Рішення № 8807615, 01.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10                                                                                 Справа № 19/40.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства „Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1”, м.Луганськ

до Приватного акціонерного товариства „Луганськкомуншляхбуд”, м.Луганськ

про стягнення 65331 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Нікітін В.В., довіреність № б/н від 24.09.2009;

від відповідача –Грибанова Ю.П., довіреність № б/н від 22.02.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача 65331,00 грн. на підставі купівлі-продажу від 23.09.2009 № 23/09-1 та від 09.10.2009 № 9/10-1.

У судовому засіданні 16.03.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 01.04.2010.

Відповідач відзивом на позовну заяву № б/н від 23.02.2010 проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У підтвердження викладеного відповідач надав копії листів з пропозиціями отримати оплачену асфальтобетону суміш з доказами їх отримання позивачем (а.с.46-49).

До того ж листом № б/н від 23.02.2010 відповідач підтвердив готовність з відвантаження позивачу асфальтобетону у кількості 108,6 тон, який позивач має право отримати у будь-який час (а.с.44).

31.03.2010 відповідач здав до канцелярії суду пояснення № б/н від 30.30.2010, де зазначив, що листом № 33 від 19.03.2010 запропонував позивачу прибути за отриманням асфальтобетону 26.03.2010 о 9 год. 00 хв., але у вказаний день з 9 год. 00 хв. до 14 год. 30 хв. ніхто з представників позивача не прибув, про що складено відповідний акт, який додатний до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Як вбачається з п.1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства „Луганськкомуншляхбуд” Закрите акціонерне товариство „Луганськкомуншляхбуд” перейменоване згідно рішення загальних зборів акціонерів від 09.11.2009 в Приватне акціонерне товариство „Луганськкомуншляхбуд”.

Між Закритим акціонерним товариством „Луганськкоммуншляхбуд” (відповідач, постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1” (позивач, покупець) 23.09.2009 був укладений договір купівлі-продажу № 23/09-1 (далі –договір № 1), за умовами якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець оплатити та прийняти на умовах договору асфальтобетонну суміш у кількості 120 тон за ціною 585 грн. за 1 тону, у тому числі ПДВ 97,50 грн.

Відповідно до п.1.2 договору сума договору складає 70200 грн., у тому числі ПДВ.

Позивач сплатив на рахунок відповідача 70200,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 23.09.2009 на суму 40950,00 грн. та від 29.09.2009 на суму 29250,00 грн. (а.с.11-12).

Відповідач надав 91,4 тону асфальтобетонної суміші на загальну суму 53469,00 грн., тобто залишок недоотриманої асфальтобетонної суміші за цим договором складає 28,6 тон.

Також між тими ж сторонами 09.10.2009 був укладений ще один договір купівлі-продажу № 9/10-1 (далі –договір № 2), за умовами якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець оплатити та прийняти на умовах договору асфальтобетонну суміш у кількості 80 тон за ціною 585 грн. за 1 тону, у тому числі ПДВ 97,50 грн.

Відповідно п.1.2 договору сума цього договору складає 46800 грн., у тому числі ПДВ.

В п.1.3 договору сторони домовились про попередню оплату у розмірі 100% суми договору.

На виконання умов цього договору позивач сплатив відповідачу 46800,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 09.10.2009 на суму 46800 грн. (а.с.13), але асфальтобетонну суміш не отримав.

Згідно п.2.3 обох договорів покупець вивозить асфальтобетон власним транспортом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Позивачем не доведено перешкоджання постачальником завантаженню автомашин та звернення до постачальника з вимогою про виконання умов договору або з претензією про неналежне їх виконання, також позивач не надав документальних підтверджень про відмову від отримання асфальтобетону та звернення з вимогою щодо повернення коштів.

Посилання позивача на вимоги № 83 від 10.11.2009 (а.с.14) та № 84 від 10.11.2009 (а.с.15) є безпідставним, оскільки викладені в них вимоги суперечать умовам зазначених договорів, крім того позивачем взагалі не надано доказів надіслання цих вимог відповідачеві.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825, яка набрала чинності 13.08.2009 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 236 грн. 00 коп. Позивачем при зверненні до господарського суду до позовної заяви № б/н та без дати було додано платіжне доручення № 45 від 06.01.2010 у підтвердження сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118 грн. 00 коп. (а.с.6). Оскільки позивач не виконав вимоги ухвали господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі № 19/40 та не здійснив доплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. дана сума підлягає до стягнення.

У судовому засіданні 01.04.2010 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1”, м.Луганськ, пров.Краснодонський, б.3, код 03329628 на користь Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 06.04.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко