Рішення № 88059389, 06.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/763/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження із врахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Старовойтова Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до приватного виконавця округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 24 лютого 2020 року надійшов адміністративний позов адвоката Старовойтова Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до приватного виконавця округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни (далі – відповідач, приватний виконавець) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 06 грудня 2019 року ВП № 60814991 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 31 жовтня 2019 року № 6459, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» (далі – АТ «БАНК ФОРВАРД», третя особа) заборгованості у розмірі 17782,97 грн;

2) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 21 січня 2020 року ВП 60814991 про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, винесену під час виконання виконавчого напису від 31 жовтня 2019 року № 6459, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у розмірі 17782,97 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження ВП № 60814991 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича від 31 жовтня 2019 року № 6459 про стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості. Однак, позивач з АТ «БАНК ФОРВАРД» ніколи не укладала кредитних договорів, тому про існування заборгованості на користь третьої особи позивач дізналася лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 грудня 2019 року ВП № 60814991, яку отримала тільки 12 лютого 2020 року.

Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – УПФУ в м. Сєвєродонецьку) як отримувач пенсії по втраті годувальника на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (за померлого годувальника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 05 квітня 2019 року, що підтверджується довідкою УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 14 лютого 2020 року № 288.

Для отримання пенсії по втраті годувальника позивачем у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») відкрито рахунок № НОМЕР_1 , ІВАN НОМЕР_2 , призначений для отримання пенсійних виплат, що підтверджується довідкою від 12 лютого 2020 року № JPNLT9BNPDN6BK6U.

Позивач через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження ВП № 60814991 в Автоматизованій системі виконавчого провадження дізналась про те, що відповідачем 21 січня 2020 року винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, якою накладено арешт у межах суми звернення стягнення 21561,27 грн на рахунок позивача, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Під час звернення до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивач дізналась, що банком арештовано рахунок № НОМЕР_3 , призначений для пенсійних виплат, відповідно до постанови про накладення арешту ВП № 60814991 від 21 січня 2020 року.

На думку позивача, накладення арешту на картковий рахунок позивача, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та призначений для пенсійних виплат, унеможливлює своєчасну виплату пенсійних виплат та їх своєчасне отримання, що призводить до порушення конституційних прав позивача та позбавляє її коштів на проживання.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» після отримання постанови відповідача від 21 січня 2020 року мав повідомити відповідачу, що рахунок, на який накладено арешт, є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладати арешт і повернути постанову без виконання.

Позивач листом від 19 лютого 2020 року повідомила відповідача, що рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» призначений для виплати пенсії по втраті годувальника, однак відповідач арешт з рахунку не зняв.

Також представник зазначає, що позивач зареєстрована та фактично мешкає у місті Сєвєродонецьк Луганської області, будь-якого майна у місті Києві не має, тому відповідач відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» не мала права приймати до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 31 жовтня 2019 року № 6459. Крім того, зауважено, що позивач ніколи не мала рахунків у всіх зазначених у постанові банках, окрім АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою від 27 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України); задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в даній справі; залучено АТ «БАНК ФОРВАРД» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача (арк. спр. 42-45).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Від відповідача 04 березня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 8668/2020 надійшла незасвідчена копія матеріалів виконавчого провадження ВП № 60814991 (арк. спр. 50-76).

За приписами частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Визначені частиною першою цієї статті дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові докази.

Відповідно до частин першої–п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З викладеного слідує, що чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Важливою вимогою використання копії письмового доказу, поданого в електронній копії, як допустимого є його посвідчення електронним цифровим підписом.

Подання приватним виконавцем в електронних копіях письмових доказів не засвідчених її електронним цифровим підписом, унеможливлює їх використання як письмових доказів, тому суд не бере їх до уваги.

Від представника позивача 05 березня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 8675/2020 надійшов уточнений адміністративний позов, в якому змінено предмет позову шляхом доповнення позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця від 25 лютого 2020 року ВП № 60814991 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (арк. спр. 77-88).

У судовому засіданні 05 березня 2020 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги повністю, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

У призначене на 06 березня 2020 року судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (арк. спр. 112)

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (арк. спр. 47, 114).

Третя особа явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (арк. спр. 48, 113).

Керуючись положеннями частини дев`ятої статті 205, частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни перебуває виконавчий напис № 6459, виданий 31 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованість в розмірі 17782,97 грн, що підтверджено постановою про відкриття виконавчого провадження від 06 грудня 2019 року № 60814991 (арк. спр. 33).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України (арк. спр. 13-14), картки платника податків (арк. спр. 15), довідки про реєстрацію місця проживання особи (арк. спр. 19).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «БАНК ФОРВАРД», ідентифікаційний код 34186061, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, зареєстровано 06 серпня 2008 року як юридичну особу шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНК РУСКИЙ СТАНДАРТ», є правонаступником ТОВ «БАНК РУСКИЙ СТАНДАРТ» (арк. спр. 100-104).

Згідно з наявною в автоматизованій системі виконавчого провадження інформацією про виконавче провадження ВП № 60814991, у виконавчому провадженні проведено такі виконавчі дії: 06 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження, 17 січня 2020 року стягнуто основну винагороду приватного виконавця, 21 січня 2020 року звернено стягнення на кошти на рахунках боржника (арк. спр. 35-36).

За даними постанови від 06 грудня 2019 року ВП № 60814991 про стягнення з боржника основної винагороди з боржника стягнуто основну винагороду приватного виконавця 1778,30 грн (арк. спр. 105-106).

Дослідженням постанови від 21 січня 2020 року ВП № 60814991 про арешт коштів боржника встановлено, що згідно з повідомленням стягувача АТ «БАНК ФОРВАРД» за боржником значяться відкриті рахунки в наступних банківських установах: ПАТ «ОТП БАНК», МФО 300528, ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005, ПАТ «АЛЬФА-БАНК», МФО 300346, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, ПАТ АК «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, АТ «ПУМБ», МФО 334851, враховуючи що приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у вказаних банківських установах, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 21561,27 грн (арк. спр. 107-108).

На виконання постанови від 21 січня 2020 року ВП № 60814991 про арешт коштів боржника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , тип рахунку пенсійна карта для виплат, відкритий позивачем для отримання пенсії по втраті годувальника на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (за померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 годувальника ОСОБА_3 ), що підтверджено копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (арк. спр. 16), свідоцтва про народження ОСОБА_2 (арк. спр. 17), довідкою УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 14 лютого 2020 року № 288 (арк. спр. 24), довідками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (арк. спр. 29, 30, 31).

Також 25 лютого 2020 року приватним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме на дохід, який боржник отримує у ФОП ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 (арк. спр. 90).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) та Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон № 1403-VIII).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII (тут і надалі посилання на норми Закону № 1404-VIII наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Абзацом другим частини першої статті 19 Закону № 1404-VIII встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 48 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина третя статті 56 Закону № 1404-VIII).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).

Частиною першою статті 25 Закону № 1403-VIII (тут і надалі посилання на норми Закону № 1403-VIII наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403-VIII).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання. Після відкриття виконавчого провадження приватний виконавець може вчиняти виконавчі дії на всій території України.

Таким чином, законодавцем місце виконання виконавчих документів безпосередньо пов`язано з місцем проживання, перебування боржника або місцезнаходженням майна боржника.

Як слідує з матеріалів справи, місце проживання боржника ОСОБА_1 не розташоване у виконавчому окрузі, в межах якого приватний виконавець Павелків Т.Л. має право приймати до виконання виконавчі документи.

Позивач зазначає, що не має будь-якого майна місцем розташування якого є місто Київ.

З інформації про виконавче провадження слідує, що стягувач повідомив приватному виконавцю, що за боржником значяться відкриті рахунки.

Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України).

Однак, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому жодних коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки саме матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення, а не рахунок у банку, який є засобом, механізмом, способом безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.

З огляду на викладене, наявність рахунку в банку може бути підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку лише за умови наявності коштів боржника на цьому рахунку.

Відповідачем не надано суду доказів наявності у позивача на час відкриття спірного виконавчого провадження коштів на рахунку у банківських установах, місцезнаходженням яких є місто Київ.

Також, приватний виконавець, отримавши від стягувача інформацію про відкриті боржником рахунки, наявність коштів на цих рахунках не перевірив.

Про відсутність будь-яких коштів на рахунках боржника у банківських установах свідчить й винесення приватним виконавцем постанови від 25 лютого 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, оскільки за правилами, визначеними частиною першою статті 68 Закону № 1404-VIII, умовою звернення стягнення на такі виплати є відсутність коштів боржника у банках та інших фінансових установах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем з перевищенням наданих їй законом повноважень прийнято до виконання виконавчий напис № 6459, виданий 31 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованість в розмірі 17782,97 грн, та відкрито виконавче провадження, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва, була відсутня.

Наслідком протиправного відкриття виконавчого провадження, є протиправність всіх вчинених приватним виконавцем виконавчих дій.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою від 27 лютого 2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви з двома вимогами у розмірі 1681,60 грн (арк. спр. 42-45).

Однак, у подальшому позивачем доповнено позовні вимоги ще однією вимогою майнового характеру, за яку згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.

Таким чином, загальна сума судового збору складає 2522,40 грн.

Як вже вищевказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, тому судовий збір у сумі 2522,40 грн підлягає стягненню до Державного бюджету України за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнений позов адвоката Старовойтова Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни (РНОКПП 3223901456, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, буд. 6, офіс 15), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» (ідентифікаційний код 34186061, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105), про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни від 06 грудня 2019 року ВП № 60814991 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 31 жовтня 2019 року № 6459, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у розмірі 17782,97 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни від 21 січня 2020 року ВП № 60814991 про арешт коштів боржника.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни від 25 лютого 2020 року ВП № 60814991 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Стягнути з приватного виконавця округу міста Києва Павелків ( ОСОБА_5 до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2522,40 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.О. Пляшкова