Ухвала суду № 88057975, 06.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

06 березня 2020 р. Справа № 120/589/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд в судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу зазначений паспорт.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 09.01.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України", взамін втраченого паспорта. Однак відповідач відмовив у цьому, посилаючись на відсутність правових підстав для видачі паспорта у формі паспортної книжечки. Позивач вважає такі дії незаконними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

При цьому судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.03.2020 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, у прохальній частині відзиву відповідач просить розглядати справу за участю його представника, що суд розцінює як клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Разом з тим, вказане клопотання не може бути вирішене по суті та підлягає залишенню без розгляду з таких мотивів.

Клопотання від імені Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області підписане представником Заїкою О.В. Водночас на підтвердження його повноважень суду надано довіреність № 3/12 від 03.01.2020, видану начальником Козятинського районного відділу УДМС України у Вінницькій області Брянським С.П. Згідно з довіреністю головного спеціаліста сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області Заїку О.В. уповноважено представляти інтереси Козятинського районного відділу УДМС України у Вінницькій області в усіх судах з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі (без виключень) заявнику, скаржнику, у тому числі оскарження судових рішень та вчинення будь-яких інших дій, передбачених чинним законодавством України для виконання цієї довіреності та надано право від імені Козятинського районного відділу УДМС України у Вінницькій області підписувати, подавати та отримувати всі необхідні документи.

Отже, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні подано представником Козятинського районного відділу Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області, яке взагалі не є стороною у справі.

Крім того, частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Відтак підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, органу державної влади у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.

Таким чином, самопредставництво органу державної влади в адміністративній справі може здійснюватись лише особами, коло яких визначено у ч. 3 ст. 55 КАС України.

Водночас в силу положень ст.ст. 131-1, 131-2, абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19.

Разом з тим, на підтвердження повноважень Заїки О.В. як особи, яка може діяти від імені міграційної служби в порядку самопредставництва, суду не надано належних документів, тоді як довіреність за № 3/12 від 03.01.2020 таким документом не вважається.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не є керівником відповідного державного органу, а також адвокатом, який може представляти інтереси відповідача як його представник (законний представник).

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що клопотання про розгляд справи в судовому засіданні подано (підписано) особою, права якої на вчинення відповідних дій не підтверджені у встановленому законом порядку.

За змістом положень ч. 3 ст. 44 КАС України право подавати заяви та клопотання належить учасникам справи, тобто сторонам, третім особам та їх представникам.

Частиною третьою статті 166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3 ст. 166 КАС України).

Отже, враховуючи наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для вирішення по суті клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Відтак заявлене клопотання належить залишити без розгляду. При цьому, на думку суду, прийняття рішення про повернення клопотання є неможливим, оскільки клопотання заявлено безпосередньо у відзиві на позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 166, 167, 195, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду клопотання відповідача про розгляд в судовому засіданні адміністративної справи № 120/589/20-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана суддею 06.03.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович