Рішення № 8807140, 04.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2010 р. Справа № 5/015-10          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромоснова-347”, м. Підгородне, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій”, м. Бровари

про стягнення 38763,72 грн.

за участю представників:

позивача:Ньорба А.В. –дов. від 20.01.2010р. № 200110;

відповідача:Охріменко О.О. –дов. від 16.12.2009р. № 14/1399.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромоснова-347” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій” (далі –Відповідач) про стягнення 38763,72 грн., з яких 34836,88 грн. основного боргу, 3456,78 грн. пені, 34,84 грн. штрафу та 435,22 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача письмовий відзив на позов не подав, в судовому засіданні проти позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 28.11.2008р. № 21/4 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач –продавець взяв на себе зобов’язання передати у власність відповідача –покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору (п. 1.1 договору).

Найменування, кількість, асортимент та ціна товару, що постачається, визначаються специфікацією, яка є невід’ємною частиною даного договору та рахункам, які виставляє продавець на оплату покупцю згідно його заявок (п. 1.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється на умовах попередньої оплати або протягом семи календарних днів з дня отримання товару відповідно до рахунку-фактури продавця (п. 3.1 договору). Ціна товару в накладних вказується з урахуванням ПДВ (п. 3.3 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній № 8 від 20.01.2009р. поставив відповідачу товар –344 тон щебеню на загальну суму 34836,88 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯПИ № 601627 від 19.01.2009 р. вказаний товар отримав.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем 27.08.2009 р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 180709 з вимогою здійснити розрахунок за отриманий товар (копія претензії наявна в матеріалах справи). В підтвердження надіслання претензії позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення за № 220/206.

Однак, відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 34836,88 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 34836,88 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача три проценти річних з простроченої суми складають 435,22 грн.

Вказаний розрахунок позивача трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 5.6 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на момент прострочення від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 28.01.2009р. по 28.06.2009р. складає 3456,78 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивач на підставі п. 5.7 договору просить стягнути з відповідача за неналежне виконання умов договору штраф у розмірі 0,1 % від ціни товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф складає 34,84 грн.

Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 34836,88 грн. основного боргу, 3456,78 грн. пені, 34,84 грн. штрафу, 435,22 грн. 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 131, код ЄДРПОУ 03391260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромоснова-347»(52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Межова, 2, код ЄДРПОУ 33170988) 34836 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 88 коп. –заборгованості, 3456 (три тисячі чотириста п’ятдесят шість) грн. 78 коп. пені, 34 (тридцять чотири) грн. 84 коп. штрафу, 435 (чотириста тридцять п’ять) грн. 22 коп. 3 % річних, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.