Рішення № 88029168, 03.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.03.2020 227/4271/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 березня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Коверченковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Сіті Фінанс»), треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В., приватний виконавець Юхименко О.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який уточнила заявою від 16 грудня 2019 року.

В обґрунтування доводів позовних вимог зазначено, що 18 вересня 2019 року на адресу підприємства ТОВ «Перспектива», на якому працює позивач, надійшов лист від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. До цього листа додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 вересня 2019 року ВП № 59844907 щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13 462,12 гривень. У листі зазначалось про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена при примусовому виконанні виконавчого напису № 2939 від 31 липня 2019 року, що видав Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. 18.09.2019 року позивач надіслала лист приватному виконавцю з проханням ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, просила надіслати копії на електронну адресу, окрім цього телефонувала приватному виконавцю з проханням надіслати копії на електронну адресу або поштою. Із заявленою сумою до примусового стягнення позивач категорично не погоджується та вважає, що виконавчий напис нотаріуса № 2939 від 31 липня 2019 року винесено безпідставно, з порушенням норм діючого законодавства України та з порушенням прав позивача, а тому він має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню. Листом від 07.10.2019 року приватний виконавець надіслав на адресу позивача документи щодо наявного виконавчого провадження. Таким чином, після отримання поштового відправлення від приватного виконавця позивач змогла ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження. Із виконавчого напису № 2939 від 31 липня 2019 року вбачалось, що у позивача наявна сума заборгованості в розмірі 12962,12 грн. за кредитним договором № 1155/7118СLBPS від 18 жовтня 2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Сіті Фінанс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.02.2018 року по 01.07.2019 рік і стягувачем значиться TOB «ФК «Сіті Фінанс». Заявлена до стягнення сума 12962,12 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12962,12 грн. Окрім цього, стягненню з боржника на користь стягувача підлягає сума оплати за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 грн. Всього сума стягнення складає 13462,12 гривень. На підставі якого договору ПАТ «Платинум Банк» відступив право вимоги за договором № 1155/7118СLBPS від 18 жовтня 2013 року TOB «ФК «Сіті Фінанс», у виконавчому написі не зазначено, і позивачу наразі не відомо, на підставі якого документу право вимоги перейшло від Банку, з яким було укладено кредитний договір, до TOB «ФК «Сіті Фінанс». Позивачу не зрозуміло, чому саме за період з 22.02.2018 року по 01.07.2019 року стягується сума заборгованості, як і не зрозуміло, яким розрахунком підтверджується безспірність вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 12962,12 грн. Позивач не спростовує, що 18 жовтня 2013 року між нею та ПАТ «Платинум Банк» укладено кредитний договір № 1155/7118СLBPS, згідно якого банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 14160,00 грн., строк кредитування 36 платіжних періодів, дата повернення кредиту – 04.11.2016 року. За вказаним кредитним договором позивачем сплачувались кошти відповідно до графіку платежів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» не надано ані нотаріусу, ані ОСОБА_1 жодного договору на підтвердження того, що ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Платинум Банк», з яким позивач укладала кредитний договір. До виконавчого напису не додано жодного розрахунку заборгованості та періоду її утворення, отже і не доведено безспірність стягнення боргу саме у сумі 12962,12 грн. Надана відповідачем на вимогу суду Виписка з рахунка позивача не може підтверджувати безспірність суми заборгованості та період її утворення, адже не містить посилань на термін погашення кредиту, дати та суми внесених коштів ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту перед ПАТ «Платинум Банк» та дату утворення заборгованості. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2019 року по справі №227/4106/19 було забезпечено позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика В.В. від 31.07.2019 року, зареєстрованого в реєстрі № 2939, щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13462,12 грн. Заборонено вчиняти будь-які дії відносно виконання виконавчого напису нотаріуса. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., зареєстрований в реєстрі за № 2939, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13 462,12 гривень.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином. Від позивача в матеріалах справи міститься заява, в якій просить розглянути справу без її участі, за участю представника ОСОБА_2 . Представник позивача надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

18 жовтня 2013 року між ПАТ «Платинум Банк» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 1155/7118СLBPS, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за договором в повному обсязі, сума кредиту 14160,00 грн., строк кредитування 36 платіжних періодів, дата повернення кредиту – 04.11.2016 року.

31 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. видано виконавчий напис, яким запропоновано стягнути суму заборгованості за кредитом в розмірі 12962 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 12 копійок з боржника – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Добропільським МВГУМВС України в Донецькій області 16.02.2002 року за кредитним договором № 1155/7118СLBPS від 18.10.2013 року, укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.02.2018 року по 01.07.2019 року. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

20 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. на підставі виконавчого напису № 2939, виданого 31 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13462,12 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59844907.

Також 20 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 1346,21 грн.

05.09.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

На заяву ОСОБА_1 від 18 вересня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 11жовтня 2019 року надіслала ОСОБА_1 копію виконавчого напису № 2939 від 31 липня 2019 року, копію заяви стягувача про примусове виконання рішення, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2019 року по справі №227/4106/19 забезпечено позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика В.В. від 31.07.2019 року зареєстрованого в реєстрі №2939 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13462,12 грн. Заборонено вчиняти будь-які дії відносно виконання виконавчого напису нотаріуса.

Постановою приватного виконавця від 15.10.2019 року зупинено вчинення виконавчих дій до вирішення справи по суті заявлених вимог.

З врахування встановлених обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (надалі - Закон) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку (в редакції чинній на час вчинення виконавчого напису), передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, було визнано незаконною та не чинною.

Згідно вказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, вона набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року зазначена вище постанова була залишена без змін.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є не чинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року не визначено моменту, з якого втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662, а відтак вона втрачає чинність у загальному порядку - з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім цього, суд зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд дійшов висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, тобто станом на 31 липня 2019 року, у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» існувала безспірна заборгованість, як і докази на підтвердження того, що така заборгованість взагалі мала місце, її розмір, чи відповідала вона сумам, які вказано у спірному виконавчому написі, окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Платинум Банк». Разом з тим, представник позивача не заперечував, що ОСОБА_1 має невиконані зобов`язання за кредитним договором № 1155/7118СLBPS від 18 жовтня 2013 року, однак їх розмір є відмінним від суми, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса.

Відтак, суд має переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд зробив висновок про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 31 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., зареєстрований в реєстрі за № 2939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13 462,12 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

03.03.2020