Рішення № 8806426, 15.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" березня 2010 р. Справа № 4/317-09          

          Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Споживчого товариства "Господарка", м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій БЦ", м. Біла Церква

про стягнення 9920,25 грн.

за участю представників сторін:

позивач –Олефір І.Г. –предст., дов. від 20.01.2010р.;

відповідач –Радюк Д.А. –предст., дов. від 21.02.2010р.;

Обставини справи:

Споживче товариство "Господарка", м. Біла Церква (позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій БЦ", м. Біла Церква (відповідач) про стягнення 9920,25 грн. за договором суборенди № 20 від 01.03.2009р., які складаються з 9064,92 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 855,33 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 26.01.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2010р. розгляд справи було відкладено на 08.02.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача.

08.02.2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва для подання сторонами додаткових доказів, а також проведення звірки взаєморозрахунків.

15.02.2010р. відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково сплачено 500 грн. по сумі основного боргу.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 03.03.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України термін розгляду справи було продовжено на один місяць.

15.03.2010р. в судовому засіданні сторонами було подано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого узгоджена сума основного боргу на день розгляду справи складає 8564, 92 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

01 березня 2009 року між Споживчим товариством «Господарка»(орендар) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій БЦ» (суборендар) було укладено договір № 20 суборенди складського приміщення загальною площею 680 кв.м і адміністративного приміщення під офіс загальною площею 88,5 кв.м, розташованих за адресою: м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 95, згідно договору оренди від 1 січня 2009 р.

Відповідно до п. 1.2 договору майно, що надається у суборенду за цим договором, знаходиться в орендному користуванні орендаря у відповідності до договору № 06 укладеного 01.01.2009р. між Київською регіон споживспілкою (орендодавець) та орендарем.

Згідно п. 1.3 склад і вартість майна, що передається суборендарю за цим договором визначаються за актом прийняття-передачі, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору суборендар вступає у строкове платне користування майном після підписання даного договору та акту приймання-передачі.

01.03.2009р. між сторонами було підписано та належним чином скріплено акт прийняття-передачі основних засобів в оперативну оренду.

Пунктами 3.1, 3.3. Договору орендна плата складає 15064,92 грн. за один місяць і має сплачуватися суборендарем орендарю до 5 числа місяці, наступного за звітним.

З 1 липня 2009 р. відповідач перестав користуватись орендованим приміщенням, не сплативши орендну плату за червень 2009 р. в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 9064,92 грн.

Однак, 25 вересня 2009 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист з проханням розірвати договір суборенди та пообіцяв сплатити заборгованість по орендній платі згідно договору.

У зв’язку з тим, що відповідач самостійно заборгованість за договором не сплатив, позивач направив на адресу відповідача претензію № 7 від 30.09.2009р. з вимогою погасити заборгованість. Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 5. ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Ця плата вноситься щомісячно якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 цього ж кодексу, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що після порушення провадження у справі ним було частково здійснено проплату в розмірі 500 грн.

Що стосується штрафних санкцій, то останній просить зменшити суму пені на 50% та розстрочити виконання рішення строком на 9 місяців рівними частинами.

Суд, розглянувши вказане клопотання зазначає наступне:

Приписами частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи, що ст. 121 ГПК України надає право суду відстрочити, розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, а відповідачем не наведено жодних доказів, які б дозволяли оцінити ситуацію, що склалася з виконанням рішення у справі №4/317-09, як виняткову, суд відмовляє у задоволенні його заяви про розстрочку виконання рішення у даній справі.

Станом на день розгляду справи сторони подали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сума заборгованості на день винесення рішення по справі становить 8564, 92 грн. враховуючи проплату відповідача в розмірі 500 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 500 грн. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення 855,33 грн. пені.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Так, відповідно до пункту 5.2. Договору суборенди Договору при прострочці суборендарем платежів по орендній платі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок пені і встановлено, що розмір суми пені зазначений в розрахунку, який здійснений позивачем та залучений до матеріалів справи не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, і відповідно судом визнається обґрунтованим.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Споживчого товариства "Господарка", м. Біла Церква про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій БЦ" 9920,25 грн. підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 22, 33, 49, п. 1 1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій БЦ" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, провул. Інститутський, 1 кв. 54, код ЄДРПОУ 36360007) на користь Споживчого товариства "Господарка" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Січневого прориву, 95, код ЄДРПОУ 31712731) 8564 (вісім тисяч п’ятсот шістдесят чотири) грн.. 92 коп. основного боргу, 855 (вісімсот п’ятдесят п’ять) грн.. 33 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 500 грн. провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            О.В. Щоткін