Рішення № 8807115, 11.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2010 р. Справа № 5/233-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Папірус Гурт”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс - Комфорт”, с. Тарасівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 6287,54 грн.

за участю представників:

позивача:Гнип О.З. –дов. від 02.01.2009р. № 49;

відповідача:не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Папірус Гурт” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс - Комфорт” (далі –відповідач) про стягнення 6287,54 грн., з яких: 5743,03 грн. основного боргу, 423,75 грн. пені, 57,59 грн. 3% річних та 63,17 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 02.11.2009р. та від 03.12.2009р., в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 08.01.2009р. № 213 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець передає у власність, а відповідач –покупець приймає та оплачує канцтовари, офісне приладдя та ділові аксесуари (надалі –товар) у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у видаткових накладних на товар, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договору товар відвантажується зі складу продавця або доставляється продавцем на підставі видаткової накладеної продавця, згідно письмового замовлення, чи замовлення по телефону або надісланого електронною поштою чи факсом покупця.

Датою поставки товару вважається дата, яка зазначена в накладених продавця (п. 2.4. договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна сума договору складається з суми вартості всіх партій товару, відпущених покупцю за накладними протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки здійснюються за попередньою оплатою або за домовленістю сторін – з відстрочкою платежу в межах 10 (десяти) банківських днів.

Згідно п. 4.3 договору, покупець зобов’язується прийти і своєчасно оплатити придбаний ним товар, у терміни, вказані у видаткових накладних, шляхом безготівкового розрахунку.

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній № ПГ-0006194 від 18.05.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 6744,24 грн., а відповідач на підставі довіреності № 2 від 18.05.2009р. вказаний товар отримав. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково на суму 1001,21 грн., в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 5743,03 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 5743,03 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 5743,03 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 63,17 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 57,59 грн.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п 5.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за період з 01.06.2009р. по 16.09.2009р. складає 423,75 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5743,03 грн. основного боргу, 63,17 грн. інфляційних втрат, 57,59 грн. трьох процентів та 423,75 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Офіс - Комфорт” (08161, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Шевченка, 67, код ЄДРПОУ 36106695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Папірус Гурт” (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 34834388) 5743 (п’ять тисяч сімсот сорок три) грн. 03 коп. основного боргу, 63 (шістдесят три) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 57 (п’ятдесят сім) грн. 59 коп. 3% річних, 423 (чотириста двадцять три) грн. 75 коп. пені, 102 (сто дві) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.