Рішення № 88039949, 27.02.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3260/16-ц Провадження № 2/450/158/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3.

представника відповідача Архиповець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» про (предмет спору) з врахуванням уточнень: визнання недійсним кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року, визнання недійсним Договору іпотеки, визнання недійсним договору поруки, визнання недійсним договору №1 про внесення змін та доповнень кредитного договору, визнання недійсною додаткову угоду №2 до кредитного договору, визнання недійсним Додаткового договору іпотеки, визнання недійсною Додаткову угоду №3 до кредитного договору, припинення обтяження предмету іпотеки та стягнення коштів,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): 19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К/08-09, відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 225 000, 00 (двісті двадцять п`ять тисяч) доларів США із щомісячною сплатою відсотків, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у повному обсязі.

На виконання п.4.1 вищезазначеного договору 19 лютого 2008 року сторонами було укладено Договір іпотеки, яким передано в іпотеку майнові права на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №597.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №К/08-09 19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Боржник) та ОСОБА_4 (Поручитель) було укладено договір поруки, відповідно до якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх своїх зобов`язань за кредитним договором №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

29 лютого 2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №К08-09 від 19 лютого 2008 року.

20 червня 2011 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» (правонаступником ВАТ «Міжнародний комерційний банк») та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №2 до кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

20 червня 2011 року на виконання передбачених договором зобов`язань між тими ж сторонами був укладений додатковий договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. та зареєстровано в реєстрі за №957.

21 серпня 2013 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №3 до кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

Вважає, що вищезазначені договори укладені з порушенням вимог Цивільного кодексу України та ЗУ «Про захист прав споживачів». В кредитному договорі №К/08-09 відсутня інформація про кредитні умови, орієнтовну сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Також вважає, що в порушення закону в кредитному договорі відсутній детальний розпис заборгованості і інформація про такий в умовах договору відсутня. Вважає, що відповідач свідомо ввів в оману позивача стосовно ціни договору. У відповідності до Висновку спеціаліста належної аудиторської фірми «Аудит-сервіс ІНК» орієнтовна сукупна вартість кредиту становить 501 682,26 доларів США, а абсолютне значення подорожчання кредиту складає 276 682, 26 доларів США. Вищезазначена сума жодним чином не відображена в кредитному договорі, відповідачем до відома позивача не доводилась, прямо з умов договору не випливає. Натомість, всі умови описуються поверхово та незрозуміло для позивача.

Інформаційного листа про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту та розмір відсоткової ставки та Додаток до нього, які укладені згідно вказаної дати 19.02.2008 року є підробленим, оскільки стверджує, що документів він не бачив і не підписував. Вважає, що додаток до цієї угоди не містить належним чином розписаного графіку погашення заборгованості, сума яка в ньому зазначена становить 225 000 дол. США, тому приходить до переконання, що банк не мав на меті ставити його до відома про реальні умови кредитування і приховав цю інформацію не включивши її до договору, який підписувався позивачем.

Вважають, що такі дії свідчать про намір Банку як суб`єкта підприємницької діяльності свідомо вплинути на намір Позивача укладати кредитний договір шляхом введення його в оману. Позивач ОСОБА_1 та його представник та представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просили задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідачів: у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі та подали до суду письмові заперечення. Посилання позивача на те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування, орієнтовною сукупною вартістю кредиту та розміром реальної відсоткової ставки, підтверджується доданим позивачем до позовної зави письмовим доказам, а саме Додатковою угодою № 2 до Кредитного договору від 20.06.2011 року в п. 10.5 якої ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення ним цього Договору, він ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, реальну процентну ставку. Позичальник не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Вважають надану позичальнику інформація повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною. Також зазначають, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26.05.2016 року позов позивача АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» задоволено та постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» заборгованість за кредитним договором № К/08-09 від 19 лютого 2008 року в розмірі 174 872 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят два) долари 32 центів США. Та дане рішення ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2017 року залишено без змін. Таким чином, обставина укладення кредитного договору № К/08-09 від 19.02.2008 року, тобто зазначення в кредитному договорі всіх істотних умов та досягнення щодо них згоди є встановленою та не підлягає доказуванню. Вважають, що позовна заява про визнання недійсним кредитного договору визнаного укладеним судовим рішенням, є спробою позивачів переглянути остаточне і

обов`язкове рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Оскільки укладений договір був визнаний судом відповідно всі похідні угоди і договори є законними та не підлягають оспоренню. Також просять застосувати щодо даної справи позовну давність, оскільки кредитний договір був укладений в 2008 році, з 2008 по 2014 рік ОСОБА_1 виконував умови договору та до 2016 року не звертався до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

26.12.2016 року ухвала про відкриття провадження у справі; 03.01.2017 року запити щодо доступу до персональних даних; 17.01.2017 року відповіді на запити; 24.01.2017 року заперечення на позов; 20.03.2017 року заява про застосування позовної давності по справі; 21.03.2017 року додаткові пояснення позивача; 29.03.2017 року заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_1 ; 29.03.2017 року заперечення на клопотання про призначення експертизи; 30.03.2017 року клопотання про призначення експертизи; 07.04.2017 року ухвала про призначення почеркознавчої експертизи; 09.08.2017 року ухвала про відновлення провадження у справі; 08.09.2017 року клопотання про направлення справи на повторний авто розподіл; 09.11.2017 року клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; 20.11.2017 року заява про застосування позовної давності; 31.01.2018 року заява про уточнення позовних вимог; 15.02.2018 року відзив на позов про визнання недійсним кредитного договору; 15.03.2018 року відповідь на відзив на позовну заяву; 22.03.2018 року заява про уточнення позовних вимог; 23.03.2018 року заперечення на відповідь на відзив на позов про визнання недійсним кредитного договору; 19.04.2018 року клопотання про відкладення розгляд справи; 01.06.2018 року клопотання про відкладення розгляду справи; 04.06.2018 року ухвала про відкладення розгляду справи; 22.10.2018 року заява про відмову від апеляційної скарги; 24.04.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи; 05.06.2019 року копія апеляційної скарги; 01.07.2019 року ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження; 09.08.2019 року копія апеляційної скарги; 19.08.2019 року ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження; 27.08.2019 року заява про зловживання процесуальними правами; 25.11.2019 року заява про розгляд справи без участі представника АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»; 25.11.2019 року заява про закриття провадження у справі; 14.01.2020 року заява про розгляд справи без участі представника АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»; 27.02.2020 року копія позовної заяви про стягнення заборгованості по кредитної договорі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Оскільки відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №К/08-09 від 19 лютого 2008 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, то особливості регулювання відносин сторін визначаються також Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Таким чином, правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані, зокрема, як загальні положення ЦК України про зобов`язання та договір, так і приписи частини другої статті 627 щодо необхідності врахування вимог законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів ( ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К/08-09, відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 225 000, 00 (двісті двадцять п`ять тисяч) доларів США із щомісячною сплатою відсотків, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у повному обсязі.

На виконання п.4.1 вищезазначеного договору 19 лютого 2008 року сторонами було укладено Договір іпотеки, яким передано в іпотеку майнові права на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №597.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №К/08-09 від 19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Боржник) та ОСОБА_4 (Поручитель) було укладено договір поруки, відповідно до якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх своїх зобов`язань за кредитним договором №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі, зокрема, про: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); переліки та недоліки пропонованих схем кредитування.

Згідно з Постановою НБУ №188 від 10.05.2007 року п. 3.1: Банки зобов`язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; перелік, розмір базу розрахунку всіх комісій банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства країни ат/або умовами кредитного договору.

У відповідності до п. 3.8 вказаних «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджені Постановою Правління НБУ від 10.05.1997 року № 168), у разі надання кредиту в іноземній валюті, банки зобов`язані під час укладання кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики і час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач, а також надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

29 лютого 2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

20 червня 2011 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» (правонаступником ВАТ «Міжнародний комерційний банк») та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №2 до кредитного договору №К08-09 від 19 лютого 2008 року.

20 червня 2011 року на виконання передбачений договором зобов`язань між тими ж сторонами був укладений додатковий договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. та зареєстровано в реєстрі за №957.

21 серпня 2013 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №3 до кредитного договору №К08-09 від 19 лютого 2008 року.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суди повинні з`ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов`язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за цим договором несе споживач.

Пунктом 14 Постанови № 5 від 30.03.2012 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», визначено, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048- 1052,1054- 1055), статті 18- 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Як встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 не було відомо про додаток до інформаційного листа про умови кредитування, банк позивача з даним додатком не ознайомив належним чином, оскільки в вказаному листі суттєво завищено сукупну вартість кредиту, що підтверджується наступним.

Відповідно до висновку спеціаліста незалежної аудиторської фірми «Аудит-сервіс ІНК» наданого ОСОБА_1 встановлено, що згідно проведеного розрахунку та виходячи з заяви ОСОБА_1 від 14.12.2016 року сукупна вартість кредиту згідно Договору становить 501 682, 26 дол. США, в тому числі основна сума 225 000 дол. США, відсотки за користування кредитом 275 107, 26 дол. США та платіж за надання кредиту 1 575 дол. США, а абсолютне значення подорожчання кредиту склало 276 682, 26 дол. США (а.с. 30-32).

Згідно висновку №2899 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів за матеріалами цивільної справи №450/3260/16-ц від 03 серпня 2017 року проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , розташований на останній сторінці перед прізвищем « ОСОБА_1 » Інформаційного листа про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту та розмір відсоткової ставки у відкритому акціонерному товаристві «МКБ» від 19.02.2008 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з намаганням наслідувати справжні підписи ОСОБА_1 .

Ким, ОСОБА_1 чи іншою особою виконаний підпис від його імені, розташований на Додатку до Інформаційного листа про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість та розмір відсоткової ставки від 19.02.2008 року, встановити не виявилось можливим (а.с. 81-82).

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-ХІІ від 12.05.1991 р. з відповідними змінами та доповненнями споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Також до відносин які ним регулюються , належать , зокрема, ті що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян в розумінні вказаного вище положення, бо отримувала фінансово-кредитні послуги від Банку.

У відповідності до положень частини 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, яка вводить споживача в оману. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається, або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

В кредитному договорі від 19.02.2008 року № К/08-09 немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача, оскільки підпис на інформаційному листі виконаний не ОСОБА_1 , тому позивач не міг знати про суттєве завищення суттєвої вартості кредиту.

У відповідності до ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України правочини, зміст яких суперечить чинному законодавству, а також які укладені внаслідок навмисного введення однією стороною в оману іншої сторони щодо обставин, які мають істотне значення, є недійсними.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Враховуючи викладене вище позивач був введений в оману щодо обставин, що мають істотне значення при укладенні спірного договору, зокрема, щодо того, що абсолютне значення подорожчання кредиту склало 276 682, 26 дол. США. У зв`язку з цим позивач був позбавлений можливості визначити усі істотні умови та характер даного правочину із врахуванням власних інтересів, та вплинуло на його волевиявлення. Встановлені обставини свідчать, що дії відповідача при укладанні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню позивача, а також про наявність у таких діях умислу з боку банку, який був спрямований на введення споживача в оману. Дану обставину також підтверджує висновок №2899 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів.

Що стосується позиції представника відповідача щодо застосування позовної давності, то суд приходить до висновку, що така вимога є безпідставною. Позивач не знав про Інформаційний лист щодо умов кредитування, сплачував кредит щодо графіку погашення кредиту визначеному в Додатку №1 до Кредитного договору №К/08-09 від 19.02.2008 року та про кредитну заборгованість, яка виникла в нього дізнався з позовної заяви поданої 13.08.2015 року до Сихівського районного суду м. Львова «ПІРЕУС БАНК МКБ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 174 872 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят два) долари 32 центів США. Тому суд приходить до переконання, що позовна давність у даному випадку застосуванню не підлягає. Також твердження представника відповідача, що позивач не звернувся з зустрічним позовом до Сихівського районного суду м. Львова про визнання договорів недійсними, оскільки погоджувався з позовними вимогами, як належний доказ застосовуватись не може, оскільки позивач може використовувати свої права на власний розсуд та подати зустрічний позов, або звернутись із окремим позовом. Окрім того на дане рішення була подана апеляційна та касаційна скарга, на даний час постановою Верховного суду від 09.10.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу апеляційного суду від 12 січня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Визнання кредитного договору недійсним своїм наслідком має двосторонню реституцію, передбачену ст. 216 ЦК України, а саме обов`язок повернення кожною зі сторін у натурі всього, що вона одержала на виконання правочину. Тобто, у випадку визнання кредитного договору недійсним боржник зобов`язаний повернути банку лише суму наданого кредиту без виплати відсотків. Натомість банк зобов`язаний повернути всю суму сплачених боржником відсотків за договором кредиту. Наслідком визнання кредитного договору недійсним є також недійсність договору застави чи іпотеки, адже, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсність основного зобов`язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, як наслідок у такій ситуації банк повинен повернути предмет застави позичальникові, що передавався у володіння банку.

Тому суд застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України, та стягує з позивача в користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» недоплачену суму кредиту, що становить 26 926,41 дол. США, що становить 663 736 грн. 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 27.02.2020 року та підтверджується матеріалами справи, а саме копією висновку експерта судово-економічної експертизи №1/18 від 16 лютого 2018 року проведеного судовим експертом ОСОБА_5 згідно якого встановлено: сума отриманих грошових коштів ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору №К/08-09 від 19.02.2008 року становить 225000, 00 дол. США; сплата ОСОБА_1 грошових коштів в якості погашення відсотків користування кредитом за кредитним договором № К/08-09 від 19.02.2008 року підтверджується на суму 120 357, 73 дол. США за період 19.02.2008 року по 16.02.2018 року; сплата ОСОБА_1 грошових коштів в якості погашення тіла кредиту за кредитним договором №К/08-09 від 19.02.2008 року підтверджується на суму 77 719, 86 дол. США за період 19.02.2008 року по 16.02.2018 року (а.с. 157-160).

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що на порушення п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач не надав позивачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування , а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено умови чинного закону, та такі дії містять ознаки нечесної підприємницької практики стосовно споживача кредитних послуг, умови такого договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, справедливості, внаслідок істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків, погіршують становище споживача, вчинений під впливом обману, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, як наслідок, визнання недійсними договору іпотеки, договору поруки та усіх додаткових угод, оскільки ці договори є похідними від основного.

Згідно положень ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 203, 215, 216, 229, 230, 509, 526, 627, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 22, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 10,12,81, 175, 209,210, 265-268 , суд -

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - задоволити.

Визнати недійсним кредитний договір №К/08-09 від 19 лютого 2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» та ОСОБА_1 .

Визнати недійсним Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №597 від 19.02.2008 року.

Визнати недійсним Договір поруки №П/08-09 від 19.02.2008 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Визнати недійсним Договір №1 від 29.02.2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 20.06.2011 року до кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

Визнати недійсним Додатковий договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №957 від 20 червня 2011 року.

Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 21.08.2013 року до кредитного договору №К/08-09 від 19 лютого 2008 року.

Припинити обтяження предмету іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження №6619844.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» суму коштів в розмірі 26 926, 41 дол. США, що становить 663 736 грн. 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 27.02.2020 року.

Стягнути з ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» на користь ОСОБА_1 витрати понесені за призначену почеркознавчу експертизу у розмірі 8 035, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Позивач 2: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» м. Київ, Контрактова площа, 4, ЄДРПОУ 20034231.

Повний текст рішення складено 05.03.2020 року.

СуддяД. А. Кукса