Ухвала суду № 88058782, 04.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про поворот виконання судового рішення)

04 березня 2020 року м. Житомир справа № 806/2512/18

категорія 6756

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов"язання вчинпити дії,

встановив:

Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою, в якій просить ухвалити рішення про поворот виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 і постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 по справі №806/2512/18 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти, які були стягнені за судовим рішенням у розмірі 240 000 грн.

Заява вмотивована проведенням виплати одноразової грошової допомоги на виконання рішення апеляційної інстанції, яке в подальшому Верховним Судом скасоване.

02.03.2020 надійшов відзив на заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення, відповідно до якого позивач просив відмовити у задоволенні такої заяви. Посилається на те, що між сторонами виник спір щодо виплати грошового утримання у відносинах публічної служби, до якої відноситься і військова служба, пов`язаного із ушкодженням здоров`я. Відтак, поворот виконання судового рішення саме з підстав, визначених ст. 381 Кодексу адміністративного судочинства України, які на теперішній час відсутні, не є можливим. Наголосив, що висновки Верховного Суду не ґрунтуються на тому, що рішення попередніх інстанцій були обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Заявник в судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю явки.

Представник позивача до суду прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Представник третьої особи не з"явився, повідомлений про розгляд справи у передбаченому законом порядку.

Вирішуючи клопотання заявника про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на скорочені строки розгляду поданої заяви та відсутністю доказів на підтвердження того, що саме зазначений представник відряджений для участі у іншому судовому засіданні та неможливість відрядження для розгляду даної справи іншого представника .

Частиною 9 ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розгляд заяви про поворот виконання судового рішення проводити за відсутності сторін, у порядку письмового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи Житомирського обласного військового комісаріату, в якому просив: визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи, з 02.12.2016, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов"язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 07.07.2017 №73; зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу, у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи з 02.12.2016 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 02.12.2016 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано пункт 10 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, з 02.12.2016, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов"язаних з виконанням обов"язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 07.07.2017 №73.

-зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи з 02.12.2016 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 02.12.2016 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 рішення Житомирського окружного адміністративного суду залишено без змін.

На виконання вказаного судового рішення Міністерство оборони України перерахувало позивача одноразову грошову допомогу у розмірі 240000,00 грн.

Верховний Суд постановою від 20.11.2019 скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 . Ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення (в порядку статті 380 КАС України), суд виходить з наступного.

Положеннями п. 3, 4 частини першої ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч.7 ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.5 ст.380 КАС України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Суд звертає увагу, що поворот виконання судового рішення є інститутом адміністративного судочинства, що спрямований на повернення стягнутих грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст.381 КАС України.

Відповідно до ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Поворот виконання рішення в таких випадках допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому ст. 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Отже, одноразова грошова допомога входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоч і відноситься до разових платежів, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами по справі Міністерством оборони України виплачено на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 240000 грн.

В матеріалах справи відсутні та заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасовані рішення Житомирського окружного адміністративного суду та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Натомість, постанова Верховного Суду від 20.11.2019 у даній справі обґрунтована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

Крім того, суд наголошує, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів у сумі 240000 грн.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі №806/2512/18 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос