Рішення № 88020061, 04.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4343/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача: Зайця І.О. представника відповідача: Поліщук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в сумі 1312155,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 1312155,35 грн по податку на додану вартість, по чистому прибутку з підприємств, по земельному податку юридичних осіб, по податку на нерухоме майно відмінне від земельних ділянок. Вказав, що відповідачу було надіслано податкові повідомлення-рішення, корінець першої податкової вимоги. Проте, вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення заборгованості, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.12.2019 позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без руху.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.01.2020.

До суду 27.01.2020 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що висновки позивача про наявність заборгованості в сумі 94461,46 грн з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами є безпідставними, оскільки в силу положень підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування вказаним податком майно Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, яке знаходиться в комунальній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідач вважає помилковим твердження позивача щодо наявності 53980,61 грн заборгованості по оплаті земельного податку, оскільки протягом 2017-2019 років Шепетівською міською радою Хмельницької області надано 100% пільги від сплати земельного податку. Також звернув увагу на те, що позивач не вказав за який період виник борг і за використання яких земельних ділянок.

Зазначив, що державою запроваджено механізми відшкодування різниці в тарифах підприємствам, пов`язаних з теплопостачанням, водопостачанням населення, у зв`язку з якими Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства укладено договір №1/375 від 20.07.2015 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375 та договір №1/332-ПДВ від 12.12.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №322. Зміст цих договорів свідчить про те, що ними передбачалось не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості з різниці в тарифах, але й змінювалися строки виконання відповідачем грошових зобов`язань по сплаті податку на додану вартість. Також ці договори не встановлюють конкретних строків проведення розрахунків між їх учасниками (сторонами). Оскільки наявна дебіторська заборгованість по різниці в тарифах, відповідач вважає відсутньою його вину в наявності заборгованості по податку на додану вартість в сумі 1160715,28 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 закрито підготовче провадження по справі №560/4343/19. Призначено справу до судового розгляду на 17.02.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2020 залучено до участі у справі №560/4343/19 Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Судове засідання 17.02.2020 відкладено на 26.02.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 витребувано у Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області відомості про перерахування протягом 2015-2019 років на р/р 37125000000131 підприємства відкритий у Головному управлінні державної казначейської служби України у Хмельницькій області коштів на відшкодування різниці в тарифах, яка мала спрямовуватись підприємством на сплату податкового боргу.

До суду 26.02.2020 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач виклав детальний розрахунок суми позовних вимог.

Судове засідання 26.02.2020 відкладено на 04.03.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2020 повторно витребувано у Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області відомості, аналогічні зазначеним в ухвалі суду від 18.02.2020.

На виконання вимог ухвал суду від 18.02.2020 та від 26.02.2020 Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області надало інформацію про перерахування коштів на відшкодування різниці в тарифах, яка надійшла до суду 02.03.2020.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, його явка не визнавалася обов`язковою.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 1312155,35 грн, у тому числі:

- 94461,46 грн з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, що підтверджується податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 22.11.2017, від 13.02.2018, від 11.01.2019, від 13.02.2017 та податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2018 №0019871207 (отримане 05.03.2018);

- 53980,61 грн по земельному податку, що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 09.02.2016 та податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2018 №0019971207 (отримане 05.03.2018);

- 1160715,28 грн по податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість від 18.05.2018, від 18.06.2018, від 18.07.2018, від 17.08.2018, від 19.09.2018, від 19.10.2018, від 19.11.2018, від 20.12.2018, від 18.01.2019, від 20.02.2019, від 20.03.2019, від 22.04.2019 та податковими повідомленнями-рішеннями від 15.03.2018 №0030251207 (отримане 11.05.2018), від 31.05.2018 №0055211207 (отримане 16.07.2018), від 19.06.2018 №0061471207 (отримане 16.07.2018), від 17.08.2018 №0081101207 (отримане 10.09.2018), від 14.12.2018 №0004575705 (отримане 17.12.2018), від 14.12.2018 №0004585705 (отримане 17.12.2018);

- 2998 грн по чистому прибутку з підприємств, що підтверджується розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями від 27.01.2017, від 25.01.2018.

