
Справа № 577/869/20
Провадження № 1-кп/577/279/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2020 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Семенюк І.М.,
за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.,
прокурора Гетьман А.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Дерев`янко О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна середня, раніше судимого:
1) 22.12.2009 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.1 ст.190, ч.2 ст.185,ч.1 ст.72, ст.70, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2) 07.07.2011 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
3) 17.01.2017 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
4) 10.07.2018 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого ухвалою суду 26 липня 2019 року, маючого не зняті та не погашені судимості;
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 – ч.1 ст.162 КК України, кримінальне провадження за яким внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200080001187 від 20 листопада 2019 року,-
Встановив :
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 – ч.1 ст.162 КК України.
Прокурор Гетьман А.В. внесла до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, в тому числі і тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, обвинувачений неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став і знову обвинувачується у вчиненні нових злочинів. Крім того, ОСОБА_1 не працював до затримання, не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про можливість ухилення від суду. Вказані обставини були враховані під час обрання запобіжного заходу при досудовому розслідуванні і ризики не змінилися, не перестали існувати .
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив застосувати домашній арешт. Захисник Дерев`янко О.В. вказує на те, що в задоволенні клопотання слід відмовити через його необґрунтованість та невідповідність нормам КПК України і в цій частині її підтримує обвинувачений.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 ч. 1, 4 КПК України для обрання запропонованого запобіжного заходу необхідна наявність трьох умов: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
З представлених суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 – ч.1 ст.162 КК України, серед яких злочин за ч.3 ст.185 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності має не зняті та не погашені судимості, після звільнення з місця позбавлення волі на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні ряду нових злочині. Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ризики, які враховувалися під час його застосування не даний час не змінилися, не перестали існувати . До поміщення під варту ОСОБА_1 не працював, визначеного місця проживання не має. За місцем реєстрації на час застосування до нього тримання під вартою не проживав. Відомостей про наявність у нього фактичного місця проживання на даний час не надав .
За встановлених обставин суд вважає доведеним існування ризиків вчинення інших злочинів .
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Суд враховує, що обвинувачений не проживає за місцем реєстрації, зареєстрований за місцем, значно віддаленим від місця розгляду кримінального провадження, обвинувачений не вказує місце фактичного проживання, а тому, за таких обставин, домашній арешт не може бути розглянутий судом, як альтернативний триманню під вартою. Виходячи з обставин кримінального провадження, що викладені в клопотанні, відомостей про особу обвинуваченого, наявність обвинувачення у вчиненні ряду злочинів, на переконання суду запобіжний захід у виді особистого зобов`язання є таким, що не зможе гарантувати виконання покладених обов`язків.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку задовольнити клопотання прокурора і застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення .
Виходячи з положень ст. 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим обов`язків. Враховуючи відомості, викладені в клопотанні, про обвинувачення у вчиненні ряду злочинів ОСОБА_1 , відомості про його особу , суд вважає, що розмір застави виходячи з 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 105100 гривень, буде повною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182 ,183, 193,197 КПК України,
Постановив:
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 травня 2020 року до 24 години.
Встановити розмір застави 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, при внесенні яких на рахунок : UA558201720355249001000008869 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26270240, одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, призначення платежу: застава, дата ухвали суду, прізвище, ім"я, по батькові платника застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити .Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави на спеціальний рахунок, він забов`язаний з`являтися на виклики до суду, визначитися з місцем проживання, повідомивши суду адресу, і не відлучатися з нього без дозволу суду.
Строк дії цієї ухвали закінчується 01 травня 2020 року о 24 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі 7 днів з дня її проголошення.
СуддяІ. М. Семенюк
Судове рішення № 88041440, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 04.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 577/869/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: