
Справа № 577/869/20
Провадження № 1-кп/577/279/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2020 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Семенюк І.М.,
за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.,
прокурора Гетьман А.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Дерев`янко О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна середня, раніше судимого:
1) 22.12.2009 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.1 ст.190, ч.2 ст.185,ч.1 ст.72, ст.70, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2) 07.07.2011 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
3) 17.01.2017 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
4) 10.07.2018 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого ухвалою суду 26 липня 2019 року, маючого не зняті та не погашені судимості;
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 – ч.1 ст.162 КК України, кримінальне провадження за яким внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200080001187 від 20 листопада 2019 року,-
Встановив :
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 – ч.1 ст.162 КК України.
Прокурор Гетьман А.В. внесла до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, в тому числі і тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, обвинувачений неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став і знову обвинувачується у вчиненні нових злочинів. Крім того, ОСОБА_1 не працював до затримання, не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про можливість ухилення від суду. Вказані обставини були враховані під час обрання запобіжного заходу при досудовому розслідуванні і ризики не змінилися, не перестали існувати .
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив застосувати домашній арешт. Захисник Дерев`янко О.В. вказує на те, що в задоволенні клопотання слід відмовити через його необґрунтованість та невідповідність нормам КПК України і в цій частині її підтримує обвинувачений.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 ч. 1, 4 КПК України для обрання запропонованого запобіжного заходу необхідна наявність трьох умов: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
З представлених суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 – ч.1 ст.162 КК України, серед яких злочин за ч.3 ст.185 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності має не зняті та не погашені судимості, після звільнення з місця позбавлення волі на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні ряду нових злочині. Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ризики, які враховувалися під час його застосування не даний час не змінилися, не перестали існувати . До поміщення під варту ОСОБА_1 не працював, визначеного місця проживання не має. За місцем реєстрації на час застосування до нього тримання під вартою не проживав. Відомостей про наявність у нього фактичного місця проживання на даний час не надав .
За встановлених обставин суд вважає доведеним існування ризиків вчинення інших злочинів .
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Суд враховує, що обвинувачений не проживає за місцем реєстрації, зареєстрований за місцем, значно віддаленим від місця розгляду кримінального провадження, обвинувачений не вказує місце фактичного проживання, а тому, за таких обставин, домашній арешт не може бути розглянутий судом, як альтернативний триманню під вартою. Виходячи з обставин кримінального провадження, що викладені в клопотанні, відомостей про особу обвинуваченого, наявність обвинувачення у вчиненні ряду злочинів, на переконання суду запобіжний захід у виді особистого зобов`язання є таким, що не зможе гарантувати виконання покладених обов`язків.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку задовольнити клопотання прокурора і застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення .
Виходячи з положень ст. 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим обов`язків. Враховуючи відомості, викладені в клопотанні, про обвинувачення у вчиненні ряду злочинів ОСОБА_1 , відомості про його особу , суд вважає, що розмір застави виходячи з 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 105100 гривень, буде повною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182 ,183, 193,197 КПК України,
Постановив:
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 травня 2020 року до 24 години.
Встановити розмір застави 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, при внесенні яких на рахунок : UA558201720355249001000008869 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26270240, одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, призначення платежу: застава, дата ухвали суду, прізвище, ім"я, по батькові платника застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити .Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави на спеціальний рахунок, він забов`язаний з`являтися на виклики до суду, визначитися з місцем проживання, повідомивши суду адресу, і не відлучатися з нього без дозволу суду.
Строк дії цієї ухвали закінчується 01 травня 2020 року о 24 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі 7 днів з дня її проголошення.
СуддяІ. М. Семенюк
The court decision No. 88041440, Konotop City and District Court of Sumy Oblast was adopted on 04.03.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 577/869/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: