Ухвала суду № 88063911, 27.02.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1403/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2020 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Федорова О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви

,-

встановив:

21.02.2020 року позивач ОСОБА_1 , місце знаходження АДРЕСА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Львівської міської ради, що знаходиться 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора, що знаходиться 79019, м. Львів, пр. Чорновола, 39 про виділення часток із майна та визнання права власності на спадкове майно.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора про виділення часток із майна та визнання права власності на спадкове майно підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розміри сплати судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2020 року встановлено 2102 гривні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено вичерпний перелік категорій осіб які від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

До позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору проте позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» .

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.

Відповідно до статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України «Про судовий збір», ні ЦПК України не передбачають.

Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Крім цього, в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак позивачем, жодним чином не обґрунтовано не можливість сплати судового збору, не представлено жодного документу, який би підтверджував майновий стан позивач і дав би суду можливість розглядати питання про звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за подачу даного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

У зв`язку з наведеним, клопотання ОСОБА_2 звільнення від сплати судового збору, судом вважається необґрунтованим, та не підлягає задоволенню.

Таким чином позовна заява не відповідає вимогам визначеним ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір необхідно сплатити у сумі – 840,80 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

постановив :

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Львівської міської ради, третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора про виділення часток із майна та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, а саме сплачено суму судового збору в розмірі 1921 грн., позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О. Ф. Федорова