Рішення № 8807195, 16.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 5/171-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Головного управління МНС України в Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський механічний завод», м. Біла Церква

про стягнення 97316,23 грн.

за участю представників:

позивача:Грач І.П. - дов. від 14.10.2008р. № 9/11/6391

відповідача:Лиценко З.В. - дов. від 25.05.2009р. № 443; Парфило Г.В. –дов. від 15.02.2010р.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Головного управління МНС України в Київській області (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський механічний завод»(далі –відповідач) про стягнення 97316,23 грн., з яких 74000 грн. основний борг, 6869,90 грн. пені, 14264,78 грн. інфляційних втрат та 2181,55 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з організації пожежної охорони.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача присутні в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та доповнень до нього, які зводяться до того, що позивач примусив відповідача укласти договір про організацію державної пожежної охорони МНС України на об’єкті від 23.01.2006р. № 121/01 та надав за вказаним договором послуги, які повинні надаватися на безоплатній основі, в зв’язку з чим у відповідача відсутній обов’язок сплачувати надані послуги і як наслідок відсутня заборгованість за вказаним договором зі сплати наданих позивачем послуг з організації пожежної охорони яку позивач, зокрема, просить суд стягнути. Також відповідач зазначає, що він 21.08.2008р. перерахував на прохання позивача, яке було викладено в адресованому відповідачу листі, 500 грн. на придбання позивачем канцелярських товарів для власних потреб в рахунок заборгованості плати за послуги. Разом з тим позивач не зменшив заявлену до стягнення суму боргу на вказані 500 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на організацію Державної пожежної охорони МНС України на об’єкті від 23.01.2006р. № 121/01 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач здійснює пожежну охорону об’єктів відповідача згідно переліку приміщень та дільниць, що додається до договору, силами загону Державної пожежної охорони в відповідності з штатним розкладом (п. 1.4 договору).

          Відповідно до розділу 2 договору позивач зобов’язався здійснювати державний нагляд за виконанням відповідачем, посадовими особами, працівниками та громадянами, що знаходяться на об’єкті, законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів і правил. Організувати і здійснювати згідно з вимогами нормативних документів МНС службу і пожежно –профілактичну роботу на об’єкті, службову підготовку особового складу, забезпечувати постійну бойову готовність пожежних підрозділів. Проводити пожежно –технічні обстеження об’єкту, здійснювати контроль за виконанням протипожежних заходів, станом засобів пожежегасіння, інформувати керівника позивача про протипожежний стан об’єкту і т. д.

          Сума договору встановлюється сторонами на основі домовленості і становить 36000 грн. в рік без урахування ПДВ. При зміні витрат на утримання “Пожежної охорони” або розширення виробництва “Підприємства”, сума договору змінюється на підставі поданого “Пожежною охороною” розрахунку (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що плата за утримання пожежної охорони в сумі 3000 грн. без урахування ПДВ, відповідач згідно з договором щомісячно, до 10 числа, вносить на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно додаткової угоди № 3 від 15.11.2007р. до вказаного договору передбачено, що термін дії договору № 121/01 від 23.01.2006р. подовжується з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. В усьому іншому сторони повинні дотримуватись положень договору № 121/01 від 23.01.2006р.

Відповідно до п. 6.2 договору передбачено, якщо за один місяць до закінчення договору жодна з сторін не вимагає його змін, договір триває на попередніх умовах.

На виконання умов договору позивач за період з липня 2007р. по грудень 2008р. надав, а відповідач прийняв послуги з пожежної охорони на об’єктах ТОВ «Білоцерківський механічний завод»на загальну суму 54000 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за липень 2007 р. на суму 3000 грн., за серпень 2007р. на суму 3000 грн., за вересень 2007р. на суму 3000 грн., за жовтень 2007р. на суму 3000 грн., за листопад 2007р. на суму 3000 грн., за грудень 2007р. на суму 3000 грн., за січень 2008 р. на суму 3000 грн., за лютий 2008р. на суму 3000 грн., за березень 2008р. на суму 3000 грн., за квітень 2008р. на суму 3000 грн., за травень 2008р. на суму 3000 грн., за червень 2008р. на суму 3000 грн., за липень 2008р. на суму 3000 грн., за серпень 2008р. на суму 3000 грн., за вересень 2008р. на суму 3000 грн., за жовтень 2008р. на суму 3000 грн., за листопад 2008р. на суму 3000 грн., за грудень 2008р. на суму 3000 грн. Зазначені акти виконаних робіт підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань розрахунки за надані охоронні послуги не здійснив. Отже, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 54000 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов в частині вимог про стягнення 54000 грн. заборгованості.

З огляду на зазначене та враховуючи що борг відповідача перед позивачем в сумі 54000 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54000 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 20000 грн. то суд зазначає таке.

Оскільки витребувані судом докази виконання робіт за договором від 23.01.2006р. за № 121/01 на заявлену суму основного боргу були надані позивачем лише частково на суму 54000 грн., а на решту заявленої суми в розмірі 20000 грн. акти виконаних робіт останнім не надані то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 20000 грн. є недоведеними та не підтвердженими належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, в зв’язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочку виконання грошового зобов’язання інфляційні втрати в розмірі 14264,78 грн. та 3% річних в розмірі 2181,55 грн.

Проте, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми річних та інфляційних втрат з зазначенням строку настання зобов’язання відповідача здійснити розрахунок за надані послуги з пожежної охорони та з зазначенням доказів які підтверджують настання вказаного строку, позивачем не подано.

В зв’язку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка за його розрахунком складає 6869,90 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Доказів щодо вчинення правочину між сторонами у справі щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою у вигляді пені за прострочку платежу в письмовій формі, відповідно до вимог ст. 547 ЦК України позивач суду не надав.

Оскільки сторонами у справі в договорі від 23.01.2006р. № 121/01 на організацію Державної пожежної охорони МНС України на об’єкті не було встановлено відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6869,90 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань задоволенню не підлягають. В зв’язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський механічний завод»(09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87, код ЄДРПОУ 32926101) на користь Головного управління МНС України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код ЄДРПОУ 08588731) 54000 (п’ятдесят чотири тисячі) грн. - основного боргу, 540 (п’ятсот сорок) грн. витрат по сплаті державного мита та 173 (сто сімдесят три) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних залишити без розгляду.

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.