Рішення № 88035171, 04.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1207/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАК №1906656 від 26 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1906656 від 26 грудня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсним обставинам справи, а постанова є протиправною та винесеною у порушення норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що з долучених до позову фотознімків вбачається, що знак 3.34. «Зупинка заборонена» встановлений без табличок 7.2.2.- 7.2.4. в кінці зони дії знаку та без жовтої лінії (розмітка 1.4).В місті знак 3.34, який встановлений без табличок «Зона дії знаку» і біля якого немає жовтої лінії, не відповідає прийнятим правилам дорожнього руху і ДСТУ 4100-2002, а тому не свідчить про порушення вимог законодавства і не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності водія.Крім того, у постанові вказано, що місцем правопорушення та відповідно місцем розгляду справи є вул.Соборна, 156, однак таке твердження є невірним, оскільки автомобіль було припарковано з правого боку проїзної частини по вулиці Театральна площа в напрямку вулиці Гетьмана Сагайдачного. Вважає, що зазначення місця розгляду справи вул.Соборна, 156 не відповідає місцю фактичного паркування автомобіля. Також, інспектор при розгляді матеріалів жодним чином не могла підтвердити, що саме він керував автомобілем та припаркував його в зоні дії знаку 3.34, а не інша особа. Зазначає, що інспектором не досліджено усі докази по справі, не підтверджено жодними доказами факт вчинення ним правопорушення та безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

7 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

14 лютого 2020 року в судове засідання сторони не з`явилися. Позивач подав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання, а також вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Розгляд справи було відкладено через відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання 4 березня 2020 року сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3, ч.9 ст.205 КАС України у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в його позовній заяві, обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 26 грудня 2019 року поліцейським роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Рівненській області сержантом поліції Макарчук О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1906656, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 26 грудня 2019 року о 12 год. 49 хв. в м.Рівне по вул.Соборна, 156 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «AUDI Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.8.4 «в» ПДР - порушення вимог заборонних знаків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.8.4 «в» ПДР - порушення вимог заборонних знаків.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 року встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року ( із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктом 8.4 ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, серед яких у підпункті «в» вказано заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Розділом 33 ПДР, зокрема у підрозділі 3 закріплено такий заборонний дорожній знак, як знак 3.34 «Зупинку заборонено».

В межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Зона дії знаку 3.34 поширюється - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені (підрозділ 3 Розділу 33).

За положеннями ст.283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КпАП України, в ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

Однак, в оскаржуваній постанові не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відтак, суд вважає, що відповідач в порушення ч.3 ст.2 КАС України прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, тобто без з`ясування передбачених ст.280 КУпАП обставин, а висновок про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджений доказами.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким є Управління патрульної поліції у Рівненській області.

В той же час, відповідач не надав суду відзиву на адміністративний позов з обґрунтуванням заперечень щодо заявлених вимог, а тому жодними належними та допустимими доказами в порядку ч.2 ст.77 КАС України відповідач не довів суду правомірність свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.Відтак, суд позбавлений можливості встановити, яким чином організовано дорожній рух на цій ділянці дороги, зокрема розташування заборонного знаку «Зупинку заборонено» та місце зупинки транспортного засобу позивача.

Разом з тим, суд не може погодитися із твердженням позивача про те, що заборонний знак 3.34 «Зупинку заборонено», який встановлений без табличок «Зона дії знаку» і біля якого немає жовтої лінії, не відповідає прийнятим правилам дорожнього руху і ДСТУ 4100-2002.

Пунктом 33 ПДР України визначено, що зона дії знаку 3.34 може бути зменшена табличкою 7.2.2 на початку зони дії та установленням у кінці його зони дії дублюючих знаків 3.34 з табличкою 7.2.3, а також знак 3.34 може застосовуватися разом з розміткою 1.4, при цьому зона їх дії визначається за довжиною лінії розмітки. У той же час про обов`язкове застосування заборонного знаку 3.34 «Зупинку заборонено» із табличками 7.2.2 та 7.2.3 Правила дорожнього руху не передбачають.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАК №1906656 від 26 грудня 2019 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1906656 від 26 грудня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Степана Бандери, 14а; код ЄДРПОУ 40108646.

Повне рішення суду складено 4 березня 2020 року.

Суддя :