Ухвала суду № 88018045, 05.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 березня 2020 р.Справа №160/938/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у м. Дніпро заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради від 23.12.2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС.

05.03.2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії постанови про накладення штрафу №ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС від 23.12.2019 року; зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу №ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС від 23.12.2019 року; заборонити державній виконавчій службі Україні вчиняти будь-які дії щодо накладення арешту, майно та кошти ФОП ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішення у справі № 160/938/20.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивачем зазначено, що 04.03.2020 року на підставі оскаржуваної постанови Чечелівським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрите виконавче провадження № 61453571. Процедура примусового виконання оскаржуваної постанови передбачає накладення арешту на рахунки та майно боржника, що унеможливить своєчасну виплату заробітної плати найманим працівникам та виконання поточних зобов`язання для продовження забезпечення господарської діяльності.

Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Зі змісту позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих до них доказів, судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржує правомірність постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про накладення штрафу від 23.12.2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС.

В свою чергу Чечелівським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на підставі постанови від 23.12.2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС відкрито виконавче провадження ВП№61453571.

Отже, на час подання заяви про забезпечення позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чечелівським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснюються дії, щодо стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафу за оскаржуваною постановою.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закон № № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26).

Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Суд враховує, що правомірність постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради від 23.12.2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС перевіряється судом в цьому судовому провадженні. Сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє її виконання.

Суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваної постанови до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.

Обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що співмірним та ефективним буде зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради від 23.12.2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав та відсутність порушення будь-яких прав відповідача вжиттям такого заходу забезпечення позову, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого клопотання. Тому заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради від 23.12.2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №160/938/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.

Виконання ухвали з питання забезпечення позову здійснюється негайно, незалежно від її оскарження та може бути пред`явлена до виконання до 05.03.2023 року.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), боржником Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, б. 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41169207).

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська