
Справа № 265/7957/19
Провадження № 2/265/439/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
04 березня 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Міхєєвої І.М.
за участю секретаря Красноухова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 14.04.2012 року у розмірі 128000 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.04.2012 року з відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, в розмір зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку. У порушення ст.ст. 526,527,530 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.08.2019 має заборгованість в загальній сумі 236145,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4887,43 грн., заборгованості по процентам 228781,00 грн.; заборгованості за пенею та комісією 2477,12 грн. Від цієї суми позивач відрахував суму, яка була стягнута рішенням суду від 12.12.2014 у розмірі 5263,95 грн., різниця становить 228655,14 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість по відсоткам за користування кредитом за вказаним кредитним договором у розмірі 128000 грн., судовий збір в сумі 1921 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд за відсутністю представника позивача та винесення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено.
На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов АТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка 14.04.2012 року підписана сторонами, а також Умов та правил надання банківських послуг, та «Тарифів банку», які викладені на банківському сайті: www. privatbank.ua, між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит на суму 6400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження заявлених вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна Голд»; Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.08.2019 року становить -236145,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4887,43 грн., заборгованості по процентам 228781,00 грн.; заборгованості за пенею та комісією 2477,12 грн. Від цієї суми позивач відрахував суму, яка була стягнута рішенням суду від 12.12.2014 у розмірі 5263,95 грн., різниця становить 228655,14 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість по відсоткам за користування кредитом за вказаним кредитним договором у розмірі 128000 грн.
Згідно наданого банком рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року по цивільній справі № 265/6127/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з останнього було стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 14.04.2012р. у сумі 5263,95 грн., яка включає: 4887,43 грн. – заборгованість за кредитом, 125,86 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. – штраф (фіксована складова); 250,66 грн. – штраф (процентна складова).
Мотиви суду.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК).
За ст. 526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.61 Конституції ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
За рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 у повному обсязі за тим самим кредитним договором, а саме кредитним договором від 14.04.2012 року, вже стягнута, а тому повторне стягнення кредиту, всупереч положенням ст. 61 Конституції, призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те саме зобов`язання. Вказане стосується й нарахованих відсотків.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів після 11 вересня 2014 року (моменту звернення з попереднім позовом до суду) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Такі правові висновки узгоджуються з позицією Великої палати ВС, викладеній у Постанові від 28.03.2018 у справі № 14-10цс18.
У ст. 1050 ЦК передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог банк не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими.
За таких обставин, оскільки у позивача відсутнє право повторно стягувати проценти, нараховані в межах строку дії кредитного договору при наявності судового рішення про стягнення цих сум, а також проценти після закінчення строку дії кредитного договору, а вимог про застосування наслідків, передбачених ст.625 ЦК, банк не заявляв, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі за його безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» , юридична адреса: м.Київ, вул..Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .
Суддя: І. М. Міхєєва
Судове рішення № 88032616, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 04.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 265/7957/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: