Рішення № 88027278, 19.02.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/1414/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисянської селищної ради, Черкаська область, смт Лисянка, пл. Миру, 30

до фізичної особи-підприємця Шерепенка Сергія Олександровича, АДРЕСА_1 ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Лисянська районна державна адміністрація, Черкаська область, смт Лисянка, площа Миру, 27,

про стягнення 18373,05 грн заборгованості та санкцій по орендній платі за землю,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Головня І.Я. – прокурор відділу – за посадою;

від позивача: участі не брав;

від відповідача: не з`явився;

третя особа: участі не брав.

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Лисянської селищної ради з позовом до фізичної особи-підприємця Шерепенка Сергія Олександровича про стягнення заборгованості та санкцій по орендній платі за договорами оренди землі від 27.11.2007 та від 04.04.2007 - в розмірі 18373,05 грн, та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.12.2019 позовну заяву було залишено без руху, заявнику надано час для усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.12.2019 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі на стороні відповідача Лисянську державну адміністрацію Черкаської області (площа Миру, буд. 27, смт Лисянка, код ЄДРПОУ 04061240) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.01.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено, для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованим про час і дату призначення наступного судового засідання, розміщено інформацію про виклик фізичної особи-підприємця Шерепенка Сергія Олександровича на офіційній сторінці господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.01.2020 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив розгляд справи по суті на 19.02.2020.

В судовому засіданні:

Прокурор вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без їх участі. Вимоги прокурора підтримують. Доказів погашення заборгованості не надходило.

Третя особа не заперечила вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участі свого представника у підготовчому та в судовому засіданнях не забезпечив, відзив на позов не надав, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Факт отримання сторонами ухвали суду з повідомленням про дату, час і місце проведення підготовчого засідання підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» (ф. №119), в яких містяться відмітки про вручення документів позивачу і відповідачу.

Прокурор вказав, що подав у справу всі документи на підтвердження вимог і для вирішення спору. Подано письмове пояснення по суті вимог. Позивач не змінив підставу чи предмет спору.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Інших доказів сторонами не надано.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 19.02.2020 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Судом з`ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

При перевірці та вивченні інформації щодо повноти та своєчасності застосування органами державної влади та місцевого самоврядування в Лисянському районі повноважень по стягненню заборгованості із внесення орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності Лисянським відділом Звенигородської місцевої прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» було встановлено, що 27.11.2007 між Лисянською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та ФОП Шерепенко Сергієм Олександровичем (Орендарем – Відповідач по справі) було укладено договір оренди землі (Далі – Договір, а.с. 16-18), за умовами якого Орендодавець згідно розпорядження голови Лисянської райдержадміністрації №433 від 14.11.2007 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для риборозведення площею 9,3000 га під водою.

Також 04.04.2007 між Лисянською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та ФОП Шерепенко Сергієм Олександровичем (Орендарем – Відповідач по справі) було укладено договір оренди землі (Далі – Договір, а.с. 20-23), за умовами якого Орендодавець згідно розпорядження голови Лисянської райдержадміністрації №126 від 04.04.2007р. надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для риборозведення загальною площею 10,8597 га, у тому числі

1-ша земельна ділянка - 4,9225 га з них: 4,6813 га – під водою, 0,2412 га – дамба;

2-га земельна ділянка - 2,8689 га, з них: 2,3854 га – під водою, 0,1485 га – дамба, інші 0,335 га;

3-тя земельна ділянка - 3,0684 га, з них: 2,9648 га – під водою, 0,1036 га – дамба, які розташовані на території Лисянської селищної ради Черкаської області в адміністративних межах населеного пункту.

Згідно з умовами договорів оренди отримувачем орендної плати та вигодонабувачем є Лисянська селищна рада.

Згідно з п. 8 Договору від 27.11.2007 та п.8 Договору від 04.04.2007 його укладено сторонами на двадцять п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

У відповідності до п. 9 Договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,74% від нормативної вартості ріллі по Лисянській селищній раді.

За приписами п. 11 Договорів оренди землі орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до числа місяця, наступного за звітним.

Прокуратурою було встановлено, що Орендарем систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку, чим допущено порушення економічних інтересів держави та інтересів територіальної громади в особі Лисянської селищної ради.

Відповідач не виконав умови Договорів належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі за землю за період з 30 серпня 2019 року по 30 жовтня 2019 року в розмірі 13849, 70 грн. основного боргу та 4523,35 грн. пені (а.с. 33), що стало причиною звернення прокурора та позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу в дохід місцевого бюджету.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів підтвердження повного внесення орендної плати - не надав.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Прокурор звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом, визначивши позивачам Лисянську селищну раду. Суд враховує, що позивач (вигодо набувач у даній справі) є органом місцевого самоврядування, в своїй повсякденній діяльності керуються нормами ст. 19 Конституції України (і не інакше), та приписами ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» - лише у спосіб, встановлений Законом.

Орендодавцем у спірних правовідносинах виступає ГУ Держгеокадастру України в Черкаській області. Сторони (ГУ ДГК та гр. ОСОБА_1 ) за спірними договорами оренди землі є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Правові основи діяльності позивача врегульовані положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Правові основи діяльності відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з оренди земельних ділянок водного фонду в межах населеного пункту, що врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», положеннями Земельного кодексу України, положеннями Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю. Суд вважає, що сторонами Договорів оренди землі від 27.11.2007р. та від 04.04.2007р. досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку - є господарським зобов`язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.ст. 13, 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Розмір орендної плати, яку був зобов`язаний сплачувати відповідач, не змінювався протягом строку дії договору.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору за період 30 серпня 2019 року по 30 жовтня 2019 року в сумі 13849,70 грн. Строк виконання зобов`язання є таким, що настав.

Наявність заборгованості по грошовому зобов`язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу - розрахунок ДПІ по податковому боргу за землю (а.с. 33). Заборгованість не сплачена.

Відповідач розмір, строки та підстави заборгованості по орендній платі за землю в сумі 13849,70 грн не спростував та не заперечив.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заборгованість по оренді земельної ділянки за період 30 серпня 2019 року по 30 жовтня 2019 року в сумі 13849,70 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми орендної плати за кожен день прострочки платежу.

Позивач на підставі п. 14 Договорів та положень Податкового кодексу України нараховує відповідачу 4523,35грн. пені (а.с. 33) за прострочення оплати за ставкою 120% річних (дані податкової перевірки), з урахуванням періодів прострочення, обмеженого строку на стягнення пені, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ (дія спеціального ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»). Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді пені укладено в письмовій формі відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок пені виконано вірно та не перевищує суми можливого нарахування санкцій, тому 4523,35 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів суду про проведення розрахунку з бюджетом.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності – недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили – з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь прокуратури Черкаської області 1921,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Шерепенка Сергія Олександровича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий

через Лисянську селищну раду в Черкаській області, Черкаська область, м. Лисянка, пл. Миру, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04410982

в дохід місцевого бюджету ОТГ в особі Лисянської селищної ради на рахунок UA 69899998000003321, одержувач казначейство України (ЕАП) у Лисянському районі ОТГ смт Лисянка/18010900.

13849,70 грн. заборгованості та 4523,35 грн. пені.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Шерепенка Сергія Олександровича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий

на користь прокуратури Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800

1921,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 28.02.2020.

Суддя Г.М. Скиба