ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.03.10 р. Справа № 23/307
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Т.Б.М.- Україна” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Галерея окон” м. Донецьк
про стягнення 24338, 27 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Коханець О.П. - за довіреністю
Від відповідача: Поповченко О.В. - за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
В засіданні, яке відбулось 25.03.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 30.03.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Т.Б.М.- Україна” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Галерея вікон” м. Донецьк, 15992, 05 грн. боргу, 1987, 03 грн. інфляційних, 482, 98 грн. річних та 5876, 21 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 30342/08-64 від 19.06.2008р. щодо повної та своєчасної оплати вартості товару, внаслідок чого за видатковими накладними № 17063-Дон від 19.11.2008р. та № 17180-Дон від 24.11.2008р. у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 15992, 05 грн.;
- довіреності № 27 від 18.11.2008р. та № 30 від 21.11.2008р., на підставі яких отримано товар;
- акт звірки взаємних розрахунків станом на 08.09.2009р., підписаним сторонами без заперечень;
- направлення на адресу відповідача претензії № 5 від 08.09.2009р., яка залишена без належного реагування;
- нарахування відповідачу на підставі п.6 додатку № 2 до договору № 30342/08-64 та ч.6 ст.231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) 5876, 21 грн. пені та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інфляційних в сумі 1987, 03 грн. та річних в сумі 482, 98 грн.;
- ст.ст. 193, 198 ГК України та ст.ст. 16, 526, 530, 536, 625, 629 ЦК України.
До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач в судовому засіданні 25.03.2010р. уточнив, що відповідачем по справі є товариство з обмеженою відповідальністю ”Галерея окон” (ЄДРПОУ 34686867), та зазначив, що інфляційні нараховані ним за період з грудня 2008р. по вересень 2009р.
Відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 15992, 05 грн., про що надав відзив на позов № 3/03 від 19.03.2010р. Крім того, у зв’язку із скрутним фінансовим становищем відповідач просив суд звільнити його від стягнення пені, інфляційних та річних на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік на підставі ст.121 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір поставки № 30342/08-64 від 19.06.2008р. (далі - договір № 30342/08-64), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався поставляти покупцеві товар відповідно до виставленого рахунку та у встановлені строки, а покупець (відповідач) - приймати та оплачувати поставлений товар (п.1.2. договору).
Відповідно до п.8.1. договір № 30342/08-64 набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р. з можливістю його подальшої пролонгації.
Матеріали справи свідчать, що відповідач отримав від позивача без заперечень товар на загальну суму 15992, 05 грн., що підтверджується видатковими накладними № 17063-Дон від 19.11.2008р., № 17180-Дон від 24.11.2008р. та довіреностями № 27 від 18.11.2008р. та № 30 від 21.11.2008р. Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідач не спростував.
Додатком № 2 від 19.06.2008р. до договору № 30342/08-64 сторони погодили, що постачальник надає покупцеві товарний кредит - відстрочку оплати за відвантажений товар на 21 календарний день в сумі не більше 35000 грн., а покупець зобов’язується вчасно робити оплату (п.1.). Проаналізувавши зміст п.1 додатку № 2 до договору № 30342/08-64, суд дійшов висновку, що цей пункт не містить строку виконання відповідачем свого зобов’язання щодо оплати товару, оскільки не визначено, з якого моменту слід відраховувати 21 календарний день (відсутній початок перебігу цього строку).
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 5 від 08.09.2009р., яку суд розцінює як вимогу, передбачену ч.2 ст.530 ЦК України. Вказана претензія отримана головним бухгалтером відповідача 08.09.2009р., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі. Отже, відповідач повинен був сплатити позивачу за отриманий товар 15992, 05 грн. по 15.09.2009р. включно.
Відповідач в порушення ст.ст. 509, 526, 530, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 265 ГК України у зазначений строк не виконав свої зобов’язання щодо оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 15992, 05 грн. Враховуючи, що доказів оплати суми боргу в розмірі 15992, 05 грн. відповідач не надав та визнав вказану суму боргу в повному обсязі, суд стягує з нього на користь позивача 15992, 05 грн. боргу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України вимагає стягнути з відповідача 1987, 03 грн. інфляційних за грудень 2008р.- вересень 2009р. (період нарахування інфляційних позивач уточнив в судовому засіданні 25.03.2010р., що зафіксовано в протоколі судового засідання) та 482, 98 грн. річних (за період з 11.12.2008р. по 15.12.2009р. за накладною № 17063-Дон та за період з 16.12.2008р. по 15.12.2009р. за накладною № 17180-Дон).
Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 15992, 05 грн. почалось з 16.09.2009р., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних частково і стягує з відповідача на користь позивача 119, 61 грн. річних за період з 16.09.2009р. по 15.12.2009р. та 127, 94 грн. інфляційних за вересень 2009р. В решті вимог щодо стягнення річних та інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.
Крім того, позивач просить суд на підставі п.6 додатку № 2 до договору від 19.06.2008р. стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1% в загальній сумі 5876, 21 грн. за аналогічні періоди, за які він нарахував річні.
Відповідно до ст.1 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому ст.3 вищевказаного закону закріплено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Актом цивільного законодавства, а саме Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (ст.3), встановлено конкретні обмеження щодо розміру нарахування пені, які є обов’язковими для сторін. Отже, позивач при розрахунку суми пені повинен був дотриматись цих обмежень та вирахувати розмір пені, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.
З огляду на вищевикладене, суд вимоги позивача в частині стягнення пені задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 817, 35 грн. пені за період з 16.09.2009р. по 15.12.2009р. (прострочка виконання грошового зобов’язання, як зазначалось вище, почалась з 16.09.2009р.).
Клопотання відповідача стосовно звільнення його від стягнення пені, інфляційних та річних на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України у зв’язку із скрутним фінансовим становищем суд відхиляє з наступних підстав: за приписами п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; доказів в підтвердження свого скрутного фінансового становища відповідач не надав; річні та інфляційні не є неустойкою, а є відповідальністю за порушення грошового зобов’язання.
Клопотання відповідача щодо надання йому відстрочки виконання рішення суду строком на 1 рік на підставі ст.121 ГПК України суд також відхиляє, оскільки відповідачем не подано відповідних доказів, що існують обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 202, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 530, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Галерея окон” (м. Донецьк, пр. Ленінський, 35/67, р/р 26002301000445 у АКБ ”Форум”, МФО 394631, ЄДРПОУ 34686867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Т.Б.М.-Україна” (юридична адреса: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26; поштова адреса: м. Бровари, б. Незалежності, 24; р/р 26008697144012 в КРД ”Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 322904, ЄДРПОУ 31111213) - 15992 грн. 05 коп. боргу, 817 грн. 35 коп. пені, 127 грн. 94 коп. інфляційних, 119 грн. 61 коп. річних, 170 грн. 57 коп. витрат на сплату держмита та 165 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.
Суддя
Судове рішення № 8802294, Господарський суд Донецької області було прийнято 30.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/307. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: