Ухвала суду № 88059115, 06.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

06 березня 2020 року Справа № 280/819/20 провадження м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового за правилами загального позовного провадження питання щодо закриття провадження по адміністративній справі

за позовом – Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)

до – Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 37573885)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ),

про визнання протиправним та скасування розпорядження №598р від 14.11.2014,-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( (далі – позивач) до – Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі – відповідач) та ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі – третя особа) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Бородай О.М. №598р від 14.11.2014 «Про закріплення права користування житлом за малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 .

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №014/17-46/241-55, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В., зареєстрований в реєстрі за номером 3207. У процесі виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки Банком було отримано відповідь на адвокатський запит про зареєстрованих осіб в іпотечному майні. Відповідно до відповіді Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 15.11.2019 за вих. № 1740/01-31/01 було отримано інформацію про зареєстрованих осіб у майні, що є предметом іпотеки за адресою: АДРЕСА_2 та про зареєстровану неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з розпорядженням голови Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 14.11.2014 за № 598 «Про закріплення права користування житлом за малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » було закріплено за малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право користування житловою площею за місцем її реєстрації в будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом іпотеки незаконно після укладення Договору іпотеки від 23.05.2007 без отримання на це належної письмової згоди від Банку була зареєстрована неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації - 14.11.2014, а відтак реєстрація неповнолітньої була здійснена для унеможливлення реалізації предмета іпотеки. Не погоджуючись з такими діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 10.02.2020 відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання суду призначено на 04.03.2020 о/об 16 год. 30 хв.

Станом на дату підготовчого засідання, сторони до суду не з`явились.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За результатами підготовчого засідання суд вважає за необхідне постановити ухвалу про закриття провадження у справі (пункт 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного випливає, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Отже, як зазначив Конституційний Суд України у вказаному рішенні, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред`явлення позову.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 року по справі №804/9516/15.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом для виконання вимог договору іпотеки нерухомого майна, оскільки діями відповідача порушено права позивача як власника нерухомого майна.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Засади захисту права власності, які поширюються і на правовідносини щодо права користування, регулюються ст. 386 ЦК України; право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, - ст. 387, 391 цього Кодексу.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави суду вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, а стосується захисту його приватних інтересів, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Така ж позиція вже була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 у справі № 804/2001/16.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад її учасників, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Тобто, у даному конкретному випадку суд зобов`язаний роз`яснити, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції загальних судів, цей позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як передбачено ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Позивачем сплачено 2102,00 грн судового збору сплаченого згідно платіжного доручення №8643 від 31.01.2020.

Відтак, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України 2102,00 грн сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 183, 238, 241- 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №280/819/20 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) до – Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (юридична адреса: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 37573885) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування розпорядження №598р від 14.11.2014,- закрити.

Роз`яснити позивачу що заявлені вимоги підлягають розгляду в місцевому загальному суді за правилами цивільного судочинства.

Повернути Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №8643 від 31.01.2020, оригінал якого зберігається в матеріалах адміністративної справи №280/819/20.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана суддею 06.03.2020.

Суддя Р.В. Сацький