Рішення № 88052588, 25.02.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6990/19

(2/199/667/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання - Перетятько А.В.,

за участі представника позивача адвоката Ковальчука Д.Ю.,

представника відповідача - адвоката Гончаренко І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз», де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про захист прав споживача послуг газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлено вимогу про:

-визнання неправомірним та скасування акту-розрахунку №1278 від 27.05.2019 р. АТ «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз»;

-про визнання неправомірними дії АТ «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо відключення від газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 ;

-про зобов`язання АТ «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз» відновити газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_2 .

Позов обґрунтований тим, що 26.07.2019 р. позивачем було підписано заяву - приєднання до умов договору постачання природного газу до житлового будинку по АДРЕСА_2 . До цієї дати, а саме 07.05.2019 р., працівниками ПАТ «Дніпрогаз» було складено акт про порушення, в якому зазначено про те, що за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: пломба завода і державного повірителя не відповідає. Потребує додаткового огляду.

Також 07.05.2019 р. було складено Акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, згідно із яким лічильник газу споживача демонтується представником газопостачальної організації, замість нього в присутності споживача встановлюється інший лічильник газу типу ItronG418, зав. № 09011116, з показами 00017 куб.м, пломба С51237509.

21 травня 2019 р. комісією Відповідача за участю представника ГП «Днепрстандартметрология» ОСОБА_3 було складено акт № 175 експертиз лічильника газу в присутності споживача , а саме лічильника Галлус G4 (94 року), зав. № 002166132.

Згідно з даним актом комісією встановлено наступне: «вместо заводской пломбы установлена без оттисков завода- изготовителя заготовка - просверлена - установлена навесная пломба, где гос. поверителя пломба отсутствует». Висновок експертизи: «Счетчик не пригоден к дальнейшей эксплуатации так как внешний вид не соответствует требованиям эксплуатационной документации (п. 1.1). Патрубки опломбированы пломбой С51237506/51237507. Счетчик упакован в пакет и опломбирован пломбой НОМЕР_1 .

Позивач заперечив висновки експертизи, про що вказав в даному Акті експертизи лічильника.

Також 21 травня 2019 р. відповідачем було складено Акт про порушення № 74, в якому зазначено про те, що встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: виявлено Оператором ГРМ факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу). Опис порушень: « ІНФОРМАЦІЯ_1 Заготовка ІНФОРМАЦІЯ_2 пломба, где гос. поверителя пломба отсутствует. Позивач вказав свої зауваження до даного акта - « Счетчик снимался на проверку в 2002 году. После этого пломбы не трогались и механические воздействия не проводились».

27 травня 2019 р. комісією відповідача було складено акт-розрахунок № 1278 від 27.05.2019 р., згідно з яким на підставі акта про порушення від 21.05.2019 р. №74 до споживача ОСОБА_4 АДРЕСА_1 а з приводу виявлених порушень: несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. Розрахунковий необлікований об`єм природного газу до 01 числа місяця складає: на 30.04.2019 року - 3910,75 м1 (07.11.2018 року - 30.04.2019 року).

24 липня 2019 р. відповідачем було складено акт про припинення газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 . Причиною відключення зазначено - заборгованість ВТВ.

Згідно з розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 13.11.2012 року № 740-р. було присвоєно житловому будинку по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ).

На переконання позивача, вищевказані акти про порушення відповідача та дії відповідача щодо відключення житлового будинку від газопостачання є неправомірними:

1)особовий рахунок на поставку природного газу до житлового будинку АДРЕСА_1 був відкритий на ім`я ОСОБА_4 згідно договору про надання послуг з газопостачання від 25.05.2001 року № 67955 до 26.07.2019 року - дати підписання позивачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу до житлового будинку по АДРЕСА_2 . У 2002 році відповідачем було виявлено порушення правил газопостачання колишнім споживачем - ОСОБА_4 , у зв`язку з чим лічильник Галлус G4 (94 року), зав. №002166132 був знятий представниками відповідача для проведення експертизи. В подальшому відповідачем було складено Акт про порушення, оскільки на лічильнику була встановлена неналежна пломба і вказаний лічильник Галлус G4 (94 року), зав. №002166132 був повернутий та поставлений до житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому представниками відповідача була залишена неналежна пломба на вказаному лічильнику, через яку була встановлена вже належна пломба самого відповідача. Про зняття вказаного лічильника свідчать також відомості розрахункової книжки по оплаті за природній газ за особовим рахунком № НОМЕР_2 , згідно із яким з 07.05.2002 р. газовий лічильник був знятий на ремонт. На підставі вказаного акту про порушення ОСОБА_4 було нараховано штраф, який він в подальшому сплатив. Після 07.05.2002 р. вказаний лічильник відповідачем та ОСОБА_4 не знімався та пломби на ньому не змінювались. На лічильнику на момент проведення перевірки 07.05.2019 р. була наявна пломба відповідача.

2)нарахування відповідачем необлікованого об`єму природного газу у кількості 3910,75 м3 та вартістю 45326,34 грн. було здійснено колишньому споживачу - ОСОБА_4 згідно з актом-розрахунком № 1278 від 27.05.2019 р., втім, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про смерть від 02.08.2002 р., тому дані зобов`язання є припиненими згідно ст. 608 Цивільного кодексу України. Новим споживачем є ОСОБА_1 з 26.07.2019 р., тобто позивач, та на переконання позивача, він не несе зобов`язання зі сплати не облікованого об`єму природного газу у кількості 3910,75 м3 та вартістю 45326,34 грн. згідно акту-розрахунку № 1278 від 27.05.2019 р

3)відповідачем були порушені встановлені строки періодичної повірки лічильника, розрахунки за актом про порушення не здійснюються у разі виявлення факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу.

4)дії відповідача щодо відключення від газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 є неправомірними, оскільки порушень Кодексу газорозподільних систем з боку позивача не мало місце, і в останнього відсутня заборгованість зі сплати за спожитий природній газ. 24 липня 2019 р. відповідачем було складено акт про припинення газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 . Причиною відключення зазначено - заборгованість ВТВ. Після підписання 26.07.2019 р. заяви-приєднання до договору про постачання природного газу до житлового будинку по АДРЕСА_2 , позивач подав 29.07.2019 р. заяву до відповідача з проханням про відновлення газопостачання до житлового будинку. З 26.07.2019 р. у позивача не виникло будь-якої заборгованості за спожитий газ, оскільки 24.07.2019 року постачання газу до житлового будинку було припинено. Рахунків позивачу на оплату вартості газу не надсилалось згідно п. 12 гл. 5 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем. Вимога була залишена без виконання.

5)при нарахуванні при нарахуванні об`єму не облікованого природного газу згідно Акту- розрахунку № 1278 від 27.05.19 р. відповідачем не враховано сплачена споживачем вартість спожитого природного газу.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву (а.с. 61-67) відповідач просив врахувати, що з 2002 р. фактично за вищевказаним об`єктом здійснюється споживання природною газу спадкоємцями померлого, тому обов`язок оплати необлікованого обсягу природного газу на даному об`єкті покладається на діючого споживача, який був зареєстрований за об`єктом газифікації з 1993 року. 17 липня 2019 р. позивач переоформив особовий рахунок на своє ім`я на правах спадкоємця померлого.

Починаючи з серпня 2002 р., позивач, будучи власником домоволодіння та фактичним споживачем, договірні відносини не оформив, в той час коли це є обов`язком нового власника; фактичним споживачем є с позивача, тому він несе відповідальність за виявлені порушення.

На переконання відповідача, дії Оператора ГРМ відповідають нормам ГРМ та Типового договору розподілу газу, за збереження комерційного вузла обліку та його складових побутовий споживач несе відповідальність, припинення газопостачання мало місце на підставі п. 9 ч. 1 глави 7 розділу УІ Кодексу ГРМ, тому відновлення газопостачання на об`єкті є неможливим, оскільки споживач не вжив заходів щодо заборгованості та відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою від 18.10.2019 р. клопотання позивача призначено у цивільній справі судову експертизу замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів), проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлені наступні питання:

-1) чи встановлені на газовому лічильнику Gallus G4 заводський номер 002166132 пломби, які саме та за яким номером?

-2) чи пошкоджені пломби, що виявлені на газовому лічильнику Gallus G4 заводський номер 002166132?

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, встановлено, що позивач є побутовим споживачем послуг з постачання природного газу, що підтверджується відповідним договором (а.с. 12) від 26.07.2019 р. за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з розпорядженням Дніпропетровського міського голови (а.с. 19) від 13.11.2012 року № 740-р. було присвоєно житловому будинку по АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_1 ).

Згідно з актом від 07.06.2019 р. про виявлені порушення (а.с. 13), який був складений відповідачем у присутності гр. ОСОБА_5 (остання є дружиною відповідача, про що свідчить відмітка у паспорті позивача /а.с. 41-42) встановлені сумніви у правильній роботі лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 , а саме пломба завода і державного повірителя не відповідає, потребує додаткового огляду.

Складений акт про порушення (а.с. 14), акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи (а.с. 13 звор.), з цими актами ознайомлена ОСОБА_5 , що підтверджується її підписом, та відповідно до акту №175 експертизи лічильника від 21.05.2019 р. «вместо заводской пломбы установлена без оттисков завода- изготовителя заготовка - просверлена - установлена навесная пломба, где гос. поверителя пломба отсутствует». Висновок експертизи: «Счетчик не пригоден к дальнейшей эксплуатации так как внешний вид не соответствует требованиям эксплуатационной документации (п. 1.1). Патрубки опломбированы пломбой С51237506/51237507. Счетчик упакован в пакет и опломбирован пломбой НОМЕР_1 .

Відповідачем складений акт про порушення від 21.05.2019 р. №74 (а.с. 16).

27.05.2019 р. складений акт розрахунок №1278 комісією АТ «Дніпрогаз» з приводу виявленого порушення - несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, згідно з актом – розрахунком розрахункова сума збитків складає 45 326,34 грн. (а.с. 17).

27.05.2019 р. відбулося засідання комісії (а.с. 85) з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, було розглянуто акт про порушення №74 від 21.05.2019 р., та згідно з прийнятим рішенням комісії ухвалено акт – порушення 21.05.2019 р. №74 задовольнити в повному обсязі, що підтверджується відповідним протоколом.

Рахунок на оплату необлікованого об`єма природного газу був отриманий споживачем ОСОБА_5 27.05.2019 р., що підтверджується її підписом (а.с. 87).

24.07.2019 р. за адресою позивача припинено газопостачання, що підтверджується відповідним актом (а.с. 18).

Відповідно до висновку про судової експертизи (а.с. 115-118) на пластмасовому корпусі лічильного механізма газового лічильника Gallus G4 заводський номер 002166132 в технологічно виготовленому заглибленні для пломби заводу-виробника встановлена заготовка з металу сірого кольору, що має магнітні властивості. без відтисків та символів з наскрізним отвором, крізь який проходять відрізки пломбу вального тросу, кінці яких входять у вихідні отвори пломби з металу сірого кольору, що має магнітні властивості, на поверхні якої з однієї сторони є відтиск, по формі схожий на символ «3». Інших символів та відбитків на пломбі не виявлено. Видимих пошкоджень на поверхнях заготовки та пломби не виявлено, пломбувальний трос є лише зі сторони вихідних отворів пломби.

Правовідносини між сторонами по даній справі виникли із захисту прав позивача, як споживача.

Дослідив докази в межах заявлених суду вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 3 п. 1 гл. 1 розд. І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу.

У відповідності до пп. 3 п. 1 гл. 2 р. XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Аналізуючи дану норму, слід дійти висновку про те, що наявність самого факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ є достатньою підставою для здійснення нарахувань необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу. Будь-яких інших вимог щодо необхідності доведення факту нанесення майнової шкоди Оператору ГРМ внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ Кодекс ГРС не містить.

Зміст поняття «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» розкрито у абз. 37 п. 4 гл. 1 р. І Кодексу ГРС - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризаций, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Відповідно до п. 4 гл. 6 р. X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ (вузол обліку газу) та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування. До моменту набрання чинності Кодексом ГРС чинними на території України були Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджені Постановою КМУ від 9 грудня 1999 р. № 2246, якими також було передбачено обов`язок споживача забезпечувати збереження і цілість лічильників газу та пломб на них (абз. 9 п. 29).

Відповідно до глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";

5) неповернення оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) в інших випадках, передбачених законодавством. Постачальник має право обмежувати (припиняти) постачання газу споживачу відповідно до порядку, встановленого законодавством.

Підставою для припинення газопостачання (як оперативно-господарської санкції) є порушення, яке визначене главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, факт якого фіксується у відповідному акті про порушення, який у випадку підтвердження порушення підлягає задоволенню на підставі прийнятого рішення комісії постачальника, що оформляється протоколом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 1 вказаної статті ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 5 ЦПК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Оспорюваний позивачем акт-розрахунок №1278 від 27.05.20196 (який складений на підставі акта про порушення від 21.05.2019 р. №74), яким лише визначено розмір розрахункової суми збитків, завданих порушеннями споживача, не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховані кошти, що є різновидом претензії.

Припинення газопостачання мало місце за відповідним актом про припинення газопостачання від 24.07.2019 р. (а.с. 18), згідно якого причина відключення газу (російською мовою) «долг».

Відтак, саме у зв`язку з наявною заборгованістю за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, керуючись пп.9 п. 1 гл. 7 р. VI Кодексу ГРС, відповідачем припинено газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті позивача.

Доказів погашення заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ позивачем суду не надано, тому підстави для визнання дій відповідача неправомірними щодо відключення від газопостачання житлового будинку відсутні.

З приводу вимоги позову про визнання неправомірними та скасування акту – розрахунку №1278 від 27.05.2019 р., то позову про стягнення з ОСОБА_1 визначеної актом-розрахунком вартості природного газу відповідачем не пред`явлено.

Оспорений позивачем акт – розрахунок складений на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення, яке позивачем не оскаржено, позовних вимог про визнання будь-яких дій відповідача, які пов`язані із складенням акту – розрахунку, позивачем не заявлено.

Із спірних правовідносин не вбачається, що акт про порушення є актом в розумінні вищезазначених положень ЦК, оскільки він лише фіксує порушення, які були виявлені при проведенні перевірки працівниками відповідача Оператора газорозподільної станції.

Оскаржений позивачем акт-розрахунок може використовуватись, як доказ, в разі звернення з позовом до суду у спорі про право і підлягає оцінці судом при розгляді спору.

З врахуванням вищенаведеного вбачається, що чинне законодавство дозволяє споживачу оскаржити в судовому порядку саме рішення комісії з розгляду акту про порушення, яке оформлене протоколом, а не сам акт-розрахунок.

За таких обставин позовні вимоги про визнання незаконним та скасування акту – розрахунку не є належним та ефективним способом захисту цивільних прав.

Задоволення вимоги позову про відновлення газопостачання є похідною від задоволення первісної вимоги позову, втім, оскільки в її задоволенні відмовлено, то підстави для задоволення й похідної вимоги відсутні.

Разом з тим, позивачем має бути враховано з приводу зазначеного ним про відсутність в нього обов`язку сплати необлікованого об`єму природного газу у кількості 3910,75 м3 та вартістю 45326,34 грн. згідно акту-розрахунку № 1278 від 27.05.2019 р., наступне.

Час відкриття спадщини визначається ч. 2 ст. 1220 ЦК України як день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом, та до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2017 р. (справа 199/2272/17, 2/199/1522/17) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, позов задоволено:

-визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_2 , що складається в житловому будинку літ. А-1: коридор № 1-1 (7,0 кв.м.), кухня № 1-2 (13,8 кв.м.), санвузол № 1-3 (7,4 кв.м.), житлова № 1-4 (10,6 кв.м.), житлова № 1-5 (8,9 кв.м.), житлова № 1-6 (8,4 кв.м.), житлова № 1-7 (24, 2 кв.м.), житлова № 1-8 (19,3 кв.м.), всього 99,6 кв.м.; літня кухня літ. Б-1, вхід в погріб літ. В, вбиральня літ. Г, душ літ. Д, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

-визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на 2/6 частку домоволодіння АДРЕСА_2 , що складається в житловому будинку літ. А-1: коридор № 1-1 (7,0 кв.м.), кухня № 1-2 (13,8 кв.м.), санвузол № 1-3 (7,4 кв.м.), житлова № 1-4 (10,6 кв.м.), житлова № 1-5 (8,9 кв.м.), житлова № 1-6(8,4 кв.м.), житлова № 1-7 (24, 2 кв.м.), житлова № 1-8 (19,3 кв.м.), всього 99,6 кв.м.; літня кухня літ. Б-1, вхід в погріб літ. В, вбиральня літ. Г, душ літ. Д, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Цим судоми рішенням встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є синами ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 . Спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину фактичним вступом в управління спадковим майном, оскільки були зареєстровані та разом проживали зі спадкодавцем, були позивачі по справі, та їх мати, ОСОБА_7 . Вказані обставини підтверджені спадковою справою № 98/2017, відкритою Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_4 . Таким чином, спадкоємцям стало належати по 1/6 частині спадкового майна.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина на 4/6 частини домоволодіння АДРЕСА_2 . Спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину згідно вимог ст. 1268 ЦК України є позивачі по справі, що підтверджується спадковою справою № 655/2012, відкритою Четвертою дніпровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 .

Таким чином, обставина прийняття позивачем спадщини після померлого ОСОБА_4 на підставі ст. 1268 ЦК України встановлена рішенням суду у цивільній справі, відтак, в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказується при розгляді даної справи.

З урахуванням вимог ст. 1218 ЦК України та вищенаведеного посилання позивача на те, що він не несе відповідальності за зобов`язаннями ОСОБА_4 не є слушними.

Оскільки інші посилання позивача не спростовують викладених вище висновків суду, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 12, 13, 19, 23, ч. 1 ст. 34, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Дніпрогаз», де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про захист прав споживача послуг газопостачання відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дата складення повного судового рішення 06.03.2020 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї