автомобілів, які повинні бути поставлені покупцю, в розмірі 3893970,00 грн. з ПДВ, а фактично сплачено покупцем 4171672,24 грн. Як стверджує відповідач за первісним позовом, у нього відсутня заборгованість за поставлені автомобілі. В той же час ТзОВ „Українська транспортна група ” зазначає в зустрічному позові, що оскільки ними сплачено на 277702,24 грн. більше, ніж передбачено договором, то ТзОВ „Інтертрак –плюс” зобов’язане поставити товар на зазначену суму або повернути кошти.

ТзОВ „Інтертрак –плюс” проти зустрічних позовних вимог заперечує з підстав і мотивів, викладених у відзиві на зустрічний позов.

В зв’язку із поданням зустрічного позову за згодою сторін строк розгляду справи в порядку ст..69 ГПК України було продовжено.

В судовому завданні 29.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.10.2006 р. між ТзОВ „Інтертрак –плюс” (Продавець) та ТзОВ „Українська транспортна група ” (Покупець) був укладений контракт №17/06, відповідно до ст..1 якого Продавець взяв на себе зобов’язання продати і поставити Покупцю на умовах «DDP Україна, Київ»автомобілі відповідно до переліку, зазначеному у контракті, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити автомобілі в порядку, передбаченому умовами договору.

Крім цього, сторонами було укладено ряд Доповнень до Контракту, якими вносились зміни до ст..2,3,5 зазначеного Контракту.

Доповнення №1 від 05.02.07 р., №2 від 26.07.07 р. та № 3 від 21.08.07 р. з моменту їх підписання стали невід’ємною частиною Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року.

Згідно з ст..2 Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року в редакції станом на 21.08.2007 року (Доповнення №3) , ціна автомобілів, що постачаються складала 3893 970,00 грн. з урахуванням ПДВ згідно курсу НБУ на 11.10.2006 року Євро/гривня –6,331390.

Пунктом 2.1 Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року передбачено, що Покупець сплачує попередню оплату за автомобілі на рахунок Продавця до 10.08.2007 року в сумі 661146,00 грн. Пунктом 2.3 Контракту передбачено, що решта, яка залишилась після оплати авансу загальної вартості Договору, покупець оплачує в розмірі 2232824,00 грн. протягом десяти банківських днів після передачі автомобілів. При цьому, в даному пункті зазначено, що всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривня встановлений НБУ на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого НБУ на день підписання даного контракту.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року (із внесеними змінами та доповненнями) термін поставки автомобілів в кількості 5 одиниць з напівпричепами до 10 серпня 2007 року.

На виконання зобов’язань щодо попередньої оплати за автомобілі, в період з 11.10.2006 року по 26.03.2007 року ТзОВ „Українська транспортна група ” перераховано на рахунок Продавця 581 146,00 грн.

В свою чергу, на виконання п.3.2 ст.3 Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року ( зі змінами і доповненнями) ТзОВ „Інтертрак –плюс” поставив ТзОВ „Українська транспортна група ” автомобілі ІВЕКО в кількості 5 штук з напівпричепами загальною вартістю 4254600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною, та актами приймання-передачі транспортних засобів, підписаних та завірених печатками сторін.

Різниця між вартістю поставлених та прийнятих Покупцем автомобілів згідно видаткової накладної (4254600,00 грн.), та проведену Покупцем суму попередньої оплати (581 146,00 грн.) станом на день поставки автомобілів ( 08.08.07 р.) складала 3664454,00 грн., які відповідач, за умовами договору, зобов’язувалося сплатити протягом десяти банківських днів, проте свої договірні зобов’язання виконав частково, оплативши 16.08.2007 року на рахунок Покупця 3510526,24 грн.

Як вбачається із поданого розрахунку, заборгованість ТзОВ „Українська транспортна група ” за придбані автомобілі станом на день подання позову складала 162927,76 грн.

28.05.2009 р. ТзОВ „Інтертрак –плюс” було направлено ТзОВ „Українська транспортна група ” вимогу №12 щодо проведення оплати в сумі 162927,76 грн. за поставлені по Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року автомобілі. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді і задоволення, що стало підставою для звернення з позовом.

