Ухвала суду № 88040605, 04.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1016/20

провадження №2-з/489/8/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

04 березня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Коваленка І.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви

встановив:

02.03.2020 ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Заяву мотивувала тим, що в найближчий час вона має намір звернутися до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Альфа-банк» (далі – АТ «Альфа-банк») про визнання недійсним правочину з набуття права власності на нерухоме майно на підставі іпотечного застереження.

Заявник вказала, що вона є власником вищезазначеної квартири, яку надала 06.05.2008 в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-банк»). Заявниця вважає, що квартира була прийнята у власність банку на підставі іпотечного застереження з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», постанови Кабінету Містерів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншим грубими порушення вимог чинного законодавства. Про порушення законодавства їй стало відомо після того як належну їй квартиру було виставлено на продаж. Ніяких вимог про усунення порушення чи інших претензій від банку вона не отримувала.

Стверджує, що в даному випадку порушуються не лише її права, а і права членів її сім`ї, які проживають у вказаній квартирі, зокрема і малолітньої онучки. Тому, з метою не порушення прав позивача, просить вжити заходів забезпечення позову.

За положеннями частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд заяви про забезпечення позову здійснити без повідомлення учасників справи.

Згідно із змістом частини першої-другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленим цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору – якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно частини першої статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Предметом позову, у разі його подання, заявник зазначає, що є визнання недійсним правочину з набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 , місцезнаходження якої є Інгульский район міста Миколаєва.

Враховуючи вищезазначене, заява про забезпечення позову повинна розглядатися в Ленінському районному суді міста Миколаєва за правилами виключної підсудності.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача та виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2020 підтверджується, що 27.01.2020 проведено державну реєстрацію права власності АТ «Альфа –Банк» на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки серії та номеру 3722 від 06.05.2008, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала іпотекодацю ОСОБА_1 .

Копією оголошення із сайту dom.inforico.com.ua заявник підтвердила, що квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку набув банк на підставі договору іпотеки, виставлена на продаж.

З огляду на наведене суд вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову лише в частині накладення арешту на квартиру.

Позивачем викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову у вказаний вище спосіб, а зазначені підстави та вид забезпечення позову (накладення арешту на квартиру) є співмірними з вимогами можливого позову заявника, предметом якого буде визнання недійсним правочину з набуття банком права власності на нерухоме майно на підставі іпотечного застереження.

Крім того, обраний заявником вид забезпечення майбутнього позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому заява підлягає задоволенню.

В іншій частині забезпечення позову (заборони будь-яким органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, укладати угоди, вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації, перереєстрації, а також здійснювати відчуження вказаної квартири та заборонити будь-яким особам вчиняти дії по виселенню зі спірної квартири осіб, що проживають в ній, без окремого рішення суду про виселення, яке набрало законної сили) вимоги заяви є зайвими та не достатньо мотивованими в частині настання несприятливих наслідків щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь заявника.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (номер об`єкта в РПВН 8148276, номер запису про право власності 35237844, дата державної реєстрації 27.01.2020), що належить на праві приватної власності Акціонерному товариству «Альфа-банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

В іншій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Роз`яснити заявнику положення частини четвертої статті 152 ЦПК України, згідно якої у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Копії ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам – для виконання.

На підставі частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текс ухвали суду складено 04.03.2020

Суддя І.В. Коваленко