Рішення № 88041686, 05.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2020 Справа №607/1150/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участю секретаря с/з: Дуркало Т.В.

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Бригідир І.В.

та представника відповідача: Кондрат Л.Р.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Михайлишин Х.О., Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідачів поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Михайлишин Х.О., Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Михайлишин Х.О. серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови громадянин ОСОБА_1 19 січня 2020 року о 20.37 год. в м. Тернополі по вул. Шевченка, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», а також здійснив зупинку ближче 10 м. до пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 8.4 «в» та п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки він не порушив вимоги зазначеного дорожнього знаку, адже зупинив свій транспортний засіб перед знаком, таким чином не потрапив в зону його дії, крім того поліцейськими не проводились заміри відстані від місця зупинки його транспортного засобу до пішохідного переходу, а тому відсутні належні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов та скасувати оскаржувану постанову.

Представник позивача Бригідир І.В. в судовому засіданні просив задовольнити позов та скасувати оскаржувану постанову у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Кондрат Л.Р. заперечила щодо позову та просить відмовити у його задоволенні. Підтримала поданий до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначила, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки позивачем було порушено вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», адже його транспортний засіб знаходився в зоні дії вказаного знаку, а також позивач здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м. до пішохідного переходу. Зазначені порушення підтверджуються самою постановою, а також долученим до відзиву на адміністративний позов диском із відеозаписом, на якому зафіксовано місце розташування транспортного засобу позивача в безпосередній близькості до пішохідного переходу, та фотографією із зображенням дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», з якої вбачається взаємне розташування дорожнього знаку та місця зупинки автомобіля позивача, та підтверджується те, що автомобіль знаходився в межах дії відповідного дорожнього знаку.

Поліцейський роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Михайлишин Х.О. у судове засідання не з`явилась з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, у встановленому порядку, причини своєї неявки суду не повідомила та відзиву на позовну заяву не надіслала.

За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача - поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Михайлишин Х.О., яка будучи повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином – в судове засідання не з`явилась, при цьому не повідомила суд про поважність причини своєї неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 року, громадянин ОСОБА_1 19 січня 2020 року о 20.37 год. в м. Тернополі по вул. Шевченка, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», а також здійснив зупинку ближче 10 м. до пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 8.4 «в» та п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно постанови серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 року, винесеної поліцейським роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_2 .О ОСОБА_3 , на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 8.4 «в» ПДР України передбачено, що заборонні дорожні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Так в Розділі 33 ПДР України передбачено дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», зона дії якого — від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, — до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Дія знаку не поширюється: на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами; на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності); на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Крім того відповідно до п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та правил зупинки.

В постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 р. викладено суть порушень, за вчинення яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також у ній зазначено про те, що до неї додається відео з нагрудного відеореєстратора.

Однак при дослідженні обставин справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, а саме щодо здійснення зупинки ближче 10 м від пішохідного переходу, суд приходить до наступних висновків.

Із змісту постанови не вбачається на якій конкретно відстані до пішохідного переходу здійснив зупинку автомобіль під керуванням позивача та не зазначено про те чи проводились працівниками поліції вимірювання такої відстані. На запитання представника позивача Бригідира І.В. в судовому засіданні представник відповідача Кондрат Л.Р. пояснила, що замірів відстані від місця зупинки транспортного засобу до пішохідного переходу поліцейськими не проводились. Однак на переконання суду, єдиним належним доказом даного порушення може бути лише проведений замір відстані від автомобіля до пішохідного переходу, іншим способом довести вчинення такого порушення неможливо, як і не можливо це зробити із відеозапису, долученого до матеріалів справи.

Таким чином суд вважає, що порушення позивачем п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 р. в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинкипідлягає скасуванню.

В той же час щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог дорожніх знаків слід зазначити наступне.

Оглянутим в судовому засіданні відеозаписом встановлено, що автомобіль позивача знаходився навпроти входу в аптеку АДРЕСА_1 . Також до відзиву на позов представником відповідача долучено фотографію із зображенням дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» по відношенню до місця зупинки автомобіля позивача. Із зазначеної фотографії вбачається взаємне розташування дорожнього знаку та місця зупинки автомобіля позивача, яке на переконання суду свідчить про те, що транспортний засіб позивача знаходився в зоні дії вказаного дорожнього знаку, тобто порушивши вимогу такого дорожнього знаку, автомобіль позивача в`їхав в зону дію знаку, де в подальшому здійснив зупинку. Про існування виняткових обставин, за наявності яких вимога знаку не поширюється, позивач не зазначає, а тому суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вимог дорожнього знаку та про правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності в цій частині.

Натомість доводи позивача щодо того, що він не порушив вимоги дорожнього знаку щодо заборони руху, оскільки не потрапив в зону його дії, яка починається від місця встановлення дорожнього знаку, не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються долученими як позивачем, так і представником відповідача до матеріалів справи відеозаписом та фотознімком, з яких на думку суду, вбачається протилежне, а саме, що транспортний засіб позивача знаходився в зоні дії дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено».

Статтями 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості розгляду окремих категорій адміністративних справ.

Так, статтею 286 встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені приписи процесуального законодавства, висновки, яких суд дійшов за результатами розгляду справи, вимоги позивача про скасування постанови слід задовольнити частково, скасувавши постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в частині притягнення ОСОБА_1 за порушення правил зупинки, а в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку та застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. - залишити без змін.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, ст.122, п.1 ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Михайлишин Х.О. (вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль), Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП (вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил зупинки - скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 501997 від 19.01.2020 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог дорожнього знаку та застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 05 березня 2020 року.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо