Рішення № 8807571, 01.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10                                                                                 Справа № 7/5

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Слобожанська”, м. Сватове Луганської області

про стягнення 59660грн. 13 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача курсової різниці згідно договору № 25.02.2008/БФ від 12.02.08 у сумі 34434 грн. 25 коп., пені у розмірі 1586 грн. 32 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 2405 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 198 грн. 18 коп. та штрафу у розмірі 21035 грн. 44 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у засідання суду не прибув. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” (Продавець) та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Слобожанська” (Покупець) було укладено Договір № 25.02.2008/БФ від 12.02.08 з Додатками до нього (далі –Договір), за умовами п.1.1.якого цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Асортимент Товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід’ємною частиною цього Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору, оплата Товару проводиться наступним чином:

-          20% від вартості Товару оплачується Покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного Договору;

-          80% від вартості Товару оплачується Покупцем в строк до 25.11.08.

Згідно Додатків до Договору, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де:

S –ціна на момент оплати;

В –ціна на момент підписання;

А2 –курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1 –курс (НБУ) долара США на день перерахування грошей.

За прострочення виконання зобов’язання Покупець зобов’язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення (п.8.2. Договору).

За несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України (п.8.4. Договору).

Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п.236 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п.8.3. Договору).

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 235236 грн. 30 коп. згідно до видаткових накладних № РН-БК00063 від 13.03.08 на суму 137520 грн. 80 коп., № РН-БК00105 від 01.04.08 на суму 21450 грн. 50 коп., № РН-БК00240 від 30.04.08 на суму 50265 грн. 00 коп., № РН-БК00404 від 15.07.08 на суму 20800 грн. 00 коп., № РН-БК00451 від 09.09.08 на суму 5200 грн. 00 коп., який було отримано представниками відповідача за довіреностями серії ЯОЧ № 262870 від 13.03.08, № 262883 від 01.04.08, № 528207 від 30.04.08, № 528239 від 12.07.08 та № 528029 від 09.09.08 (а.с.19-28).

Зобов’язання по оплаті позивачеві вартості товару в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем були виконані невчасно, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідачем позов не оспорено, доказів погашення заборгованості не надано.

Оцінивши доводи позивача та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт укладення між сторонами у справі договору № 25.02.2008/БФ від 12.02.08 з Додатками до нього підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

На виконання укладеного договору позивач виконав свої зобов’язання та передав відповідачу товар на загальну суму 235236 грн. 30 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі відповідними видатковими накладними № РН-БК00063 від 13.03.08 на суму 137520 грн. 80 коп., № РН-БК00105 від 01.04.08 на суму 21450 грн. 50 коп., № РН-БК00240 від 30.04.08 на суму 50265 грн. 00 коп., № РН-БК00404 від 15.07.08 на суму 20800 грн. 00 коп., № РН-БК00451 від 09.09.08 на суму 5200 грн. 00 коп., підписаними представниками сторін без доповнень і зауважень щодо кількості та якості отриманої продукції, а також належно оформленими відповідачем довіреностями серії ЯОЧ № 262870 від 13.03.08, № 262883 від 01.04.08, № 528207 від 30.04.08, № 528239 від 12.07.08 та № 528029 від 09.09.08 (а.с.19-28), та не спростовано відповідачем.

До звернення позивача до суду з цим позовом відповідачем було оплачено товар у сумі зазначеній у накладних.

Частиною 1 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 ЦК України).

Частиною 3 статті 691 ЦК України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Частиною 2 ст.533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно Додатку до Договору, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де:

S –ціна на момент оплати;

В –ціна на момент підписання;

А2 –курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1 –курс (НБУ) долара США на день перерахування грошей.

Враховуючи, що факт зміни ціни на товар передбачений частиною 3 статті 691 ЦК України та ч.2 ст. 533 ЦК України, Додатком до Договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товар.

Як вбачається з змісту Додатків до Договору, курс на день підписання договору 5,05 доларів США (а.с.15-18).

Позивачем здійснено перерахунок виходячи з курсу долару США на день укладення договору 1 долар США = 5,05 грн. та станом на 25.11.08 –1 долар США = 6,29 грн.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що умовами укладеного між сторонами договору визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, який, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, є обов’язковим для виконання сторонами, суд дійшов до висновку, що перерахування суми боргу у зв’язку із зміною курсу гривні до іноземної валюти не суперечить умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Та оскільки строк сплати товару відповідачем настав, має місце порушення зобов'язань відповідачем.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання заборгованість відповідача з урахуванням курсової різниці не змінилась та складає 12467 грн. 86 коп. (140236,30 грн. / 5,05 курс дол. США х 6,29 курс дол. США –140236,30 грн.).

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Проте при обчисленні інфляційних нарахувань позивачем допущено помилку, оскільки здійснено розрахунок з листопада по грудень 2008 року. Тоді як слід лише за грудень 2008 року. За розрахунком суду та з врахуванням рекомендацій Верховного Суду України за листом № 62-97р від 03.04.97, розмір інфляційних нарахувань за цей період складатиме 302 грн. 40 коп. У стягненні решти інфляційних нарахувань слід відмовити за необґрунтованістю з віднесенням судових витрат в цій частині на позивача.

Відповідно до умов Договору позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню та штраф у заявленому розмірі.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 13 грн. 40 коп.

Що стосується стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 4000 грн., суд дійшов висновку про відмову у їх стягненні з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи міститься договір № 251/10/09 від 12.10.2009 про надання правової допомоги (а.с.32-34), укладеного між позивачем та ТОВ "Незалежна юридична компанія", а також свідоцтво та посвідчення адвоката Бонтлаба Василя Васильовича (а.с.37), який є заступником генерального директора зазначеного товариства, згідно наказу № 5 від 08.01.2008 по особовому складу (а.с.38).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Однак, до матеріалів справи було надано платіжне доручення № 1358 від 09.11.2009 (а.с.40) на оплату послуг згідно договору № 251/10/09 від 12.10.2009 про надання правової допомоги на суму 4000 грн., одержувачем яких є ТОВ "Незалежна юридична компанія".

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Договір № 251/10/09 від 12.10.2009 про надання юридичних послуг укладено між ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Незалежна юридична компанія", тобто в даному випадку Бонтлаб Василь Васильович приймав участь у підготовці позовних матеріалів не як самозайнята особа –адвокат, а як працівник юридичної особи –ТОВ "Незалежна юридична компанія".

До того ж, позивачем, повідомлено, що зазначена юридична особа не є адвокатською фірмою у розумінні статті 4 Закону України "Про адвокатуру", тобто не зареєстрована у Міністерстві юстиції України.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду від 03.11.2009 № 35/77-09.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 533, 625, 632, 691 ЦК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Слобожанська”, м. Сватове Луганської області, кв. Докучаєва, 8, код ЄДРПОУ 30684096 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро”, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321 - курсову різницю у сумі 34434 грн. 25 коп., штраф у сумі 21035 грн. 44 коп., пеню у сумі 1586 грн. 32 коп., інфляційні нарахування у сумі 302 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 198 грн. 18 коп., державне мито у сумі 575 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 227 грн. 68 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути позивачу з Державного бюджету України 13 грн. 40 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 3027 від 28.12.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 06.04.10.

Суддя Т.Л.Калашник