Ухвала суду № 88033339, 02.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3522/20

Провадження № 2/234/1826/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2020 року Суддя Краматорського міського суду Донецької області Лутай А.М,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» I Компанія» про стягнення невиплаченого розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Повного товариства «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» I Компанія» про стягнення заборгованості із невиплаченої заробітної плати, розмір якої буде розраховано та надана додатково, після отримання відповідної інформації від Відповідача: середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 31.12.2019р по день фактичного розрахунку.

Разом з тим, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що вищевказаний позов не відповідає вимогам ст.177 ч.4 ЦПК України, яку слід залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, виходячи з наступного:

Так, позивачка звернулася до суду крім стягнення заробітної плати з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», з 01 січня 2020 року розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510грн).

Однак, доказів сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.

Що стосується звільнення позивачки від сплати судового збору, з підстав вказаних у позовній заяві, то слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Отже, самеЗакон України №3674-VI є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII внесено ряд змін до Закону України «Про судовий збір»та, зокрема, статтю 5 названого Закону викладено в новій редакції. Вказані зміни набули чинності з 01 вересня 2015 року.

Так, статтею 5 Закону №3674-VI, чинного з 01.09.2015р, закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: 1) у справах про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р №5, яка розроблена відповідно до Закону України «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції, заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції, до яких відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні (п.3.9 Інструкції).

Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу про стягнення середнього заробітку працівнику за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначена позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019р у справі №910/4518/16.

Таким чином, заявлена позивачем вимога, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не є заробітною платою в розумінні статті 1 Закону України «Про оплату праці», статті 94 Кодексу законів про працю України, а відтак, з урахуванням положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» із зазначеної вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною 1 ст.185 ЦПК Українивизначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк десять днів для усунення недоліків, а саме сплатити судовий збір у сумі 840,80грн на рахунок: отримувач коштів Краматорське УК/м.Краматорськ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО ГУДКСУ): 899998; номер рахунку UA168999980313121206000005059; код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати квитанцію про сплату до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» I Компанія» про стягнення невиплаченого розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Лутай А.М.