Рішення № 88052780, 28.02.2020, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/139/20

Провадження №2/173/335/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з майна.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 року справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 28 лютого 2020 року.

Відповідач в установлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який накладено на підставі постанови № 01-07/6656 від 16.11.2006 року державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 10.01.2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про вчинення нотаріальних дій, але їй було відмовлено у зв`язку з тим, що на її квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт. Підстава обтяження - постанова № 01-07/6656 від 16.11.2006 року державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі (реєстраційний номер обтяження № 4091014).

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.12.1999 року вона отримала у власність квартиру загальною площею 62 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Співласником квартири був її син – ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На час смерті сина вони проживали разом, тому вона фактично прийняла спадщину, яка складається з Ѕ частини зазначеної квартири. Інших спадкоємців після смерті сина немає.

16.01.2020 року вона звернулася до державного виконавця з метою зняття арешту з квартири, проте їй відмовили у зв`язку з тим, що немає жодного відкритого виконавчого провадження щодо цього майна.

Оскільки накладено арешт на майно, яке їй належить, однак відкритих виконавчих проваджень на цей час немає, тобто відсутні правові підстави для такого арешту, створюються перешкоди для розпорядження майном як власнику майна, що й стало підставою звернення до суду.

Відповідач в установлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

На даний час змінилось найменування відповідача Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області на Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Проте зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних із зміною назви. Тому в подальшому назва відповідача вказується Верхньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.12.1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на підставі постанови № 01-07/6656 від 16.11.2006 року державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» - У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 321 ЦК України – право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Судом встановлено, що позивач зверталася до відділу державної виконавчої служби із запитом про наявність стосовно ОСОБА_2 відкритих виконавчих проваджень та вимогою про зняття арешту із належного їй нерухомого майно та отримала усну відповідь, що відкритих виконавчих проваджень відносно Наришкіна С.В. немає.

Іншої інформації відповідачем суду не надано.

За даних обставин, та враховуючи, що відповідно до вимог ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, та що ці права входять до складу спадщини.

Відповідно при оформленні позивачем спадщини, до неї, як до спадкоємця, перейдуть і обов`язки померлого. Тобто і обов`язок відповідати за належними померлому зобов`язаннями при наявності таких. І відповідно права кредиторів не будуть порушеними. За даних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та звільнити з під арешту квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений за постановою державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 01-07/6656 від 16.11.2006 року.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840, 80 грн., покласти на позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений за постановою державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області № 01-07/6656 від 16.11.2006 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 28.02.2020 року.

Суддя Петрюк Т.М

Зареєстроване: 28.02.2020 року

Оприлюднене: 06.03.2020 року

Дата набрання законної сили: 31.03.2020 року.