В ході розгляду справи, ТзОВ „Інтертрак – плюс” було зараховано в рахунок погашення заборгованості за поставлені по Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року автомобілі проведені відповідачем оплати по договору №3/07 від 02.02.2007 року на загальну суму 80000,00 грн.

Згідно зменшених позовних вимог заборгованість ТзОВ „Українська транспортна група” перед ТзОВ „Інтертрак –плюс” за поставлені по Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року автомобілі складає 82927,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в зв’язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості отриманих автомобілів, позивачем нараховано три відсотки річних в сумі 6243,43 грн. та 38258,24 грн. . –інфляційних , які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги по первісному позову підлягають до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2006 р. між ТзОВ „Інтертрак –плюс” (Продавець) та ТзОВ „Українська транспортна група ” (Покупець) був укладений контракт №17/06 , відповідно до ст.1 якого Продавець взяв на себе зобов’язання продати і поставити Покупцю на умовах «DDP Київ, Україна»автомобілі відповідно до переліку, зазначеному у контракті, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити автомобілі в порядку, передбаченому умовами договору. Відповідно до п.2.1 ст.2 Контракту Загальна вартість автомобілів складала 8112000,00 грн. з ПДВ. Ціна розрахована згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2006 року (станом на день укладення договору) , EURO/UAH = 6,331690. Відповідно до п.2.2 ст.2 Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року Покупець сплачує попередню оплату за автомобілі на банківський рахунок Продавця у сумі 79146,00 UAH протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного контракту, Друга частина авансу 732054,00 UAH , сплачується до 30 рудня 2006 року. Цим же пунктом Контракту ( а.с.11 ) передбачено, що у випадку ненадходження коштів до вказаного терміну, умови по даному контракту будуть вважатися недійсними , та Продавець буде мати право змінити ціну. Решту, яка залишилась після оплати авансу загальної вартості Договору, що дорівнює 7300800,00 грн. в т.ч. ПДВ, Покупець оплачує на р/р ТзОВ „Інтертрак –плюс” протягом десяти днів після передачі Автомобілів Покупцю. В зазначеному пункті договору передбачено (а.с.12) «що всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБУ на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого на день підписання даного контракту».

11.10.2006 року на виконання п.2.2. ст..2 Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року ТзОВ „Українська транспортна група ” сплатило першу частину авансу в розмірі 79146,00 грн. Друга частина авансу (732054,00 грн.) у визначений п.2.2 ст.2 Контракту термін (до 30.12.2006 року) Покупцем сплачена не була.

05.02.2007 року між сторонами було підписано Доповнення №1 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року , яким було змінено порядок поставки та порядок оплати автомобілів з врахуванням вже здійснених платежів, а саме:

- 79146,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного контракту (11.10.2006 р.);

- до 05.02.2007 року –110000,00 грн. в т.ч. ПДВ;

- до 07.03.2007 року –216454,00 грн. в т.ч. ПДВ.

В зазначеному пункті договору передбачено (а.с.17) «що всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБУ на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого на день підписання даного контракту».

Згідно п.3.2 ст.3 Доповнення №1 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року термін поставки першої партії автомобілів до 10 квітня 2007 року, тобто після проведення передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту, 04.01.2007 року Покупцем було сплачено 110000,00 грн. Решта суми авансу (216454,00 грн.) у визначений п.2.2 ст.2 Доповнення №1 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року термін (до 07.03.2007р.) відповідачем сплачено не було.

26.07.2007 року між сторонами було підписано Доповнення №2 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року, яким було змінено порядок поставки та порядок оплати автомобілів, а саме:

- при першій поставці партії Автомобілів в кількості 5 одиниць Покупець сплачує попередню оплату за автомобілі до 10.08.2007 року в сумі 778794,00 грн. з ПДВ;

- при другій поставці партії Автомобілів в кількості 5 одиниць до 30.09.2007 року –405600 грн. з ПДВ.

В зазначеному пункті договору передбачено (а.с.20) «що всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБУ на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого на день підписання даного контракту».

Згідно п.3.2 ст.3 Доповнення №2 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року термін поставки першої партії автомобілів до 10 cерпня 2007 року, тобто після проведення передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 10.08.2007 року Покупцем було сплачено лише 661146,00 грн. Решта суми авансу (117648,00 грн.) у визначений п.2.2 ст.2 Доповнення №2 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року термін (до 10.08.2007р.) відповідачем сплачено не було.

Проте, незважаючи на порушення Покупцем строків попередньої оплати за автомобілі, на виконання умов ст..3 Доповнення №2 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року ТзОВ „Інтертрак –плюс” 08.08.2007 року було здійснено поставку автомобілів ІВЕКО з напівпричепами в кількості 5 штук загальною вартістю 4254600,00 грн. з ПДВ. Факт поставки автомобілів підтверджується видатковою накладною №10 від 08.08.07 р., довіреностями ( а.с.23,112-116) та актами приймання передачі транспортних засобів, завірених підписами та печатками сторін (а.с.24-33).

В зв’язку із зміною кількості придбаних автомобілів ( по контракту Покупець зобов’язувався придбати 10 автомобілів з напівпричепами) , за погодженням сторін 21.08.2007 року між сторонами було укладено Доповнення №3 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року згідно якого сторони зафіксували фактичний розмір вже здійсненої станом на 10.08.2007 року передоплати ( 661146,00 грн.), фактичну кількість придбаних автомобілів ( 5 автомобілів з напівпричепами) та дату до якої повинна була відбутися поставка ( поставка фактично відбулася 08.08.2010 року).

Положеннями п.2.1 Доповнення №3 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року передбачено, що ціна автомобілів, що поставляються Продавцем Покупцю складала 3893970,00 грн. та була розрахована згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2006 року (на день підписання контракту) з розрахунку ,EURO/UAH = 6,331690.

Відповідно до п.2.3 Доповнення №3 до Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року решту суми, яка залишилась після оплати авансу покупець оплачує протягом десяти банківських днів після передачі автомобілів. В зазначеному пункті Доповнення до договору передбачено (а.с.21) «що всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБУ на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого на день підписання даного контракту».

Як вже зазначалося раніше, 08.08.2007 року ТзОВ „Інтертрак –плюс” передав у власність ТзОВ „Українська транспортна група ” автомобілі загальною вартістю 4254600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною, довіреностями та актами приймання-передачі. Кінцевий термін для оплати вартості придбаних автомобілів, визначений договором, сплив 22.08.2007 року.

Різниця між вартістю поставлених та прийнятих Покупцем автомобілів згідно видаткової накладної №10 від 08.08.2007 року (4254600,00 грн.), та проведену Покупцем суму попередньої оплати (581 146,00 грн.) станом на день поставки автомобілів ( 08.08.07 р.) складала 3664454,00 грн., які відповідач, за умовами договору, зобов’язувався сплатити протягом десяти банківських днів, проте свої договірні зобов’язання виконав частково, оплативши 16.08.2007 року на рахунок Покупця 3510526,24 грн.

Враховуючи різницю між вартістю поставлених по видатковій накладній автомобілів та сумою здійснених оплат , заборгованість Покупця перед ТзОВ „Інтертрак –плюс” станом на 23.08.2007 року складала 82927,76 грн.

Як стверджував в судовому засіданні директор ТзОВ „Інтертрак – плюс”, він неодноразово звертався до відповідача в усній формі з проханням погасити решту суми боргу за поставлені автомобілі, однак врегулювати спір в добровільному порядку не вдалося.

28.05.2009 року на адресу ТзОВ „Українська транспортна група ” була направлена вимога про погашення суми боргу за поставлені автомобілі, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, згідно уточнених позовних вимог за період з вересня 2007 року по січень 2010 року позивачем нараховані інфляційні в розмірі 38258,24 грн. та три відсотки річних за період з 23.08.2007 року по 23.02.2009 року в сумі 6243,43 грн.

          Необґрунтованими є доводи ТзОВ „Українська транспортна група ” про те, що ним повністю оплачено всю вартість поставлених по контракту № 17/06 від 11.10.2006 року автомобілів в порядку, передбаченому умовами договору. Крім того, ТзОВ „Українська транспортна група ” стверджує, що ним зайво сплачено 277702,24 грн. по контракту №17/06, які ТзОВ „Інтертрак –плюс” зобов’язане повернути.

Відповідно до умов Контракту №17/06 від 11.10.2006 року та Доповнень до нього, ціна за автомобілі розрахована в гривневому еквіваленті з прив’язкою до офіційного курсу ЄВРО, визначеного НБУ станом на день укладення договору. Проте, і умовами договору, і умовами доповнень до нього передбачено порядок здійснення платежів, а саме: передбачено, що всі платежі, які підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до ГРИВНІ, встановлений НБУ на день сплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого НБУ на день підписання даного контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, на день укладення Контракту №17/06 від 11.10.2006 року офіційний курс НБУ ЄВРО/ГРИВНІ складав 6,331690, а відповідно на день складання видаткової накладної та підписання приймально-здавального акту, (станом на 08.08.2007 року) офіційний курс НБУ ЄВРО/ГРИВНІ = 6,96597(а.с.205). Враховуючи різницю в курсі ЄВРО до ГРИВНІ на час укладення договору та на час передачі автомобілів, ТзОВ „Інтертрак –плюс” при поставці автомобілів виписав видаткову накладну та податкову накладну , де зазначив вартість поставлених автомобілів в сумі 4254600,00 грн. з ПДВ з врахуванням курсових різниць ЄВРО на час укладення договору та на час поставки автомобілів. ТзОВ „Українська транспортна група ” прийняла зазначені вище автомобілі по ціні, вказаній у видатковій та податковій накладних, що підтверджується актами приймання –передачі транспортних засобів. Крім того, на виконання умов договору 16.08.2007 року Покупцем здійснено частково оплату вартості придбаних автомобілів в сумі3510526,24 грн., що, з врахуванням авансових платежів (661146,00 грн.) перевищує зазначену в Доповненні №3 до Контракту №17/06 від 11.10.2006 року ціну Автомобілів (3893970,00 грн.) і є підтвердженням погодження Покупця із вартістю поставлених по видатковій накладній №10 від 08.08.2007 року автомобілів. Крім того, факт погодження покупця із вартістю придбаних автомобілів в сумі 4254600,00 грн. підтверджує той факт, що жодних претензій щодо кількості, якості та вартості придбаних автомобілів ТзОВ „Українська транспортна група ” Продавцю не пред’являло, транспортні засоби, передані по ціні, зазначеній у видатковій та податковій накладних покупцю повернуті не були.

Правові наслідки порушення умов договору щодо кількості, якості та асортименту товару передбачені ст..ст.670-678 гл.54 підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України. Відповідно до ч.5 ст.672 ЦК України якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов’язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Враховуючи ті обставини, що ТзОВ „Українська транспортна група ” 08.08.2007 року прийняла товар по ціні, зазначеній в накладній та податковій накладній, не повернула та частково оплатила його 16.08.2007 року, підтверджує факт погодження покупця із ціною, визначеною продавцем.

Що стосується доводів ТзОВ „Українська транспортна група ”, що ціна договору визначена в гривневому еквіваленті є сталою і видаткова накладна не підписувалась відповідачем і не може бути доказом зміни ціни договору, то слід зазначити наступне:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про удосконалення порядку формування цін»№1998 від 18.12.1998 року, «встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Під час формування цін обгрунтованим є врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури цін».

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національний банк України», гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Названі законодавчі акти хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не забороняють врахування під час формування вільних цін доларового еквівалента в частині імпортної складової структури ціни на продукцію, у структурі собівартості якої є частка імпорту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ „Інтертрак –плюс” відповідно до дилерського договору № DA 03-04 від 19.03.2004 року, як Дилер, за домовленістю з ІВЕКО Україна здійснює продаж продукції , організовує сервіс та здійснює після продажне обслуговування ІВЕКО на території, обумовленій в Додатку 1 до цього договору. Автомобілі ІВЕКО, які є предметом купівлі-продажу постачаються на територію України з Італії. Оплата вартості виготовлених в Італії автомобілів прив’язана до ЄВРО (валюти країни виробника) з тих підстав, що коливання курсу ЄВРО до національної валюти України впливає на формування вільної ціни, оскільки на момент укладення договору і на момент поставки та оплати вартості автомобілів їх ціну в гривнях не можливо передбачити, так як не можливо передбачити коливання курсу ЄВРО до ГРИВНІ.

Що стосується зустрічних позовних вимог про стягнення з ТзОВ „Інтертрак –плюс” заборгованості за договором в розмірі 277702,24 грн., яка, на думку ТзОВ „Інтертрак – плюс”, виникла в зв’язку з недопоставкою товару на фактично сплачену суму та неповерненням її Покупцю, то слід зазначити, що зазначені вимоги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення. При цьому суд виходив з наступного:

не відповідають дійсності доводи ТзОВ „Українська транспортна група ”, викладені у зустрічній позовній заяві (а.с.126), що ТзОВ „Інтертрак –плюс” відповідно до умов договору 08.08.07 р. було поставлено п’ять автомобілів та п’ять напівпричепів на загальну суму 3893970,00 грн. Зазгначені твердження в частині вартості поставлених автомобілів спростовуються видатковою накладною №10 від 08.08.2007 року та податковою накладною від (а.с.). Акти приймання-здачі транспортних засобів лише підтверджують факт передачі їх у від Продавця до Покупця. Вартість переданих транспортних засобів підтверджується видатковою накладною №10 від 08.08.07 року, підписаною представниками та завіреною печатками сторін (а.с.23) та податковими накладними( а.с.198-203), які є первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких у сторін виникають податкові зобов’язання, які є підставою для віднесення зазначених в них сум до податкового зобов’язання та до податкового кредиту відповідно.

Не відповідає дійсності твердження позивача за зустрічним позовом на те, що за умовами договору на суму 277702,24 грн. (на думку покупця надмірно сплачену) ТзОВ „Інтертрак –плюс” зобов’язаний був поставити товар або повернути кошти. Такі твердження Покупця суперечать його ж доводам, що ціна договору є сталою, сторонами не змінювалася і жодних інших угод щодо поставки товару іншого, ніж передбачено умовами договору на зазначену суму , між сторонами не підписувалось. При цьому, ТзОВ „Українська транспортна група ” не зазначає, який саме товар на зазначену суму Продавець повинен був поставити, і яким пунктом договору передбачено обов’язок продавця повернути сплачену покупцем суму і в який термін зазначена сума підлягала поверненню. Таким чином, посилаючись на договір щодо обов’язку Продавця повернути сплачену суму, Покупець жодними належними і допустимими доказами не обґрунтовує наявність такого обов’язку за умовами договору, що міститься в матеріалах справи. Аналіз положень зазначеного Контракту №17/06 від 11.10.2006 року та всіх Доповнень і Додатків до нього, показав про відсутність в його тексті положень щодо зобов’язань Продавця до поставити товар у разі надміру сплачених коштів або повернути їх Покупцю у визначений термін.

Жодних вимог щодо повернення, на думку Покупця, зайво сплачених коштів в розмірі 277702,24 грн. ТзОВ „Українська транспортна група ” до ТзОВ „Інтертрак –плюс” не пред’являло. Відсутність такої вимоги Покупця щодо повернення коштів і відсутність відмови Продавця в їх поверненні станом на день подання зустрічного позову підтверджує відсутність у ТзОВ „Українська транспортна група ”порушеного права за захистом якого він звернувся.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, первісні позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 1274,29 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені первісні позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ТзОВ „Українська транспортна група ” (81053, Львівська область, м.Новояворівськ, вул.. І.Франка,1/202, код ЄДРПОУ 30484307) на користь ТзОВ „Інтертрак –плюс” (79040, м. Львів, вул.Збиральна,7, код ЄДРПОУ 32327139) –82927,76 грн. заборгованості за поставлені автомобілі, 6243,43 грн. –три відсотки річних, 38258,24 грн. інфляційних, 1274,29 грн. державного мита та 236,00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.04.2010 року.

Суддя