Ухвала суду № 88060822, 05.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 березня 2020 року м. Київ № 640/5133/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,

розглянувши позовну заяву в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Луганський акумулятор -1»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби Українипровизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Луганський акумулятор -1» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19 листопада 2019 року №1333301/41842118;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19 листопада 2019 року №1333302/41842118;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19 листопада 2019 року №1333303/41842118;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з розгляду скарг №42911/41842118/2 від 03 грудня 2019 року про відмову в реєстрації;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з розгляду скарг №42927/41842118/2 від 03 грудня 2019 року про відмову в реєстрації;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з розгляду скарг №42923/41842118/2 від 03 грудня 2019 року про відмову в реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 10 вересня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 27 вересня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 10 вересня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 27 вересня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 10 вересня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 27 вересня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №42 від 16 грудня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 20 січня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №43 від 16 грудня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 20 січня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №44 від 16 грудня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 20 січня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №45 від 16 грудня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 20 січня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №46 від 16 грудня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 20 січня 2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №47 від 16 грудня 2019 року, днем її фактичного подання на реєстрацію 20 січня 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пунктів 5,6 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач в позовній заяві просить визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 19 листопада 2019 року №1333301/41842118 (зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 10 вересня 2019 року), від 19 листопада 2019 року №1333302/41842118 (зупинено реєстрацію податкової накладної №1 від 10 вересня 2019 року) та від 19 листопада 2019 року №1333303/41842118 (зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 10 вересня 2019 року).

В той же час, просить зареєструвати податкові вказані податкові накладні та ще податкові накладні від 16 грудня 2020 року №42, №43, №44, №45, №46, №47.

Проте, по податковим накладним від 16 грудня 2020 року №42, №43, №44, №45, №46, №47 контролюючим органом, ще не прийнято жодного рішення, а лише направлено квитанції про зупинення реєстрації.

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржуване рішення не містять приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно - правових відносин.

Тому, позовні вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 16 грудня 2019 року №42, №43, №44, №45, №46, №47 є передчасними.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно надати позовну заяву у новій редакції, в якій необхідно уточнити позовні вимоги.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, без врахування позовних вимог, які заявлені передчасно.

У зв`язку з чим, сума належного до сплати судового збору складає 6306,00 грн.

В підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію №361 від 02 березня 2020 року на суму 2102,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору у розмірі 4204,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Луганський акумулятор -1» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.І. Шейко