Рішення № 88059074, 24.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 лютого 2020 року о/об 12 год. 52 хв.Справа № 280/5515/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452)

про скасування рішення

за участі представників:

від позивача - Федоров М.Д.

від відповідача – не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національною агентства з питань запобігання корупції № 2773 від 30 серпня 2019 року про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , заступником голови Запорізької обласної ради.

Ухвалою судді від 18 листопада 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 17 грудня 2019 року.

17 грудня 2019 року підготовче засідання відкладено до 14 січня 2020 року, у зв`язку з неявкою представника відповідача до суду для участі у проведені підготовчого засідання та необхідністю надання часу представнику позивача для ознайомлення з відзивом.

14 січня 2020 року, ухвалою суду продовжено термін підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 10 лютого 2020 року.

10 лютого 2020 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 10 лютого 2020 року після закриття підготовчого провадження. У розгляді справи по суті оголошено перерву 24 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 24 лютого 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована відповідно до підстав визначених у адміністративному позові. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , є заступником голови Запорізької обласної ради і суб`єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». 30 серпня 2019 року відповідачем складено рішення № 2773 про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої) поданої позивачем. Останній вважає спірне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем порушено строки прийняття рішення при проведенні перевірки та відсутністю порушень визначених відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Національного агентства з питань запобігання корупції надав до суду відзив № 112-04/83513/19 від 06 грудня 2019 року. Підстави заперечень щодо задоволення позову висловив в судовому засіданні 10 лютого 2020 року. Представником відповідача зазначено, що Національне агентство позовні вимоги не визнає в повному обсязі та не погоджується з наведеними обставинами у позову. Позивач, відповідно до вимог частини 1 статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» підлягає обов`язковій повній перевірці, як особа, що займає відповідальне та особливо відповідальне становище та займає посаду пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків. Проведення повної перевірки та винесення спірного рішення здійснено у відповідності до «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого рішенням НАЗК № 56 від 10 лютого 2017 року. При проведені повної перевірки декларації позивача за 2016 рік (виправленої) Національним агентством встановлено факти подання у деклараціях недостовірних відомостей. Також, стосовно строків винесення спірного рішення визначено, що Порядком не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складання і прийняття рішення.

У судове засідання призначене на 24 лютого 2020 року представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином при проведені судового засідання 10 лютого 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання проведеного в режимі відеоконференції.

Розглянувши доводи позовної заяви, відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.

За матеріалами справи ОСОБА_1 подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік (виправлену).

Рішенням Національного агентства № 446 від 11 лютого 2019 року «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Патюку Станіславу Станіславовичу через уповноважених осіб Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції провести повну перевірку декларацій позивача за 2016 рік (виправлена).

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1026 від 12 квітня 2019 року «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», продовжено строк проведення перевірки декларації позивача за 2016 рік (виправленої) з 13 квітня 2019 року на 30 календарних днів.

Підставою продовження визначено, що до Національного агентства не надійшли пояснення від суб`єкта декларування, відповіді та інформація по суті, необхідні для проведення такої перевірки упродовж 60 календарних днів згідно з абзацом першим пункту 12 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства № 56 від 10 лютого 2017 року.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2773 від 30 серпня 2019 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , заступником голови Запорізької обласної ради вирішено:

1. Суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої) зазначив недостовірні відомості про характеристики нерухомого майна, що належало йому на праві власності, вартість транспортного засобу, що належав йому на праві власності, розмір отриманих ним доходів, а також не зазначив відомості про земельну ділянку, що належала йому на праві власності, водний транспортний засіб, що належав йому на праві власності, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 3, 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".

Суб`єкт декларування подав недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Зазначене є ознаками правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України.

2. Суб`єкт декларування не дотримав вимоги частини п`ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в частині зазначення вартості на момент набуття у власність об`єкту рухомого майна, що належить йому на праві власності.

3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.

4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.

5. Доручити уповноваженій особі - головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_2 Н. ОСОБА_3 повідомити суб`єкта декларування ОСОБА_1 про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік з достовірними відомостями.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Патюка С.С.

7. Рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

Вважаючи рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2773 від 30 серпня 2019 року протиправними, позивач звернулась з до суду з вказаним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.

Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1700-VII) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти (частина четверта статті 4 Закону № 1700-VII).

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Положеннями статті 50 Закону № 1700-VII визначено, що повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII, визначає «Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10 лютого 2017 року (далі – Порядок № 56).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку складовими предмета повної перевірки декларації є: з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

За вимогами пункту 12 Розділу ІІІ повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

Аналіз положень Порядку № 56, свідчить про те, що повна перевірка декларацій чітко обмежена конкретними строками її проведення - 60 календарних днів, а цей строк може бути подовжений, але сукупно - не більше ніж на 30 календарних днів.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку № 56 визначено, що повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації;

2) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу;

3) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.

Пунктом 1 Розділу IV Порядку передбачено, що за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації).

Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Зазначені дії можуть вчинятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб`єкту декларування за допомогою засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру.

Згідно з пунктом 2 Розділу IV Порядку рішення про проведення повної перевірки декларації може бути оскаржено суб`єктом декларування в судовому порядку.

За матеріалами справи та наведеними обставинами судом встановлено, що рішення № 446 щодо проведення повної перевірки декларацій позивача Національним агентством прийнято 11 лютого 2019 року. Рішенням № 1026 продовжено строк повної перевірки декларації позивача з 13 квітня 2019 року на 30 календарних днів.

Отже, повна перевірка декларації позивача за 2016 рік (виправленої) підлягала закінченню не пізніше 12 травня 2019 року.

Однак, оскаржуване рішення № 2773 відповідачем прийнято 30 серпня 2019 року, тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки.

Таким чином, проведення перевірки Національним агентством декларації передбачає встановлену Порядком процедуру, яка визначає послідовність дій, результатом якої є обов`язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій (декларації).

Будь яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларації поза межами визначеного Порядком № 56 строку законодавством не передбачено.

На думку суду, позиція відповідача про відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації є помилковою. Тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведення повної перевірки ставить позивача у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04 квітня 2011 року № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04, Суд дійшов висновку, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав».

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що зазначена стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Крім цього, цей принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Зокрема, у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, заява № 21722/11, порушення принципу юридичної визначеності було констатоване Європейським судом з прав людини з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в контексті дотримання вимог «якості закону» при перевірці виправданості втручання у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Аналізуючи дотримання вимог «якості закону», ЄСПЛ зазначив, зокрема, таке:

«Відсутність будь-яких строків давності, що розглядалася вище за статтею 6 Конвенції, давала дисциплінарним органам повну свободу дій та порушила принцип юридичної визначеності.

Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі ««Дія-97» проти України», заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями). Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту […];»

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято лише 30 серпня 2019 року, тобто лише на 200 день з дня прийняття рішення про проведення повної перевірки, суд доходить висновку, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 12 Розділу ІІІ Порядку № 56.

Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1статті 2 КАС України).

За приписами частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із системного аналізу вищезазначеного, з урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452) про скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національною агентства з питань запобігання корупції № 2773 від 30 серпня 2019 року про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , заступником голови Запорізької обласної ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі виготовлено 05 березня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов