Рішення № 88052816, 03.03.2020, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1264/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2020 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт.Літин цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому зазначають, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 26.06.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 3800.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до умов кредитного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав свої зобов`язання з надання кредиту, проте ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконав, тому станом на 12.09.2019 року виникла заборгованість в сумі 11786,98 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4746,26 гривень, заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2014,50 грн., заборгованості по нарахованій пені за прострочене зобов`язання в сумі 3288,74 грн., заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 700 грн, а також штраф у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 537,48 гривень (процентна складова). Відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту зі сплатою процентів за користування кредитними коштами щомісячно, але він добровільно не розрахувався. Тому змушені звернутися до суду з вказаним позовом та просять стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредиту в розмірі 11786,98 гривень і витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1921,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Позовні вимоги підтримують повністю і просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту та 800 грн. заборгованості за пенею.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку. Судом встановлено, що 26.06.2015 року між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", а саме анкети-заяви та Витягів з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" (а.с. 2526), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, у відповідності до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3800.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням укладення договору № б/н від 26.06.2016 року є заява відповідача (копія на а.с. 25). Відповідно до даної заяви відповідач, ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, згоден з тим, що дана заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис в даній заяві. Відповідно до ст.ст. 526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі. Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Станом на 12.09.2019 року у відповідача виникла заборгованість за договором б/н від 26.06.2015 року, яка згідно розрахунків, наданих позивачем (а.с.22-24), становить 11786,98 гривень.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.526 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Згідно із п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5-2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплати винагороди банку. Власник зобов`язаний стежити за витратою коштів в межах кредитного ліміту з метою попередження виникнення овердрафту. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" (а.с. 15) визначено, що штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань становить 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. В порушення даних норм та умов договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань і станом на 12.09.2019 року у нього виникла заборгованість, яка згідно розрахунків наданих позивачем (а.с.22-24), становить 11786,98 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4746,26 гривень, заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2014,50 грн., заборгованості по нарахованій пені за прострочене зобов`язання в сумі 3288,74 грн., заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 700 грн, а також штраф у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 537,48 гривень (процентна складова).

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання та спростування суми заборгованості перед позивачем. При цьому, суд враховує, що у відповідності до положень ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17), згідно якої неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову; надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Що стосується позову в частині стягнення пені, то суд враховуючи часткове визнання відповідачем, вважає за необхідне стягнути в межах строків позовної давності.

Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами – стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Відповідно до ст.258 ч.2 п. 1) позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до наданого до позову розрахунку а.с. (22-24) станом на 19.09.2019 року судом встановлено, що пеня за несвоєчасну сплату боргу на суму від 100 гривень за період з 01.02.2019 року по 12.09.2019 року становить 800 гривень, які і підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором б/н від 26.06.2015 року на загальну суму 7560,76 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 4746,26 гривень, заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2014,50 грн., заборгованості по нарахованій пені за прострочене зобов`язання в сумі 800 грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 1921,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 7560,76 грн. х 100% : 19616,02 грн. ціни позову = 68 %), тобто 68 % від суми сплаченого судового збору (68 % х 1921 грн:/100% = грн), що складає 1232,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 273, 353-355, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.10.1997 р. Літинським РВ УМВС у Вінницькій області, жителя АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість в розмірі 7560,76 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 4746,26 гривень, заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2014,50 грн., заборгованості по нарахованій пені за прострочене зобов`язання в сумі 800 грн. згідно кредитного договору від 26.06.2015 року.

В решті позовних вимогах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.10.1997 р. Літинським РВ УМВС у Вінницькій області, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1232,22 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.