Рішення № 88059331, 25.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року справа № 340/163/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Регіональний охоронний альянс", вул. Ушакова,1а, м. Кропивницький,25009

до відповідача: Головне управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП "Регіональний охоронний альянс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

1)визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №00000010506 від 09.01.2020 р., яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 215 883,00 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 53 958,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкових повідомлень-рішень, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с.76-85).

Позивачем до суду подано відповідь на відзив (а.с.92-95).

Від представника позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ПП "Регіональний охоронний альянс" зареєстроване в якості юридичної особи 07.04.2014 року (а.с.10).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є діяльність приватних охоронних служб (а.с.12).

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

На підставі наказу №598 від 29.11.2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Регіональний охоронний альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ПП «ПСГ ІН» за червень 2019 року, липень 2019 року – показників декларацій з ПДВ за червень – липень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки №38/11-28-05-06/39167373 від 13.12.2019 р. (а.с. 11-26).

В акті перевірки податковим органом, серед інших, зафіксовано наступні порушення:

-п.198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 215 833,00 грн., в тому числі за наступні податкові періоди: за червень 2019 року на суму 110000,00 грн., за липень 2019 року – 105833 грн. (а.с.26, зв.бік).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення:

-№00000010506 від 09.01.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 269 791,00 грн., в тому числі: 215833 грн. – основного платежу, 53958 грн. – штрафних (фінансових) санкцій (а.с.27).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, зазначає, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ. Тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновки відповідача, наведені ним в акті перевірки, ґрунтуються на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентом, на підставі яких були сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, під час розгляду справи, суду належить з`ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню судом підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ПП "Регіональний охоронний альянс" є діяльність приватних охоронних фірм.

Так, підставою для застосування до підприємства штрафних санкцій стало виявлення в ході перевірки порушень з боку ПП «ПСГ ІН», яке є контрагентом позивача у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що між ПП "Регіональний охоронний альянс" (замовник за договором) та ПП «ПСГ ІН» (виконавець) укладено договір про надання послуг №0306/1 від 03.06.2019 р. (а.с.28-29). Предметом укладеного договору є надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

На підтвердження реальності укладеного договору, позивачем до суду надано рахунок – фактуру №78 від 31.07.2019 року за отриманні послуги ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 70000,00 грн., в тому числі ПДВ- 11666,67 грн. (а.с.31) та акт №12 здачі – прийняття робіт (надання послуг) (а.с.49). Оплата за отримані послуги проведена згідно платіжного доручення №4086 від 26.07.2019 р. на суму 35000,00 грн. та №4077 від 23.07.2019 року (а.с.62-63).

03.06.2019 року між позивачем (замовник за договором) та ПП «ПСГ ІН» (виконавець) укладено договір про надання послуг №0306/3 (а.с.32-35). Предметом укладеного договору є надання послуг з проведення електромонтажних робіт систем охоронної сигналізації.

На підтвердження реальності укладеного договору, позивачем до суду надано рахунок – фактуру №13 від 30.06.2019 року за отриманні послуги з проведення електромонтажних робіт на загальну суму 260000,00 грн., в тому числі ПДВ- 43333,33 грн. , №79 від 31.07.2019 року на загальну суму 235000,01 грн., в тому числі ПДВ – 39166,67 грн. (а.с.36-37) та акт №13 здачі – прийняття робіт (надання послуг), акт №79 здачі – прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2019 року(а.с.46,50).

Оплата за отримані послуги проведена згідно платіжного доручення №4222 від 18.09.2019 р. на суму 20675,00грн. ,№ 4213 від 17.09.2019 року на суму 50000,00 грн., №4128 від 12.08.2019 року на суму 260000,00 грн. (а.с.60-61,65).

Судом встановлено, що між ПП "Регіональний охоронний альянс" (замовник за договором) та ПП «ПСГ ІН» (виконавець) укладено договір про надання послуг №03/06/04 від 03.06.2019 р. (а.с.38-39). Предметом укладеного договору є надання послуг з організації транспортних перевезень.

На підтвердження реальності укладеного договору, позивачем до суду надано рахунок – фактуру №15 від 30.06.2019 року за отриманні послуги з організації транспортних перевезень на загальну суму 160000,00 грн., в тому числі ПДВ- 26666,67грн., рахунок – фактуру №81 від 31.07.2019 р. на загальну суму 160000,00 грн., в тому числі ПДВ – 26666,67 грн.(а.с.40-41), акт №15 здачі – прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2019 року та акт №81 від 31.07.2019 року (а.с.48,52). Оплата за отримані послуги проведена згідно платіжного доручення №4213від 17.09.2019 р. на суму 50000,00грн., №4197 від 11.09.2019 року на суму 40000,00 грн., №4163 від 28.08.2019 р. на суму 120000грн. (а.с.61,64).

Судом встановлено, що між ПП "Регіональний охоронний альянс" (замовник за договором) та ПП «ПСГ ІН» (виконавець) укладено договір про надання послуг №0306/2 від 03.06.2019 р. (а.с.42-43). Предметом укладеного договору є надання юридичних послуг.

На підтвердження реальності укладеного договору, позивачем до суду надано рахунок – фактуру №14 від 30.06.2019 року за отриманні юридичні послуги на загальну суму 169999,99 грн., в тому числі ПДВ- 28333,33 грн., № 80 від 31.07.2019 року на загальну суму 170000,00 грн., в тому числі ПДВ – 28333,33 грн. (а.с.44-45), акт №14 здачі – прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2019року та акт №80 від 31.07.2019 року (а.с.47,51).

Оплата за отримані послуги проведена згідно платіжного доручення №4207 від 04.10.2019 р. на суму 162675,00 грн. та №4087 від 26.07.2019 року на суму 30000,00 грн (а.с.60,62).

За результатом наданих послуг ПП «ПСГ Ін» складено:

- податкову накладну №46 від 30.06.2019 року на загальну суму 430000,00 грн., в тому числі ПДВ -71666,67 грн. (а.с. 56-57);

- податкову накладну №54 від 30.06.2019 року на загальну суму 229999,99 грн., в тому числі ПДВ -38333,33 грн. (а.с.58);

податкову накладну №34 від 31.07.2019 року на загальну суму 635000,00 грн., в тому числі ПДВ -105833,33 грн. (а.с.54-55).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №820/4729/16 (№К/9901/55978/18) зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Однак, дослідивши описані вище надані первинні документи суд приходить до висновку, що надані позивачем акти здачі-приймання робіт не містять усіх обов`язкових реквізитів, зокрема, в таких не розшифровано зміст та обсяг отриманих послуг (де, коли, в який період, на яких об`єктах, об`ємах отримано послуги, їх економічне обґрунтування та доцільність, чим обґрунтована загальна вартість таких послуг). Крім того, такі документи не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій, види наданих послуг не конкретизовані, внаслідок чого неможливо достовірно визначити їх об`єм, вартість та зв`язок з господарською діяльністю позивача.

Крім того, згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, види діяльності ПП "Регіональний охоронний альянс" - діяльність приватних охоронних служба.

Разом з тим, згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності ПП «ПСГ ІН»: Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Таким чином, позивач мав можливість з метою отримання послуг (юридичних, бухгалтерських, транспортних) залучити підприємства, які за своїм видом діяльності спроможні надавати послуги даного виду, без залучення ПП «ПСГ ІН».

Види наданих позивачу послуг не тільки не відповідають виду діяльності вказаного контрагента позивача, але і потребують відповідних знань , які могли б надавати такі послуги. Крім того, ціна побічно вказує на великий обсяг і високий рівень складності замовлених послуг, однак у ПП «ПСГ ІН» відсутні будь-які ресурси, з огляду на що суд погоджується з висновком податкового органу про фіктивний характер спірних операцій.

Також судом враховано, що окремі із наданих позивачем документів містять очевидні дефекти змісту та/або розбіжності, що також вказує на формальне оформлення та, як наслідок, нереальність спірних господарських операцій (зокрема, всі договори, акти виконаних робіт та рахунки фактури є ідентичними між собою, єдиною різницею є найменування послуги, яка надавалась).

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

При цьому, суд зазначає, що платник податку повинен бути обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, суд приходить до висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, оскільки за спірними операціями оформлювалися лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення господарських операцій та правомірність формування сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Виходячи з викладеного, відсутні підстави для задоволення позову.

Судових витрат, які б підлягали відшкодуванню на користь відповідача з позивача, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Регіональний охоронний альянс" до Головне управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко