Рішення № 88020062, 03.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4299/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А.

за участю:секретаря судового засідання Коваль Д.Л. позивача ОСОБА_1 та представника позивача Терлича В.Г. представників відповідача Зозулі В.П. та Ворошилової З.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ №1023 від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" стосовно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ №1919 від 10.12.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення";

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з дня незаконного звільнення 13.12.2019 по дату поновлення на роботі, враховуючи середньоденний розмір заробітної плати, з розрахунку 168933,69 грн. за період роботи з 01.01.2019 по 13.12.2019;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. заподіяної моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності та наказ про затвердження цього висновку є протиправним. Результати оцінювання не містять належного об`єктивного обґрунтування кожної оцінки за виконане завдання. За відсутності будь-яких обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, позивач вказує, що жодних підстав для цього не було, оскільки тих дій, які йому ставляться у вину, не вчиняв. Наказ прийнятий на підставі недостовірної інформації, та за відсутності будь-яких доказів винуватості. Практично за один день - 10.12.2019 було порушено дисциплінарне провадження, дисциплінарна комісія розглянула матеріали і видано наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що є порушенням принципам повноти, об`єктивності та неупередженості в дисциплінарному провадженні.

Прийняттям незаконних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та незаконне звільнення відповідач порушив його законні права, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому оцінює заподіяну моральної шкоди в 10 000 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

15.01.2020 судом отримано відзив, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що під час засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.12.2019 встановлено, що ОСОБА_1 допустив, в тому числі в позаробочий час, дії і вчинки, які можуть зашкодити інтересам ДФС та негативно вплинути на репутацію працівника ДФС, чим порушив п.4.4. Правила етичної поведінки в органах ДФС, затверджених наказом ДФС України від 03.04.2019 року №257, що є дисциплінарним проступком відповідно до п.2 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу". При цьому, ОСОБА_1 допустив дії, які шкодять авторитету державної служби, що є дисциплінарним проступком відповідно до п.4 ч.2 ст. ст.65 Закону України "Про державну службу".

Щодо оцінювання позивача, то станом на 20.08.2019 ОСОБА_1 проведено 118 (124 перевірки станом на 29.08.2019) перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України “Про очищення влади” та надіслано 118 висновків (124 висновків станом на 29.08.2019). Зазначена кількість є менша та не перевищує кількість перевірок і наданих висновків іншими працівниками відділу. В ході проведення зазначених перевірок консультації та роз`яснення ОСОБА_1 не надавалися. При проведенні робочих нарад керівником відділу неодноразово надавалися усні зауваження ОСОБА_1 щодо виправлення ним помилок при написанні висновків та недопущення їх в подальшому.

Також відповідач зазначає, що відповідно до п.7 ст.44 Закону України "Про державну службу" висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Проте позивачем не оскаржувався висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності. Щодо зауваження ОСОБА_1 про те, що оцінювання проведено комісією в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (з яких двоє останніх не були працівниками ДФС), вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не здійснювали оцінювання.

Крім цього, позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди, погіршення стану здоров`я, порушення нормальних життєвих зв`язків та стосунків з оточуючими людьми.

21.01.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що незважаючи на заперечення щодо причетності до будь-яких подій, пов`язаних з крадіжками товарів в магазинах "Сільпо-270" і в магазині, який належав ПП "Славутич-Поділля", відповідач послався на те, що ОСОБА_1 в лютому 2019 року відшкодована вартість викраденого товару в сумі 734,64 грн., за відсутності будь-яких документальних доказів сплати за товар коштів в сумі 734,64 грн. Матеріали, надані поліцією на запит керівника ГУ ДФС, не містять доказів вчинення саме позивачем крадіжок з магазину ні в лютому, ні в листопаді 2019 року.

Щодо оцінювання, то посилання в обґрунтування оцінки на "пропозиції щодо вирішення проблемних питань не надавались" не враховувало того факту, що перевірки позивача не містили будь-яких проблемних питань, а тому і пропозицій по них не надавались. Твердження відповідача про те, що при проведенні робочих нарад керівником відділу неодноразово надавалися усні зауваження ОСОБА_1 щодо виправлення ним помилок при написанні висновків та недопущення їх в подальшому, то таке нічим об`єктивно не підтверджується, категорично заперечується, а протоколи ведення таких робочих нарад не велись. Щодо посилання на те, що в ході проведення перевірок консультації та роз`яснення ОСОБА_1 не надавалися, то це не відповідає дійсності, оскільки при звернення громадян в усному порядку позивач надавав як консультації, так і роз`яснення. А письмових заяв з приводу консультацій та роз`яснень йому не розписували, тому таких не виконував.

28.01.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь, в якій вказує, зокрема, що оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 здійснювала лише безпосередній керівник його в ГУ ДФС у Хмельницькій області - заступник начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області Т.М.Процюк. Працівники ГУ ДПС у Хмельницькій області, які були присутні під час оцінювання, в 2019 році були керівниками позивача, оскільки оцінювання проводилося саме за 2019 рік.

03.02.2020 позивачем подано письмові пояснення, в яких вказує, що оцінювання мало проводитись не одноособово, а як мінімум двома особами.

11.02.2020 відповідачем подано додаткові пояснення, а також розрахунок середньоденної заробітної плати позивача.

02.03.2020 позивачем додано листа ДПС України від 06.02.2020 №1499-00-14-02-09, згідно ГУ ДПС у Хмельницькій області встановлено факт недотримання під час проведення оцінювання вимог ч.3 ст.44 Закону України "Про Державну службу" начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області Дмитрієвою Оксаною та начальником відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування ГУ ДПС у Хмельницькій області Чмелюком Іваном.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позивача та представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Стосовно наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 10.12.2019 № 1919 "Про накладення дисциплінарного стягнення", суд зазначає наступне.

Відповідно до розпорядження ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.12.2019 №335-р порушено дисциплінарне провадження щодо заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_1 , враховуючи листи ВП ГУНП в Хмельницькій області від 28.11.2019 №11014/121/119-2019 та ПП "Славутич-Поділля" від 09.12.2019 №1481.

Зокрема, листом від 28.11.2019 Хмельницький ВП ГУНП в Хмельницькій області проінформував Головне управління ДФС Хмельницькій області про те, що 06.11.2018 та 08.11.2019 року на адресу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області надійшли заяви від заступника керуючого супермаркетом "Сільпо-270" Іванченко Д ОСОБА_5 з приводу можливих протиправних дій невідомою особою, а саме вчинення крадіжок продуктів харчування. В ході проведення перевірки за даними зверненнями встановлено особу, на яку вказує заявник, а саме ОСОБА_1 , який є працівником Головного управління ДФС у Хмельницькій області. 22.11.2019 на адресу Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області надійшла заява від ОСОБА_6 , в якій він просить попередні звернення не розглядати та подальшої перевірки не проводити. Враховуючи зазначене, заяву розглянуто у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", без притягнення згаданих осіб до будь-якої відповідальності, у зв`язку із відсутністю відповідних на це підстав. Тому матеріалами, що могли б скомпрометувати ОСОБА_1 , Хмельницький ВП ГУНП не володіє.

Крім того, листом від 09.12.2019 №1481 ПП "Славутич-Поділля" повідомлено ГУ ДФС у Хмельницькій області, що ОСОБА_1 відшкодовано в повній мірі кошти (734 грн. 64 коп.) за викрадений в лютому 2019 року товар.

Наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області №1919 від 10.12.2019 позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за допущення дисциплінарних проступків, а саме, порушення правил етичної поведінки, передбачених п. 4.4. Правил етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС України від 03.04.2019 №257 (п.2 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу"), а також вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби (п.4 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу). Підставою прийняття відповідного наказу став протокол Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.12.2019 №7 та акт відмови від надання пояснення від 10.12.2019 (на ім`я начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області).

Водночас, копія наданої суду дисциплінарної справи (що підтверджується її описом) містить пояснення ОСОБА_1 , наданих 10.12.2019 на ім`я голови дисциплінарної комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області, в яких позивач вказує, зокрема, що звинувачення в крадіжках товару є наклепом та не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців, а також дії, що шкодять авторитету державної служби.

Згідно з ч.1 ст.69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч.10-11 ст.69 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з ч.2 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Відповідно до ч.1-2 ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Згідно ст.2 Закону №889-VIII суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Судом вставлено, що позивач надав письмові пояснення 10.12.2019, які хоча й не були адресовані суб`єкту призначення (начальнику ГУ ДФС у Хмельницькій області), однак були надані голові дисциплінарної комісії, в яких позивач заперечував факти крадіжок. Відповідачем такі пояснення не враховані.

Відповідно до ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі №818/1059/18 зазначено, що обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з`ясування певних обставин та інше.

Проте під час проведення службового розслідування відповідач не сприяв забезпеченню реалізації прав позивача, гарантованих, зокрема, ст.76 Закону №889-VIII.

Суд звертає увагу, що при встановленні факту дисциплінарного проступку підлягає встановленню/доведенню ряд факторів: протиправності рішення, дії, бездіяльності особи; вини особи; наявності негативних (шкідливих) наслідків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням та порушенням дисципліни, невиконанням (неналежним виконанням) покладених обов`язків. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно з`ясовувати, що трапилось, і не покладатись на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати всіх розумних і доступних заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події.

Відповідний висновок щодо встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку має прийматись на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

У спірному випадку порушення дисциплінарного провадження та накладення дисциплінарного стягнення відбулось протягом одного дня.

При цьому в основу висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем покладено листи, однак такі є не належними та допустимими для встановлення факту дисциплінарного проступку. Достовірних фактів порушень, допущених позивачем, як і посилання на докази, які підтверджують такі факти, листи не містять.

Так, у листі від 28.11.2019 Хмельницький ВП ГУНП в Хмельницькій області чітко зазначає, що матеріалами, що могли б скомпрометувати ОСОБА_1 , не володіє.

Лист від 09.12.2019 №1481 ПП "Славутич-Поділля" , згідно якого ОСОБА_1 відшкодовано в повній мірі кошти за викрадений в лютому 2019 року товар, також не містить жодних посилань на докази цього (зокрема, про наявність зафіксованих доказів внесення коштів позивачем у такій сумі саме за таких обставин; обставин встановлення факту крадіжки; доказів звернення до правоохоронних органів, тощо).

До того ж, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

У рішенні від 10.02.1995 по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року по справі №805/3208/17-а.

У даному випадку відповідач вважає підтвердженим факт вчинення позивачем крадіжки у магазинах, що є адміністративним правопорушенням - дрібним викраденням чужого майна (ст.51 КУПАП).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, законність накладення дисциплінарного стягнення на позивача, з огляду на питання здійснення факту дрібної крадіжки, може бути встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи відсутність такої постанови, накладення стягнення без відповідних матеріалів правопорушення та без встановлення вини у вчиненні саме дисциплінарного проступку є протиправним.

Суд також враховує, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначена правова норма визначає критерії для оцінювання рішень суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, а тому суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, приймаючи будь-яке рішення.

Таким чином, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий необґрунтовано (без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а також упереджено, недобросовісно; нерозсудливо та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що наданий відповідачем 02.03.2020 лист ТОВ "Продесбуд" від 19.02.2020 №35 (згідно яких ОСОБА_1 здійснив протягом січня 2020 року крадіжки в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", і за цими фактами органами Національної поліції 24.01.2020 складено протоколи про адміністративне правопорушення) не стосується спірних правовідносин. Зазначені у цьому листі обставини не були підставою для прийняття оскаржуваного наказу, і виникли після його прийняття. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Стосовно визнання протиправним та скасування наказу №1023 від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" стосовно ОСОБА_1 ; наказу №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " та поновлення позивача на посаді, суд зазначає наступне.

Наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1030-О припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 13 грудня 2019 року з посади заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, пункт 3 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".

Підставою прийняття такого наказу зазначено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДФС у Хмельницькій області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році, затверджений наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.12.2019 №1023-о.

Так, відповідно до доручення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 30.09.2019 №260/22-01-04-01-17 "Про визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Головного управління ДФС у Хмельницькій області на 2019 рік" сформовано завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» для, зокрема, заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування ОСОБА_1 , зі строком виконання завдань 30.09.2019, про що ОСОБА_1 був ознайомлений 21.12.2018 під підпис.

Доводи позивача про те, що із вказаними завданнями він 21.12.2018 не був ознайомлений (і таку дату зазначено не ним), суд вважає безпідставними, оскільки поряд із зазначеною датою міститься особистий підпис позивача, що ним не заперечується.

Згідно результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" за 2019 рік (строк фактичного виконання - 30.09.2019), зазначено наступне:

Завдання № 1:

- внесення пропозицій щодо необхідності змін до законодавчих, інших нормативно- правових актів, а також вирішення проблемних питань з виконання відомчих розпорядчих документів ДФС, та надання їх на розгляд ДФС;

- проведення перевірок відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VI щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), набутого (набутих) суб`єктами декларування, за час перебування на посадах, визначених законом, та вказаного (вказаних) ними у деклараціях, наявній податковій інформації, у т.ч. яка міститься у відповідях на запити, про доходи, отримані такими особами із законних джерел. За вказаний період проведено 124 перевірки та надіслано 124 висновки ГУ ДФС в області платникам податків.

- опрацювання при отриманні від органів, до повноважень яких належить організація проведення перевірок, запитів про проведення перевірок достовірності відомостей щодо осіб, стосовно яких проводяться перевірки, а також копій декларацій цих осіб.

Виставлений бал - 3.

Обґрунтування: завдання щодо проведення перевірок виконано, однак кількість проведених перевірок та підготовлених висновків низька, пропозиції щодо вирішення проблемних питань не надавались.

Завдання № 2 :

- організація роботи з обробки запитів щодо доступу до персональних даних суб`єктів відносин, пов`язаних з обробкою персональних даних;

- надання консультацій та роз`яснень з проблемних питань, що виникають у результаті роботи з платниками податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів з фізичних осіб;

- розгляд та врахування отриманих пояснень та підтверджуючих документів при підготовці висновку про результати перевірки.

Виставлений бал - 2.

Обґрунтування: завдання щодо обробки запитів виконано, але державний службовець самостійно не надавав консультацій та роз`яснень.

Завдання №3:

- використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов`язків структурними підрозділами ГУДФС в області;

- взаємодія з іншими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування з питань проведення відповідних перевірок відомостей, вказаних суб`єктами декларування у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік;

- обмін з іншими підрозділами ДФС та територіальними органами необхідною інформацією для проведення відповідних перевірок відомостей, зазначених у деклараціях суб`єктами декларування.

Виставлений бал - 2.

Обґрунтування: завдання виконано, але працівник проявляв низьку активність та потребував нагадувань з боку керівництва.

Завдання №4:

- виконання наказів і розпоряджень Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС в області, облдержадміністрації та органів місцевого самоврядування щодо повного та своєчасного нарахування і надходження податків і зборів та інших платежів у бюджети всіх рівнів, а також повноту обліку платників податків;

- перевірка на відповідність чинному законодавству, нормативно-правовим актам, а також вимогам Регламенту ГУ ДФС в області, розпорядчим документам ДФС України, ГУ ДФС в області, проектів розпорядчих документів, розроблених структурними підрозділами ГУ ДФС в області;

- взаємодія з відповідними територіальними органами ЦОВВ, місцевими держадміністраціями.

Виставлений бал - 1.

Обґрунтування: завдання виконано не в повній мірі, працівник проявляв низьку самостійність, до виконання даного завдання підійшов формально.

Завдання №5:

- взаємодія, у межах компетенції, з державними органами та органами місцевого самоврядування із забезпечення проведення достовірності відомостей у декларації;

- розгляд звернень та зауважень суб`єктів декларування, пов`язаних із організацією та проведенням відповідних перевірок відомостей, вказаних особою, що підлягає перевірці, у декларації;

- участь в семінарах, нарадах з фахівцями ДФС з питань проведення відповідних перевірок відомостей, вказаних у декларації суб`єктами декларування.

Виставлений бал - 2.

Обґрунтування: завдання виконано не якісно, державний службовець потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника, державний службовець не брав участі у проведені відповідних семінарів та нарад.

Середній бал оцінювання - 2. Обґрунтування оцінки: завдання виконано не всі, не завжди якісно і самостійно, відсутні лідерські якості та здатність прийняття ефективних рішень та впровадження змін.

Результати оцінювання підписані 19.11.2019 заступником начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області Т.Процюк, членом комісії з реорганізації ГУ ДФС у Хмельницькій області начальником управління податків і зборів з фізичних осіб до 03.10.2019 О.Дмитрієвою, начальником відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування до 22.08.2019 І.Чмелюком.

Суд враховує, що відповідно до ч.1-7 ст.44 Закону №889-VIII, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 (у редакції на час визначення завдань, далі - Порядок).

Згідно із пунктом 3 Порядку, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Відповідно до п.12 Порядку державному службовцю встановлюється від двох до п`яти завдань на період, що підлягає оцінюванню.

Згідно п.28 Порядку завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Відповідно до п.4 Порядку учасниками оцінювання є, зокрема:

- державний службовець;

- безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";

- керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В".

Щодо посилання позивача на те, що оцінювання проведено комісією у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яких двоє останніх уже були працівниками ГУ ДПС у Хмельницькій області, суд зазначає наступне.

Результати виконання завдань дійсно містять підписи, датовані 19.11.2019, зазначених осіб, щодо яких наявне уточнення щодо кінцевого терміну їх перебування на службі у ГУ ДСФ у Хмельницькій області. Позивачем не заперечується, що вказані особи були його безпосередніми керівниками у ГУ ДФС у Хмельницькій області. Відповідач вказує, що оцінювання безпосередньо проводилось лише заступником начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області, інші особи були лише присутні при оцінюванні (як безпосередні керівники позивача у 2019 році). Отже, суд вважає, що відповідач, проводячи оцінювання позивача, не порушив вимог ст.44 Закону №889-VIII, враховуючи положення п.4 Порядку. Доводи ж позивача є взаємосуперечливими, оскільки він вказує, що оцінювання має проводитись мінімум двома особа, одночасно вказуючи, що його керівник не мав права брати участь в оцінюванні, оскільки уже перебував на службі у ГУ ДПС у Хмельницькій області.

При цьому суд враховує, що додатком 4 до Типового порядку (у редакції на час проведення оцінювання) визначено критерії визначення балів, згідно яких:

- не підлягає оцінюванню - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень);

- "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції

- "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо)

- "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки

- "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Згідно висновку щодо результатів оцінювання, службова діяльність позивача оцінена як негативна із виставленням середнього балу 2.

Проте суд зазначає, що вказана у висновку оцінка не обґрунтована окремо по кожному завданню (кожне наведене вище завдання фактично складається з трьох завдань), тому виставлення середнього балу без обґрунтування такого виставлення окремо по завданнях є протиправним. За відсутності будь-яких обґрунтувань визначення оцінки кожного конкретного завдання неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Крім цього, використання в процесі щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця таких завдань, як надання пропозицій щодо вирішення проблемних питань, надання консультацій та роз`яснень, участь у семінарах і нарадах - могло бути виправданим лише за умови доведення об`єктивного існування таких обставин (або підстав для здійснення таких).

Так, додатком 4 до Типового порядку визначено критерії визначення балів, згідно яких не підлягає оцінюванню завдання, яке не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання.

Щодо зазначення відповідачем про те, що кількість проведених позивачем перевірок та підготовлених висновків низька, то суд зазначає, що завдання не містило кількісних показників, яким повинен відповідати результат виконання завдання та за яким оцінюватимуться результати службової діяльності (строк, кількість, відсоток, кількість допустимих відхилень, умови, що свідчать про якість тощо), як це визначає Типовий порядок.

При цьому позивач вказує, що жодних зауважень з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань протягом року йому не висловлювалося. Проблемних питань по висновкам та проведення семінарів не було. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Отже, відповідачем порушено процедуру проведення щорічного оцінювання позивача, виставлення результатів оцінювання проведено формально, без обґрунтування виставлення балів, тому висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності є протиправним.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач, хоча і вказує в позовній заяві, що вважає такий висновок протиправним, у позовних вимогах не просить скасувати такий.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У п.53 постанови Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі №263/15399/16-а викладено правову позицію, згідно якої, виходячи зі змісту завдання адміністративного судочинства, принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі та можливості виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд адміністративної юрисдикції зобов`язаний не лише формально розглянути заявлені позовні вимоги, а й у комплексі дослідити обставини справи, надати їм відповідну правову оцінку і, у випадку необхідності, захистити порушене право позивача.

У п.18 постанови Верховного Суду від 13 лютого 2020 року по справі №120/885/19-а вказано, що з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого частиною першою статті 2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень.

Судом встановлено, що відповідачем порушено процедуру проведення щорічного оцінювання позивача, виставлення результатів оцінювання проведено формально, без обґрунтування виставлення балів. Тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин суд виходить за межі позовних вимог, оскільки висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1023 від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" стосовно ОСОБА_1 ; наказу №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " та поновлення позивача на посаді, які фактично є похідними вимогами внаслідок встановлення протиправності висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності.

Щодо визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно абз.2 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України установлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наданої відповідачем інформації про середній заробіток позивача, ОСОБА_1 в жовтні нараховано 9838,22 грн., відпрацьовано 22 робочих дня; в листопаді нараховано 10410,45 грн., з яких 3851,64 грн. допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю не враховується), відпрацьовано 14 робочих днів. Середньоденний заробіток становить: (9838,22+6558,81)/36=455,47 грн.

Період вимушеного прогулу позивача обраховується починаючи з першого дня після звільнення до прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді (з 14.12.2019 по 03.03.2020) і становить 55 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 25050,85 грн. (55х455,47 грн./день). Зазначена сума підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь позивача з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Так, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2019 року по справі №826/6583/14, від 18 квітня 2019 року по справі №812/2/16 та від 8 липня 2019 року по справі №809/4462/15.

Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки.

Згідно з п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

Таким чином, рішення суду про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 9564,87 грн. (455,47 х 21) підлягає негайному виконанню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, суд зазначає, що відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У п.52 постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі №464/3789/17 зазначено, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

У п.49 цієї ж постанови вказано, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

У п.79 постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №560/798/16-а вказано, що з огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Наведені позивачем обставини, за оцінкою суду, спричинили йому душевні страждання, стрес та негативні переживання, тобто заподіяли моральну шкоду.

Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд виходить з засад розумності та справедливості. Водночас, враховуючи те, що розумність і справедливість є оціночними поняттями, суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дійшов висновку, що співмірною компенсацією завданої моральної шкоди є 5000 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат згідно статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1919 від 10.12.2019 "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління ДФС у Хмельницькій області, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році, затверджений наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.12.2019 №1023-о, у частині оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1023-о від 11.12.2019 "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців ГУ ДФС у Хмельницькій області" у частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1030-о від 13.12.2019 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2019 по 03.03.2020 у розмірі 25050 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят) грн. 85 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства (сума вказана без відрахування податків).

Стягнути з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Хмельницькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 9564 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 87 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 березня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя Д.А. Божук