Наявність податкового боргу також підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Відповідачу 05.10.2001 вручено першу податкову вимогу №7 від 03.10.2001. Також ним 10.12.2001 отримано другу податкову вимогу форми "Ю1" №2/186 від 13.11.2001, що підтверджується поштовим повідомленням.

Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, запроваджено новий місцевий податок, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Досліджуючи правомірність висновків позивача щодо наявності в відповідача 94461,46 грн заборгованості з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, суд зазначає, що спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення того, чи є нерухоме майно об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Підпунктом 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, які саме об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, не є об`єктом оподаткування. Так, згідно з абзацом "а" вказаного підпункту не є об`єктом оподаткування об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

При цьому, суд зазначає, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширюваному тлумаченню. Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю, та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №806/2676/17, від 15.05.2018 у справі №806/2461/17 та від 02.10.2018 у справі №823/1702/16.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статутом Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженим рішенням ХХХІ (позачергової) сесії VII скликання Шепетівської міської ради від 14.12.2017 №5, визначено, що відповідач є комунальним унітарним комерційним підприємством, а його засновник - територіальна громада м. Шепетівка в особі Шепетівської міської ради. Майно підприємства складають виробничі та невиробничі фонди, статутний фонд, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Шепетівка і належить підприємству на праві господарського відання.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме серії САВ №954584 від 29.11.2011 та витягом про державну реєстрацію прав №32230523 від 29.11.2011 власником комплексу, розташований по вул АДРЕСА_1 області є територіальна громада м. Шепетівки в особі Шепетівської міської ради та він перебуває в повному господарському віданні Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Тобто, твердження позивача про обов`язок відповідача сплатити 94461,46 грн заборгованості з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, власником якого не є Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства та яке перебуває у власності органів місцевого самоврядування, суперечить наведеним положенням податкового законодавства. Тому, позовні вимоги в цій частині не належать до задоволення.

Стосовно доводів позивача про наявність у відповідача заборгованості в сумі 53980,61 грн по оплаті земельного податку, суд зазначає наступне.

Приписами підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

При цьому, статтею 284 Податкового кодексу України визначені особливості оподаткування платою за землю.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (пункт 284.1 статті 284 Податкового кодексу України).

Відповідно до листа виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 27.12.2017 №01-24/3981 Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства надано пільгу зі сплати земельного податку у розмірі 100% з 01.01.2018 по 31.12.2018 відповідно до рішення ХХХІІ сесії міської ради VII скликання від 21.12.2017 №7 "Про звільнення від сплати земельного податку комунальних підприємств міста на 2018 рік".

Згідно з рішенням LII сесії міської ради VII скликання від 21.12.2018 №20 "Про встановлення пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік" та додатку 1 до нього Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства надано пільгу зі сплати земельного податку на 2019 рік у розмірі 100%.

Крім того, суд зважає на те, що позивач не вказав, за який період виник борг і за використання яких земельних ділянок.

Наведене свідчить про відсутність в відповідача обов`язку сплати земельного податку за період 2018-2019 роки та, як наслідок, протиправність висновків позивача про наявність заборгованості в сумі 53980,61 грн по земельному податку. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Досліджуючи правомірність висновків позивача про наявність у відповідача 1160715,28 грн заборгованості по податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (сторона перша), департаментом фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації (сторона друга), фінансовим управлінням виконавчого комітету Шепетівської міської ради (сторона третя) та Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (сторона остання) 20.07.2015 укладеного договір №1/375 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015р. №375, відповідно до умов якого:

- предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 (пункт 1 договору);

- сторона третя перераховує на рахунок стороні останній кошти у сумі 559372,35 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (пункт 6);

- сторона остання перераховує до спеціального фонду державного бюджету кошти в сумі 559372,35 грн для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) в тому числі дострокового погашення реструктиризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість (пункт 7);

- з метою виконання договору сторони зобов`язуються: 2) не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; 3) перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - як сплату податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) в тому числі дострокового погашення реструктиризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість до державного бюджету в сумі 559372,35 грн не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок (пункт 9);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 12);

- сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (пункт 14).

Відповідно до довідки Шепетівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області №115/23 від 17.07.2015 про податкову заборгованість станом на 17.07.2015 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №375 податковий борг Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства по податку на додану вартість становить 559372,35 грн, у тому числі 520356,88 грн податкове зобов`язання, 7348,00 грн штрафна (фінансова) санкція (штраф), 31667,47 грн пеня та проценти за користування податковим кредитом.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (сторона перша), департаментом фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації (сторона друга), фінансовим управлінням виконавчого комітету Шепетівської міської ради (сторона третя) та Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (сторона остання) 12.12.2017 укладеного договір №1/332-ПДВ про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №322, умовами якого визначено, що:

- предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", відповідно до Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 (пункт 1);

- сторона третя перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 348543,08 грн для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (пункт 6);

- сторона остання перераховує до загального фонду державного бюджету кошти у сумі 348543,08 грн для погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу) (пункт 7);

- з метою виконання договору сторони зобов`язуються: 2) не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; 3) перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - як сплату податку на додану вартість до державного бюджету не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунки (пункт 9);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 12);

- сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору (пункт 14).

Відповідно до довідки Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 08.12.2017 №7355-17 про розмір заборгованості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 станом на 08.12.2017 за Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства обліковується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 348543,08 грн, у тому числі 300887,55 грн зобов`язання по податку, збору, платежу, 42288,61 грн штрафна (фінансова) санкція (штраф), 5366,92 грн пеня.

За змістом листа фінансового управління Шепетівської міської ради від 28.12.2017 №01-17/27 за Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства обліковується заборгованість по різниці в тарифах за надані послуги населенню по водопостачанню і водовідведенню в сумі 5265229,20 грн.

Рішенням XL сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07.06.2018 №8 "Про міську Програму відшкодування Шепетівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства Шепетівської міської ради різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення для населення на 2018-2020 рік" затверджено зазначену програму, а також вирішено фінансове забезпечення передбачених нею заходів проводити за рахунок коштів міського бюджету і затвердити на її виконання 5000000,00 грн.

Згідно з листом Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації від 19.10.2018 №02-01/1499 обсяг невідшкодованої різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства станом на 01.09.2018 становить 5,5 млн. грн.

За змістом листа Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства від 28.01.2020 заборгованість з відшкодування підприємству різниці в тарифах по населенню станом на 01.01.2020 становить 6704747,24 грн.

Відповідно до довідки Фінансового управління Шепетівської міської ради за відповідачем станом на 01.05.2018 обліковується дебіторська заборгованість по різниці в тарифах на водопостачання і водовідведення в сумі 5346834,71 грн.

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №820/1410/18.

Відповідно до абзацу "в" пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Тобто, зміст наведеної норми свідчить про те, що джерелом поповнення реєстраційного ліміту платника податків у спірних відносинах є, зокрема, поповнення за рахунок субвенційних перерахувань.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, визначає, зокрема, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 затверджено Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Аналогічні за змістом положення містяться і у пункті 3 Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332.

Як встановлено судом, на виконання наведених Порядків про надання субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 та у 2017 роках Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства укладено договори про організацію взаєморозрахунків, за якими відповідач повинен отримати кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

У зв`язку з укладенням вказаних договорів (пункти 9) сторони у такий спосіб змінили порядок та строки погашення податкової заборгованості відповідача перед державним бюджетом з ПДВ за рахунок перерахування на його користь субвенцій з різниці в тарифах, які мали б та мають спрямуватись ним для погашення вказаного податкового зобов`язання. Як наслідок, Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства не порушило і строків сплати податку на додану вартість, що свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1160715,28 грн заборгованості по податку на додану вартість.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2998 грн по чистому прибутку з підприємств, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Разом з тим, приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Суд встановив, що Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства подано розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями від 27.01.2017, від 25.01.2018, згідно з якими загальна сума частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, становить 2998 грн.

Доказів сплати 2998 грн відповідач не надав.

Також суд зважає не відсутність жодних заперечень відповідача щодо правомірності висновків контролюючого органу в частині визначення податкового боргу з чистого прибутку в сумі 2998 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Кодексу визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не належать до стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.

Стягнути з Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства податковий борг у розмірі 2998 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 березня 2020 року

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Відповідач:Шепетівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Некрасова 127, м. Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30405 , код ЄДРПОУ - 02092503) Третя особа:Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (вул. Свободи 70, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000) , код ЄДРПОУ - 37971775)

Головуючий суддя Г.В. Лабань