Рішення № 8806585, 04.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" березня 2010 р. Справа № 14/006-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Юр М. А. (довіреність № 674 від 03.06.2009 р.);

від відповідача 1: не з’явились;

від відповідача 2: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна”, м. Київ

до:

1)          Приватного підприємства „Ландшафт-21”, м. Славутич;

2)          Закритого акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м. Київ

про стягнення 57469, 95 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Страхова компанія „Країна” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Ландшафт-21”, ЗАТ „Страхова група „ТАС” про стягнення 57469, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем наступним.

17.09.2008 р. в м. Славутич по вул. Дружби Народів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ГАРЗ-СС-3309, реєстраційний номер АІ 7709 ВІ, що належить ПП „Ландшафт-21”, під керуванням Пінчука С. П., та транспортного засобу Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер АІ 9000 ВА, що належить гр. Моложаннікову В. Ю., під керуванням останнього. Виними у вчиненні вказаної дтп є обидва її учасники згідно постанови суду.

На момент скоєння дтп автомобіль Skoda Octavia Tour був застрахований у позивача згідно договору добровільного страхування.

Виплативши страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 57469, 95 грн., позивач відповідно до ст. 27 ЗУ „Про страхування” набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Посилаючись на те, що цивільна відповідальність відповідача-1 була застрахована шляхом укладення відповідного договору із відповідачем-2, позивач просить суд стягнути із відповідача-2 25500 грн. страхове відшкодування в порядку регресу в межах розміру ліміту відповідальності страховика за полісом та із відповідача-1 31969, 95 грн. страхове відшкодування в порядку регресу, що є різницею між фактичною шкодою та страховим відшкодуванням згідно полісу страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2009 р. порушено провадження у справі № 14/006-09 за позовом ВАТ „Страхова компанія „Країна” до ПП „Ландшафт-21”, ЗАТ „Страхова група „ТАС” про стягнення 57469, 95 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.12.2009 р.

16.12.2009 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.12.2009 р.

30.12.2009 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.02.2010 р.

05.02.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.02.2010 р.

15.02.2010 р. до загального відділу суду від відповідача-2 надійшов відзив № Г 2600/1173 від 09.02.2010 р. на позовну заяву, у якому він частково визнає позовні вимоги позивача та просить суд стягнути з відповідача-2 на користь позивача 24990 грн., а з відповідача-1 – 3 7 44, 98 грн.

24.02.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду уточнену позовну заяву № 1007 від 19.02.2010 р. про відшкодування матеріальних збитків, згідно якої він просить суд стягнути на його користь із відповідача-2 24990 грн. страхового відшкодування, а з відповідача-1 3744, 98 грн. страхового відшкодування.

Представник відповідача-2 погодився із заявою позивача про уточнення позовних вимог.

Уточнена позовна заява № 1007 від 19.02.2010 р. про відшкодування матеріальних збитків, подана позивачем, прийнята судом до розгляду.

За наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.03.2010 р.

04.03.2010 р. перед судовим засіданням до загального відділу суду від відповідача-2 надійшло клопотання б/н б/д, яким він повідомив суд про неможливість забезпечити явку його повноважного представника у призначене судове засідання та просить суд провести розгляд справи без участі його представника.

04.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду уточнену позовну заяву б/н від 04.03.2010 р. про відшкодування матеріальних збитків, згідно якої він просить суд стягнути на його користь із відповідача-2 25500 грн. страхового відшкодування, а з відповідача-1 3234, 97 грн. страхового відшкодування.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив.

Уточнена позовна заява б/н від 04.03.2010 р. про відшкодування матеріальних збитків, подана позивачем, прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву відповідача-1 на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

17.09.2008 р. в м. Славутич по вул. Дружби Народів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ГАРЗ-СС-3309, реєстраційний номер АІ 7709 ВІ, що належить ПП „Ландшафт-21”, під керуванням Пінчука С. П., та транспортного засобу Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер АІ 9000 ВА, що належить гр. Моложаннікову В. Ю., під керуванням останнього.

Право власності гр. Моложаннікова В. Ю. на транспортний засіб Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер АІ 9000 ВА, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії АІС № 131535.

Право власності ПП „Ландшафт-21” на транспортний засіб ГАРЗ-СС-3309, реєстраційний номер АІ 7709 ВІ, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії АІС № 131640. На момент скоєння дтп вказаний транспортний засіб був під керуванням гр. Пінчука С. П., що працював у ПП „Ландшафт-21” на посаді водія, під час виконання ним трудових обов’язків, що підтверджується подорожнім листом № 844203 вантажного автомобіля з 11.09.2008 р. по 30.09.2008 р.

Обставини зазначеної дтп підтверджуються постановою Славутицького міського суду Київської області від 28.10.2008 р. у справі № 3-4491/2008, якою також визнано винними у скоєнні вказаної дтп гр. Моложаннікова В. Ю. і гр. Пінчука С. П. При цьому ступінь вини кожного із порушників Славутицьким міським судом Київської області не визначено.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 3 Постанови № 6 від 27.03.1992 Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” передбачено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Отже, виходячи із того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті дтп, що сталась внаслідок спільних дій гр. Моложаннікова В. Ю. і гр. Пінчука С. В., то суд дійшов висновку, що розміри часток ступенів їх вини є рівними, тобто розмір частки ступені вини кожного з них становить 50 %.

Судом встановлено, що на момент скоєння дтп майнові інтереси гр. Моложаннікова В. Ю., пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом –автомобілем Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер АІ 9000 ВА, були застраховані згідно договору № 14/010584/ПР/2.1.5.1. від 10.07.2008 р. автомобільного страхування, укладеного між власником та ВАТ „Страхова компанія „Країна”.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia Tour, реєстраційний номер АІ 9000 ВА, пошкодженого внаслідок дтп, що сталась 17.09.2008 р., склала 63629, 45 грн., що підтверджується висновком № ЧК-542 автотоварознавчого дослідження від 13.10.2008 р., проведеного Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою.

Відповідно до умов договору страхування, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 18.09.2008 р., розрахунку № 7661 розміру страхового відшкодування від 20.11.2008 р., страхового акту № 14/7661/2.1.5.1 від 03.12.2008 р., позивачем було виплачено страхове відшкодування гр. Моложаннікову В. Ю. у розмірі 57469, 95 грн. (розмір франшизи згідно 6.4.1. договору –6159, 5 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 745 від 09.12.2008 р.

На момент скоєння дтп цивільно-правова відповідальність ПП „Ландшафт-21 як власника транспортного засобу –автомобіля ГАРЗ-СС-3309, реєстраційний номер АІ 7709 ВІ, була застрахована згідно полісу № ВВ/5456601 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.08.2008 р., укладеного між відповідачем-1 і відповідачем-2. Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду, завдану майну третім особам, становить 25500 грн., франшиза –нульова. Строк дії даного договору становив з 19.08.2008 р. по 18.08.2009 р.

Регулювання відносин страхування здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України „Про страхування”, Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором страхування, правилами страхування, затвердженими страховою компанією.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 цього ж кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 993 цього ж кодексу закріплено положення, згідно з яким до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні вищевказані норми ЦК України закріплені у ст. ст. 16, 25, 27 Закону України „Про страхування”.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Частиною 2 ст. 1187 цього ж кодексу встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 1188 цього ж кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З урахуванням того, що, як було зазначено вище, розмір частки ступеню вини відповідача-1 у заподіянні шкоди гр. Моложаннікову В. Ю. внаслідок дтп становить 50 %, то суд дійшов висновку, що у зв’язку із виплатою гр. Моложаннікову В. Ю. страхового відшкодування у розмірі 57469, 95 грн. відповідно до умов договору страхування, до позивача перейшло право вимоги виплаченого гр. Моложаннікову В. Ю. страхового відшкодування до відповідача-1 у розмірі 50 %, який і є в даному випадку відповідальною особою за завдані збитки у розмірі 50 % так, як автомобіль ГАРЗ-СС-3309, реєстраційний номер АІ 7709 ВІ, є його власністю, і дтп сталася за рівної частки вини його працівника. Тобто до позивача перейшло право вимоги виплаченого гр. Моложаннікову В. Ю. страхового відшкодування до відповідача-1 у розмірі на суму 28734, 97 грн.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У відповідності до п. 37.4. ст. 37 цього ж закону страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. Моложаннікову В. Ю. збитки у розмірі на суму 28734, 97 грн., у даному випадку є відповідач-2 відповідно до положень Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в межах лімітів відповідальності, передбачених полісом № ВВ/5456601 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.08.2008 р., на суму 25500 грн., та відповідач-1 відповідно до вимог положень ст. 1188 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ЗАТ „Страхова група „ТАС” як страховиком, а саме на суму 3234, 97 грн.

Необхідно також зазначити, що згідно підпункту 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із матеріалів справи, матеріалів страхової справи ЗАТ „Страхова група „ТАС” та встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач-1 –ПП „Ландшафт-21” не повідомляв ЗАТ „Страхова група „ТАС”, з яким було укладено поліс № ВВ/5456601 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.08.2008 р., про настання 17.09.2008 р. дорожньо-транспортної пригоди за участю його транспортного засобу – автомобіля ГАРЗ-СС-3309, реєстраційний номер АІ 7709 ВІ.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача-2 в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 25500 грн. та про стягнення із відповідача-1 в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 3234, 97 грн. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог до кожного із них.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” (ідентифікаційний код 30115243) на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (ідентифікаційний код 20842474) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати 255 (двісті п’ятдесят п’ть) грн. державного мита і 209 (двісті дев’ять) грн. 43 (сорок три) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Ландшафт-21” (ідентифікаційний код 34005640) на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (ідентифікаційний код 20842474) 3 234 (три тисячі двісті тридцять чотири) грн. 97 (дев’яносто сім) коп. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати 32 (тридцять дві) грн. 34 (тридцять чотири) коп. державного мита і 26 (двадцять шість) грн. 57 (п’ятдесят сім) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

19 березня 2010 р.