Рішення № 88019573, 02.03.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 р. Справа №818/1524/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гелета С.М., суддів – Савицька Н.В., Соп`яненко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Дараган Ю.П..,

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності, рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звертався до суду з позовною заявою до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в якій просив суд 1) визнати рішення і бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії протиправними; 2) скасувати рішення від 10.10.2017 №822598; 3) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 06.09.2017 відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі – Закон України “Про прокуратуру”) в редакції від 14 жовтня 2014року за заявою від 09.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог, вимагаючи здійснити перерахунок у відповідності до вимог ч.10 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” в редакції яка діяла станом на 14.10.2014, посилається на ст. 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України, та відмічає, що права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому вважає що він має право на перерахунок пенсії із застосуванням норм, які діяли у попередній редакції Закону України “Про прокуратуру”. Зазначає, що він на законних підставах розраховував на правову визначеність та законну очікуваність у питаннях пенсійних відносин. Крім того, стверджує, що неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення наданих соціальних гарантій, оскільки за практикою Європейського суду з прав людини відсутність конкретного механізму реалізації закону не може бути для посадових осіб підставою для відмови в його виконанні.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що на час призначення пенсії та на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, норми Закону України “Про прокуратуру” вже не визначали умов та порядку перерахунку призначених пенсій, і станом на момент розгляду справи, будь-яких змін в цій частині до Закону України “Про прокуратуру” не вносилось. В той же час, Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури станом на момент розгляду справи визначено також не було. Крім того, судом зазначено, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

13.01.2020 позивачем подано до суду заяву про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі № 818/1524/18 за виключними обставинами і ці свої вимоги мотивує тим, що Конституційний Суд України 13.12.2019 прийняв рішення № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнав, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та постановив, що частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки", а тому просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами підтримав, просив її задовольнити.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, призначено розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвалою суду від 19.02.2020 замінено відповідача по справі Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

В судове засідання представник відповідача на з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 11.02.2020, а також 02.03.2020 від відповідача до суду надійшов відзиви, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами, посилаючись на те, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII були чинними, а тому прийняття рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 на спірні правовідносини не впливає, оскільки останні виникли до прийняття зазначеного рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу з 12.05.2016 призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру” на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2016.

09.10.2017 позивач звернувся до Сумського об`єднаного УПФУ Сумської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.86 Закону України “Про прокуратуру”, до якої було додано довідку від 09.10.2017 №18-825вих17 про складові (структуру) заробітної плати станом на 06.09.2017 начальника відділу прокуратури Сумської області Фоменка І.І.

10.10.2017 відповідачем було прийнято рішенням №822598 (а.с.20), яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру”. В даному рішенні Сумського об`єднаного УПФУ Сумської області зазначено, що згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про статус народного депутата України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про дипломатичну службу”. Отже, з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними Законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Приймаючи 27.06.2018 рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд погодився із правомірністью оспорюваного рішення Сумського об`єднаного УПФУ Сумської області та виходив із того, що на час звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність, а відповідних умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було - а тому, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. При цьому, суд послався на приписи частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту шостого частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею першою Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

01.04.2015 набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону, що стосуються внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, які набрали чинності з 25.04.2015) частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами у новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою).

Зокрема, частина п`ятнадцята (у новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ викладено у новій редакції (у відповідності до Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який також містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Стосовно правового регулювання перерахунку пенсії за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, слід зазначити, що згідно з частиною 13 статті 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, а потім - частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 по справі № 754/15912/16-а тощо.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Згідно з пунктом першим частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною четвертою статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019.

Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників. Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017, є підставою для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як працюючому пенсіонеру.

Суд враховує, що позивач продовжує працювати на посаді керівника структурного підрозділу прокуратури Сумської області, але дана обставина не звільняє від обов`язку відповідача здійснити відповідний перерахунок без здійснення відповідних виплат з урахуванням діючого законодавства щодо розміру виплат, оскільки обов`язок передбачений Законом України «Про прокуратуру». Отже, щодо позивача існують наступні підстави для перерахунку пенсії, що визначені Законом України «Про прокуратуру», оскільки пенсія працюючим пенсіонерам перераховується у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки, що і зазначено Конституційним Судом України в рішенні 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019.

Позивачем до відповідача надано відповідну довідку про складові заробітної плати за його останньою посадою станом на 06.09.2017, але відповідачем взагалі було відмовлено у розгляді прийнятих документів та заяви.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що на момент прийняття рішення Сумським ОПФУ Сумської області про відмову у перерахунку пенсії № 822598 від 10.10.2017 відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії враховуючи діючу на момент такої відмови редакцію ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Разом із тим, підстави такої відмови ґрунтувалися на тих обставинах, які станом на час розгляду даної справи були визнані неконституційними 13.12.2019 Конституційним Судом України рішенням № 7-р(ІІ)/2019.

Статтею 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з урахуванням принципу верховенства права та судової практики Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України у справі № 7-р(ІІ)2019 від 13.12.2019 , застосування та відображення в рішенні суду від 27.06.2018 судом при розгляді справи норми Закону, яка була визнана неконституційною, суд вважає, що позивач має право на розгляд його заяви щодо здійснення відповідного перерахунку. Таким чином рішення Сумського ОПФУ Сумської області про відмову у перерахунку пенсії № 822598 від 10.10.2017 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Разом із тим, позивач, звернувшись до суду, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача. Однак, в ході розгляду справи судом не встановлено фактів допущення бездіяльності з боку відповідача при розгляді поданої заяви, натомість заява позивача була прийнята, розглянута, прийнято відповідне рішення, яке є окремою позовною вимогою, у зв`язку із чим позовні вимоги визнаються судом не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок з 06.09.2017, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки питання визначення дати здійснення відповідного перерахунку та розміру таких виплат, складові пенсійних виплат повинно бути досліджено та визначено відповідачем, який на час розгляду як заяви позивача від 09.10.2017 справи по суті, взагалі не дослідував зміст довідки та її складові, а відмова відповідача ґрунтувалися виключно з тих підстав, що були визнані неконституційними, зокрема відсутності умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. По суті заяву та додаток до неї , а саме довідка №18-825вих.-17 від 09.10.2017, відповідачем взагалі не розглядалася. Суд зазначає, що в межах розгляду даної справи судом не досліджується питання визначення розміру здійснення відповідного перерахунку позивачу, як працюючому пенсіонеру, не досліджується розмір пенсії та складові такої пенсії, що отримує позивач, дані обставини не є предметом розгляду справи. Подані в судовому засіданні додаткові документи позивачем відносно відмови йому у здійсненні відповідного перерахунку згідно заяви від 09.01.2020 та прийнятого рішення про відмову у перерахунку, про що зазначено в листі ГУ ПФУ в Сумській області від 14.01.2020 №2494//03.3-16 судом до уваги не приймається, оскільки не досліджувалися судом при розгляді справи по суті та прийнятті рішення суду від 27.06.2018. Суд враховує, що при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Крім того, суд зазначає, що оскільки положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII у первинній редакції, якими передбачено у якості підстави для проведення перерахунку пенсії підвищення заробітної плати працівників прокуратури, до спірних відносин мають застосовуватись виключно з 13.12.2019 (з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення), підстави для проведення перерахунку пенсій позивача з 06.09.2017 у відповідача взагалі відсутні. Такий обов`язок щодо здійснення відповідного перерахунку у ГУ ПФУ в Сумській області виник лише з 13.12.2019 року.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати, сплачені при зверненні до суду в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 368, 369 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльність та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 в адміністративній справі № 818/1524/18.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Сумського ОПФУ Сумської області про відмову ОСОБА_1 перерахунку пенсії № 822598 від 10.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно поданої заяви від 09.10.2017 та наданої довідки №18-825вих.-17 від 09.10.2017.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код 21108013) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2020

Головуючий суддя С.М. Гелета

Судді Н.В.Савицька

О.В.Соп`яненко