Рішення № 8807274, 15.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2010 р.Справа № 6/5 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка", м. Кіровоград

до відповідача: дочірнього підприємства "СП Октопус" товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус", м. Кіровоград

про стягнення 144607,20 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Кушніров О.М., довіреність № 3/12 від 03.12.2009,

від позивача - Коваленко Ю.К., довіреність № 4 від 17.03.2009,

від відповідача - Рябочкіна В.В., довіреність № 0103/5 від 01.03.2010.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з дочірнього підприємства "СП Октопус" заборгованості в сумі 145339,07 грн.

Заявою № 12/03 від 12.03.2010 позивач зменшив розмір позовних вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 144607,20 грн., а також вирішити питання про зайво сплачене державне мито.

За правилами частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням положень вказаної процесуальної норми господарський суд приймає зазначену вище заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка".

Відповідач у справі позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що повноважний представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2010 подав відповідну заяву.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" та дочірнім підприємством "СП Октопус" укладено договір № 12/01/09-1 від 12.01.2009 (далі за текстом - Договір).

За змістом п. 1.1 вказаного Договору продавець (позивач у справі) зобов'язався поставити у власність покупця (відповідача у справі) нафтопродукти, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони погодили поставку продавцем покупцю партій товару в кількості, асортименті та за ціною згідно видаткових накладних.

Згідно п. 3.1 Договору сторони визначили, що розрахунки між сторонами здійснюються у готівковій чи безготівковій формі у національній валюті України - гривні.

Оплата товару здійснюється покупцем у порядку: відстрочка платежу 7 (сім) діб (п. 3.2 Договору).

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 381607,20 грн., що засвідчено видатковими накладними: № РН-0000415 від 02.04.2009 на суму 19828,80 грн. (а.с. 10), № РН-0000578 від 12.06.2009 на суму 347490 грн. (а.с. 12), № РН-001244 від 11.09.2009 на суму 14288,40 грн. (а.с. 14), а також довіреностями № ОКТ 070409/2 від 01.04.2009, № ОКТ 010609/1 від 01.06.2009, № ОКТ 010909/1 від 01.09.2009.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині своєчасної оплати отриманого товару з урахуванням п. 3.2 Договору виконано неналежним чином, вартість отриманого товару на користь продавця оплачено не у повному обсязі.

Так, згідно банківських виписок від 03.04.2009, 29.07.2009, 08.10.2009, 13.10.2009, 16.10.2009, 29.10.2009, 09.11.2009 відповідачем сплачено на користь позивача 237000 грн. в якості оплати за поставлений товар згідно Договору.

Решта заборгованості за отримані нафтопродукти в сумі 144607,20 грн. дочірнім підприємством "СП Октопус" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" не сплачена.

Заявою від 15.03.2010 відповідач повністю визнав пред'явлені позивачем позовні вимоги в сумі 144607,20 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір № 12/01/09-1 від 12.01.2009 за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" про стягнення суми боргу в розмірі 144607,20 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарським судом при вирішенні даного спору враховується, що правильною назвою відповідача згідно довідки Головного управління статистики по Кіровоградській області № 14-2394 від 09.03.2010 є дочірнє підприємство "СП Октопус" товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус", код ЄДРПОУ 30285705.

Позивачем у пункті 3 прохальної частини заяви № 12/03 від 12.03.2010 заявлено господарському суду клопотання про вирішення питання про зайво сплачене державне мито, що становить 7,33 грн., яке мотивоване зменшенням розміру позовних вимог в процесі розгляду справи.

При розгляді вказаного клопотання господарський суд керується положеннями статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за правилами вказаної статті державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті;

3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою;

4) скасування в установленому порядку рішення суду;

5) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Поміж тим, завищення позивачем ціни позову або зменшення позовних вимог в процесі розгляду спору не є підставою для повернення державного мита в розумінні статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", оскільки в такому випадку сплачене при поданні позовної заяви державне мито не є зайво сплаченим.

Господарським судом враховується, що позивачем при поданні позовної заяви до суду державне мито в сумі 1453,40 грн. сплачено у відповідності до частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993, з урахуванням первісно заявленої ціни позову в сумі 145339,07 грн.

Таким чином заява позивача в частині повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 7,33 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "СП Октопус" товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус" (м. Кіровоград, вул. Шевченка, 18, к. 12 в буд. літ. В, р/р 260017814 в ОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 30285705) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" (м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 2, кімн. 108, р/р 26002415152098 в Кіровоградській філії КБ ПриватБанку м. Кіровоград, МФО 323583, код ЄДРПОУ 31844629) заборгованість в сумі 144607,20 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 1446,07 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви позивача про повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 7,33 грн. відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам у справі.

Суддя В.Г.Кабакова

Дата підписання рішення: 16.03.2010.