Рішення № 8807745, 30.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10 Справа№ 9/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад», м. Львів,

До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса-1: АДРЕСА_1; адреса-2: 81652, АДРЕСА_2).

Про стягнення заборгованості в сумі 51718,40 грн., в т.ч. заборгованість за переданий товар згідно Договору № БК-09/01 від 04.09.2008 року в сумі 29032,36 грн., штраф в сумі 18019,44 грн., 3% річних в сумі 999,60 грн., інфляційні втрати в сумі 3667,00 грн., стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Цяцяк А.Р., довіреність у справі,

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник заявив клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад», м. Львів, до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса-1: АДРЕСА_1; адреса-2: 81652, АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості в сумі 51718,40 грн., в т.ч. заборгованість за переданий товар згідно Договору № БК-09/01 від 04.09.2008 року в сумі 29032,36 грн., штраф в сумі 18019,44 грн., 3% річних в сумі 999,60 грн., інфляційні втрати в сумі 3667,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2010року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.03.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач 18.02.10р. рекомендованою поштою № 5162434, Відповідач 18.02.10р. рекомендованою поштою № 5162418 ( докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 11.03.2010р. розгляд справи відкладено на 30.03.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом (копії у справі), просить позов задовільнити.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином 18.02.2010р. повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою № 5162418 (оригінал поштівки в матеріалах справи) та повторно, в порядку п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

04 вересня 2008 року був укладений Договір № БК-09/01 (надалі Договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад»(Позивачем у справі) та Суб»єктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (Відповідачем у справі).

Зазначений договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором купівлі продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору № 09/01 від 04.09.2008р. позивач (Продавець) зобов»язується передати у власність відповідачу (Покупця) нафтопродукти, а саме: дизпаливо, бензин А-76, А-95, А-98, мастильні матеріали, в подальшому Товар, надавати послуги по доставці, зберіганню та видачі товару, що належить покупцю, на мережі АЗС (перелік АЗС додаток № 1 до Договору) (п. 1.2.) та документальних довідок, пов»язаних з використанням смарт-карти (рух коштів та товару) (п. 1.3. договору), відпуск товару визначено у п. 1.4. договору.

Основною і визначальною ознакою договору купівлі-продажу є перехід майна у власність покупцеві.

Як вбачається із п. 1.5. договору, право власності на товар переходить до Покупця після поступлення на розрахунковий рахунок Продавця грошей в рахунок оплати Товару або отримання Покупцем товарної накладної та смарт - карти.

Відповідно до п. .1.6 договору, вартість послуги продавця по сервісному обслуговуванню покупця розраховується, як 1,5% від загальної суми грошей, фактично перерахованої Покупцем Продавцю за товар згідно договору.

Сторони передбачили у розділі 2 договору - ціну товару, порядок розрахунків у розділі 3 договору.

Так у п. 3.1. договору сторони передбачили, що Покупець оплачує Товар на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно умов цього договору, Продавець може Покупцю товар на умовах товарного кредиту з наступною після оплатою. Об»єм товарного кредиту - 5000грн. Наступний товарний кредит видається в об»ємі оплаченої суми за попередній кредит. Термін оплати товарного кредиту не пізніше 5-ти банківських днів (п.3.2 договору).

Кількість, якість та асортимент товару визначено у розділі 4 договору, порядок відпуску товару передбачено у 5 розділі договору.

У п. 5.2. договору зазначено, що закладна вартість однієї смат-карти CARD CLUB становить 30,00 грн.

Відповідальність сторін за невиконання умов договору сторони визначили у розділі 6 договору.

Пунктом 6.6. договору сторони передбачили, що у випадку виникнення у Покупця заборгованості перед Продавцем за отриманий товар по закінчення поточного місяця взаєморозрахунків Продавець має право виставити покупцю штраф у розмірі до 10% від суми заборгованості за отриманий але не оплачений товар.

Сума штрафу відображається у товарній накладній у вигляді збільшення % сервісного обслуговування.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, за період з 04 вересня 2008 р. по 07 грудня 2009 року передав, а Відповідач отримав товар згідно наступних товарних накладних:

№ БК-09/01 від 05.09.2008р. - на суму 30,00 грн., № БК-09/28 від 30.09.2008р. - на суму 14460,30 грн., № БК - 10/23 від 31.10.2008р. - на суму 20825,27 грн., № БК-11/29 від 30.11.2008 року - на суму 6616,79 грн. , що разом складає суму 41 932,36 грн. (30,00 грн. + 14460,30 грн. + 20825,27 грн. + 6616,79 грн. = 41932,36 грн.).

Відповідач за куплений у позивача товар розрахувався частково, здійснив наступні платежі: 30.09.2008 року - на суму 6900,00 грн., 02.10.2008 року - на суму 3300,00 грн., 30.10.2008 року - на суму 1200,00 грн., 05.11.2008р. на суму 500, 00 грн., що разом складає 11 900,00 грн. ( 6900,00 грн. + 3300,00 грн. + 1200,00 грн. + 500, 00 грн. = 11900,00 грн.).

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, 22.06.2009р. Позивачем було вручено Відповідачеві претензію за вих. № 2009/06-08 від 01.06.2009р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні, скріплена печаткою СПД-ФО ОСОБА_1 (докази у справі).

23.06.2009 року між сторонами було укладено Додаток № 01 від 22.06.2009 року до Договору № БК-09/01 від 04 вересня 2008 року (далі Додаток № 01).

Згідно зазначеного Додатку № 01 від 22.06.09р. Відповідач визнає свою заборгованість перед Позивачем станом на 01.06.2009року в сумі 54 205,56 грн., в тому числі: 30032 грн.36 коп. -оплата за отриманий товар; 24173 грн.20 коп. - штрафна санкція за несвоєчасну оплату отриманого товару.

Пунктом 2 вищевказаного Додатку № 01 передбачено, що сторони досягли згоди щодо компромісного значення суми заборгованості СПД ФОП ОСОБА_1 перед ТзОВ Фірмою «Західний Каскад» станом на 22.06.2009 року у розмірі 33035,60 грн.

Згідно п. 3 Додатку № 01 погашення заборгованості СПД ФОП ОСОБА_1 перед ТзОВ Фірмою «Західний каскад»станом на 22.06.2009р. повинно відбуватись за наступним узгодженим сторонами графіком: Відповідач перераховує на поточний рахунок Позивача 23.06.2009р. суму коштів в розмірі 1000,00 грн. - часткове погашення боргу за отриманий товар. Починаючи з 01.07.2009 року і до повного розрахунку між сторонами, Відповідач зобов»язується, щомісячно, перерахувати на поточний рахунок позивача до 15 числа місяця, суму не менше як 5200,00 грн., часткове погашення боргу за отриманий товар.

Пунктом 4 Додатку № 01 передбачено, що крім вищезазначених в п. 3 оплат, Відповідач, починаючи з 01.07.2009 року і до повного розрахунку між сторонами, зобов»язується, щомісячно, 1 числа місяця сплачувати пеню за несвоєчасну оплату отриманого товару в розмірі 2% від суми заборгованості, що залишається на кінець кожного місяця розрахунків.

Відповідач частково виконав зобов»язання покладені на нього умовами визначеними у Додатку № 01, а саме: 23.06.09р. оплатив за отриманий товар 1000,00 грн. (відповідно до п. 3.1. Додатку № 01).

У п. 5 Додатку № 01 сторони узгодили, що у випадку порушення Відповідачем умов п.3 та п. 4, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем розраховується із початкової суми згідно п.1, за мінусом часткових погашень боргу (якщо такі були), та збільшується щомісячно на 10% від суми заборгованості за отриманий товар на кінець кожного місяця взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Зобов»язання відповідача, які покладено на нього умовами викладеними у Додатку № 01, підтверджуються розпискою від 23.06.2009 року.

З тексту цієї розписки випливає, що Відповідач зобов»язується повернути борг в сумі 30032,36 грн. протягом 6 (шести) місяців згідно викладеного у вказаній розписці графіку погашення заборгованості (копія розписки - знаходиться в матеріалах справи).

Заборгованість Відповідача перед Позивачем, на день пред»явлення позову до суду, складає 29032 грн. 36 коп.

Згідно ст. 207 ЦК України, такі договори купівлі-продажу вважаються укладеним в письмовій формі, оскільки є письмові документи з фіксацією істотних умов договору - предмету договору, ціни та асортименту товару, сторін договору.

Крім того, згідно ст. 334 ЦК України, такий момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Стаття 692 ЦК України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Згідно з частиною 3 даної статті, сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В нашому випадку господарське зобов”язання виникло з господарського договору на продаж нафтопродуктів № БК-09/01 від 04 вересня 2008р. з Додатком № 01 від 22 червня 2009 року до даного договору.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Частиною цієї статті встановлено, що зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами громадянами, не є господарськими і регу люються іншими актами законодавства.

Згідно ч. 4 зазначеної статті, суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь неустойку у формі штрафу в сумі 18019,44 грн., який нараховано відповідно до п.п. 6.5., 6.6. Договору № БК-09/01 від 04.09.2008р., в розмірі 10% від суми заборгованості за отриманий, але не оплачений товар по закінченні поточного місяця, виходячи з розрахунку: борг по закінченні поточного грудня місяця 2008р. складав 30032,36 грн., штраф 10% = 3003,24 грн.; борг по закінченню поточного січня місяця 2009р. складав 30032,36 грн., штраф 10% = 3003,24 грн.; борг по закінченню поточного лютого місяця 2009р. складав 30032,36 грн., штраф 10% = 3003,24 грн. борг по закінченню поточного березня місяця 2009р. складав 30032,36 грн., штраф 10% = 3003,24 грн.; борг по закінченню поточного квітня місяця 2009р. складав 30032,36 грн., штраф 10% = 3003,24 грн.; борг по закінченню поточного травня місяця 2009р. складав 30032,36 грн., штраф 10% = 3003,24 грн., що разом складає 18019,44 грн. (3003,24 грн. х 6 міс.).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Штраф є різновидом неустойки та може по суті встановлюватися за будь-яке порушення зобов»язання та як різновид неустойки, є відмінним від пені, оскільки пеня є тривалою неустойкою, стягується за кожен день прострочення невиконаного в строк (певний термін) зобов»язання з урахуванням облікової ставки НБУ, яка діяла на час нарахування пені.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 3667 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 999 грн. 60 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Розрахунок інфляційних втрат: величина індексу інфляції застосована, виходячи з даних Державного комітету статистики України за період лютий жовтень 2009р. (знаходиться в матеріалах справи) ( 101.5% х 101.4% х 100.9% х 100.5% х 101.1% х 99.9% х 99.8% х 100.8% х 100.9% х 30032,36 грн. : 100% 30032,36 грн. = 3259,88 грн.). За період липень 09р. по жовтень 09р. включно розмір інфляційних втрат складає 407,12 грн., обраховано від боргу який склався у цей період 29032,36 грн. (30032,36 грн. 1000,00 грн.) х (0,999 х 0.998 х 1,008 х 1.009) 29032.36 грн. = 407,12 грн. Разом розмір інфляційних втрат складає 3667,00 грн. (3259,88 грн. + 407,12 грн.).

Розрахунок 3% річних: основний борг = 30032,36 грн., прострочення з 01.12.2008р. по 07.12.2009р., відтак розмір 3% річних = 999,60 грн.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов, документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати: державне мито сплачене позивачем в сумі 517,18 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, 82 85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса-1: АДРЕСА_1; адреса-2: 81652, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад»(юридична адреса: 79035, вул. Зелена,109, м. Львів; фактична адреса: 79053, вул. Володимира Великого, 18, м. Львів, код ЄДРПОУ 20844326 ) 29032 грн. 36 коп. - основного боргу, 18019 грн.44 коп. - штрафу, 999 грн.60 коп. - 3% річних, 3667 грн.00 коп. - інфляційних витрат, 517 грн. 18 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати в порядку статті 116, 117 ГПК України.

Суддя