Рішення № 88017284, 27.02.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7984/19

Провадження № 2/204/357/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах якого діє його матір ОСОБА_4 , звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець», в якій просили: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 23 263,82 грн. матеріальних збитків; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 69 791,46 грн. матеріальних збитків; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 5 000,00 грн. моральної шкоди; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 5 000,00 грн. моральної шкоди; судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування позову вказує на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками на праві спільної часткової власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 є власником 3/4 частин вищевказаної квартири, а ОСОБА_4 – 1/4 частини. Позивач ОСОБА_5 є неповнолітньою особою, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позивач ОСОБА_4 є його законним представником. Управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюється співвласниками у формі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець». У квартирі позивачів в цей період мешкав ОСОБА_7 з його дружиною та двома малолітніми дітьми. В середині грудня 2018 року були розпочаті роботи з переобладнання та перепланування квартири АДРЕСА_3 , що знаходиться на 3 поверсі, а саме - під квартирою позивачів АДРЕСА_4 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Як було встановлено згодом, в ході робіт з перепланування квартири АДРЕСА_3 були знесені внутрішні стіни вказаної квартири. В січні 2019 року почали з`являтися тріщини на стінах майже в усіх кімнатах квартири позивачів № 39. 22 січня 2019 року був складений Акт обстеження приміщення, яким були зафіксовані, зокрема фотознімками, численні пошкодження в квартирі АДРЕСА_5 . В результаті огляду стану проведення робіт з переобладнання та перепланування в квартирі АДРЕСА_3 було виявлено демонтаж усіх внутрішніх перегородок за допомогою потужного пневматично-електричного пристрою (перфоратора), яка здійснювалася шляхом зворотно-поступального (ударного) з обертанням руху впливу на стіни. Вказане свідчить про те, що демонтаж внутрішніх перегородок у квартирі АДРЕСА_3 здійснювався руйнацією від ударів, замість більш делікатного та найменш руйнуючого методу видалення перегородок шляхом їх зрізання. Приблизно через тиждень (орієнтовно 29–30 січня 2019 року) почали з`являтися нові пошкодження на підлозі квартири 39: щілини в паркеті довжиною кілька метрів, про що був складений Акт повторного обстеження приміщення від 31.01.2019 року. Отримана від ГУ ДСНС України відповідь №Н-14/01-27 від 06.02.2019 р., Протокол №2 від 01.02.2019 року позачергового засідання Чечелівської районної комісії з питань ТЕБ і НС вказують, що проведені дослідження вищевказаних інстанцій щодо робіт з перепланування та переобладнання квартири АДРЕСА_3 спричинили пошкодження в квартирі АДРЕСА_5 , підтвердили причинно-наслідковий зв`язок пошкоджень квартири АДРЕСА_5 із роботами, що проводяться в квартирі АДРЕСА_3 . Внаслідок демонтажу перегородок квартири 28 ушкодження отримала не тільки квартира АДРЕСА_5 а АДРЕСА_6 сусідня із АДРЕСА_7 . Позивачі неодноразово зверталися до співвласника квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_2 з пропозицією відшкодування на добровільних засадах завданих збитків. Разом із тим, відповідачі відмовляються відшкодовувати нанесені позивачам матеріальні та моральні збитки. Для з`ясування причин та обсягу пошкоджень в квартирі АДРЕСА_5 , за ініціативою позивачів було проведено будівельно-технічну експертизу, за наслідками якої складено висновок експерта №6 від 15.07.2019 року. Відповідно до висновку експерта № 6 від 15.07.2019 р. пошкодження у приміщенні в квартирі АДРЕСА_8 пов`язані з фізичним зносом та будівельними роботами з прибирання перегородок, які проводилися в квартирі АДРЕСА_3 та є наслідком виконання будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_9 , яка розташована під квартирою АДРЕСА_5 та фізичного зносу оздоблення у квартирі АДРЕСА_5 , який відбувся після проведення останнього євроремонту до часу проведення будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_3 . В описовій частині експертного дослідження констатовано порушення порядку підготовки та виконання ремонтно-будівельних робіт квартири АДРЕСА_3 , а саме відсутні погодження із власниками прилеглих приміщень та ОСББ, проекту робіт та авторського нагляду. Вказане свідчить, що роботи з демонтажу перегородок квартири АДРЕСА_3 виконувалися з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, що призвело до пошкодження квартири АДРЕСА_5 . Також проведеною будівельно-технічною експертизою було розраховано ринкову вартість відновлювальних ремонтних робіт з усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_8 , яка складає 85 922,28 грн. Крім того, внаслідок потужних вібрацій, що мали місце в ході демонтажу перегородок квартири АДРЕСА_3 , відірвалася від стіни квартири 39 та впала консоль арт. 1982, внаслідок чого зазнала механічних ушкоджень. Вартість реставрації вказаної консолі склала 7 133,00 грн. Отже, загальний розмір матеріального збитку, завданого власникам квартири АДРЕСА_5 внаслідок виконання робіт із перепланування квартири 28 становить 93 055,28 грн. Розмір вказаної шкоди розподіляється між співвласниками квартири 39 пропорційно розміру їхніх часток у праві власності на вказане майно: 69 791,46 грн. - шкода, заподіяна ОСОБА_5 , та 23 263,82 грн. - шкода, заподіяна ОСОБА_4 . Крім того, власникам квартири АДРЕСА_5 фактом руйнування їхнього нерухомого майна завдано моральної шкоди, яка суттєво поглибилася грубою та категоричною відмовою відповідачів здійснювати будь-які дії, направлені на усунення заподіяної шкоди або відшкодування витрат позивачів. Моральна шкода виразилася в стресі від усвідомлення факту поступової руйнації квартири АДРЕСА_5 , яка впродовж певного часу продовжувалася, загрожуючи повним обвалом будинку, що викликало стрес і переживання позивачів, оскільки існував (і залишається актуальним дотепер) ризик несподіваної втрати коштовного майна без будь-яких правових підстав. Крім того, позивачам довелося достроково займатися ремонтом власної квартири, що порушило встановлений ритм життя, змусило шукати грошові кошти на незаплановані витрати. Позивачі оцінюють розмір заподіяної їм моральної шкоди у 10 000,00 грн. - по 5 000,00 грн. кожному із позивачів. Позивачі наполягають на наявності вини відповідачів у заподіянні шкоди, оскільки останні замовили ремонтно-будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_3 без узгодження із сусідами, ОСББ, без складання проекту та авторського нагляду, не забезпечивши при цьому безпечність робіт для будинку та сусідніх приміщень. На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

26 грудня 2019 року на електронну адресу суду від третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець» до суду надійшло письмове пояснення щодо позову, в якому зазначено наступне. Дійсно, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_10 , а ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - співвласниками квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку АДРЕСА_11 Управління вказаним будинком здійснюється Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 Квартира АДРЕСА_5 дійсно розташована над квартирою АДРЕСА_3 , на 1 поверх вище. У грудні 2018 року власники квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розпочали ремонт вказаної квартири, зокрема здійснюючи демонтаж внутрішніх стін та колон за допомогою перфоратора. ОСББ «Суворовець» не надавало жодних дозволів та/або погоджень виконання відповідних робіт у квартирі АДРЕСА_3 , з відповідними зверненнями до управителя жодна особа не зверталася. Дійсно, від власників та мешканців квартир АДРЕСА_5 та 41 у січні 2019 року почали надходити до ОСББ «Суворовець» скарги та звернення, пов`язані із появою тріщин на стінах та підлогах згаданих вище квартир. Поява тріщин у квартирах 39, 41, а також факт здійснення демонтажу стін у квартирі АДРЕСА_3 були зафіксовані комісією, до складу якої увійшли власники та мешканці квартир будинку АДРЕСА_2 , а також повноважний представник ОСББ «Суворовець». До ОСББ «Суворовець» вимоги щодо відшкодування вартості збитків, завданих наслідками робіт з демонтажу стін у квартирі АДРЕСА_3 жодна особа не зверталася, ОСББ «Суворовець» вважає, що не має обов`язків щодо будь-якого відшкодування збитків, завданих співвласникам квартири будинку внаслідок дій власників квартири АДРЕСА_3 . У зв`язку з викладеним просить здійснювати розгляд даної справи без участі представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець», ухвалити законне та обґрунтоване рішення по справі.

В судовому засіданні 22 січня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Здійснюючи у власній квартирі ремонтні роботи ОСОБА_2 не порушувались норми законодавства, які регулюють відносини у будівельній сфері. 15.02.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_12 , та складено відповідний акт № 0000000025. Згідно з розділом VIII вказаного акту за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства. Отже, фактично спростований зазначений позивачами причинно-наслідковий зв`язок ушкоджень, наявний в їх квартирі. Квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , жоден з вказаних власників не надавав дозволу обстежувати належну їм квартиру та на здійснення фотозйомки в ній, а також не були присутніми 22.01.2019 року під час складання вказаного акту. Акт від 22.01.2019 року не може бути визнаний, як доказ, оскільки здобутий незаконним шляхом та не містить предмету доказування. Вважає, що висновок зроблений в листі ГУ ДСНС України від 06.02.2019 № Н-14/01-27 щодо зв`язку пошкоджень в квартирі АДРЕСА_13 є абсолютно безпідставним та необгрунтованим. Проаналізувавши висновок експерта від 15.07.2019 № 6 вважає, що вказаний висновок не може бути взятий судом до уваги, оскільки він не встановлює предмет позову та не доводить ті обставини на яких грунтують свою позовну заяву позивачі. Об`єктом дослідження експерт визначає квартиру АДРЕСА_5 , проте питання які ставлять перед експертом потребують дослідження інших приміщень. Експертом не досліджувалась квартира АДРЕСА_3 та проведені в ній роботи, їх обсяг та методи. Висновок експерта зроблено на підставі припущень та за відсутності будь-яких доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між проведеними в квартирі АДРЕСА_3 роботами та пошкодженнями виявленими в квартирі АДРЕСА_5 . Крім того, зазначає, що в позовній заяві відсутні будь-які докази - фактичні дані, на підставі яких можливо встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що позивачам діями відповідачів, було завдано моральну шкоду, та інших обставин, які містять інформацію щодо предмета доказування та які мають значення для вирішення справи. Крім того, позивачі у своєму позові не навели, з яких саме міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди. У зв`язку з викладеним просить суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05 лютого 2020 року від представника позивачів – ОСОБА_8 О.Л ОСОБА_9 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Відповідачем не заперечується факт проведення ремонтних робіт у власній квартирі. При цьому, відповідач наголошує на дотриманні ним технологічних норм, необхідних при здійсненні таких робіт, а також на відсутності встановленого законом обов`язку відповідача отримувати дозвіл на проведення певного виду будівельних робіт. Разом з цим, звертає увагу суду на те, що відсутність необхідності отримувати дозвіл на проведення робіт не означає, що роботи можуть бути проведені у будь-який спосіб та не надає права проводити відповідні роботи без дотримання необхідних технічних норм та правил, які убезпечують від заподіяння шкоди третім особам та не презюмують гарантовану відсутність будь-якого негативного впливу на стан квартир, що розташовані поруч. Оскільки відповідачі відмовилися повідомляти які саме роботи в їх квартирі були проведені, наразі відсутня можливість достеменно стверджувати, що такі роботи не потребували дозволів. Відповідачі не вжили превентивних заходів, які повинні були убезпечити сусідні приміщення від заподіяння їм шкоди, а відтак пошкодження квартири позивачів відбулося саме з вини відповідачів, відсутність якої не доведена жодними належними та допустимими доказами. Факт проведення ремонтно-будівельних робіт у квартирі ОСОБА_2 , підтверджено виконавцем, що назвався ОСОБА_10 . Також даний факт підтверджений фотографіями, доданими до позову, зокрема наявністю на світлинах певного інструменту, що використовувався для ремонту. Огляд експертом ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_9 був призначений на 12.07.2019 року о 13-й годині, про що був повідомлений відповідач ОСОБА_2 , однак у вказаний час квартира була закрита, на дзвінки по телефону та стуки у двері квартири АДРЕСА_3 ніхто не відповів, тому проведення огляду квартири АДРЕСА_3 виявилося неможливим. Про факти відсутності відповідача, не допуску експерта до огляду квартири АДРЕСА_3 був складений акт у присутності ОСОБА_12 та консьєржки ОСОБА_13 . Крім того, моральна шкода позивачам заподіяна по-перше, фактом пошкодження їхнього майна, по-друге, зверхньою манерою спілкування відповідача, який демонстративно відмовився від будь-якого конструктивного діалогу та вжив заходи щодо приховування справжнього характеру будівельних робіт у своїй квартирі, з метою перешкоджання позивачам у досягненні відшкодування у судовому порядку. Таким чином, заподіяна відповідачами моральна шкода завдана позивачам підлягає відшкодуванню відповідно до норм діючого законодавства.

24 лютого 2020 року до суду надійшло письмове заперечення представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , в якому зазначено наступне. Відсутність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті містобудування з боку ОСОБА_2 підтверджена органом, який наділено функцією щодо здійснення державного архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Дніпра, що в свою чергу фактично спростовує зазначений позивачами причинно-наслідковий зв`язок ушкоджень наявних в їх квартирі. Також, 06 лютого 2020 року ОСОБА_2 отримано висновок № 07-20 будівельно-технічного дослідження стану будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_9 від 06.02.2020 року, проведений судовим експертом ОСОБА_14 . Згідно зазначеного висновку розбирання перегородок в квартирі АДРЕСА_9 не вплинуло на несучу здатність конструктивних елементів у вказаному приміщенні. Враховуючи вказаний висновок експерта, прибирання міжкімнатних перегородок в квартирі ОСОБА_2 не вплинуло і не могло впливати на несучу здатність конструктивних елементів і як наслідок не могло бути причиною пошкоджень в квартирі позивачів. Висновок експерта від 15.07.2019 року № 6, який надано позивачами не може бути взятий судом до уваги, оскільки він не встановлює обставини, на які посилаються позивачі та не доводить ті обставини на яких ґрунтують свою позовну заяву позивачі. Судовий експерт 22.01.2020 року був допитаний в судовому засіданні та підтвердив факт вірогідності висновків викладених у своїй експертизі, отже даний висновок не містить встановлених фактів, а лише містить міркування судового експерта. Позивачі не надавали експерту та не долучали до матеріалів справи документи, які підтверджують майнову шкоду, а саме накладних, розрахункових чеків, прибуткових - касових ордерів, які б підтверджували витрати на придбання будівельних матеріалів під час здійснення ремонту у квартирі позивачів. В період з 18.09.2018 року по 04.03.2019 року квартира ОСОБА_2 була відключена від електропостачання, що фактично виключає можливість використання електротехніки про які зазначають в своїй позовній заяві позивачі та припускав використання експерт у своєму висновку. Також, представник позивачів ні у позовній заяві, ні в судових засіданнях не надав доказів завдання позивачам моральної шкоди. У зв`язку з цим просить суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

27 лютого 2020 року в судовому засіданні представник позивачів - ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення в яких зазначено наступне. Висновок № 07-20 будівельно-технічного дослідження стану будівельних конструкцій в житловому будинку АДРЕСА_2 , складений 06.02.2020 року експертами Діденко Л.М. та ОСОБА_15 Ю., констатує факт задовільності несучих конструкцій квартири АДРЕСА_3 , однак жодним чином не аналізує стан квартири 39 (щодо відшкодування вартості пошкодження якої заявлений позов у даній справі), не вивчає наявність зв`язків між роботами, виконаними в квартирі АДРЕСА_3 та пошкодженнями, що з`явилися у квартирі АДРЕСА_5 , не з`ясовує обставини щодо методів виконання робіт із реконструкції квартири АДРЕСА_3 . Отже, відповідний письмовий доказ жодним чином не спростовує підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги у даній справі, однак доповнює їх необхідними фактами, які в поєднанні із наданими свідками поясненнями яскраво демонструють, що в квартирі АДРЕСА_3 були знесені всі внутрішні перегородки (стіни), у тому числі і ті, які мали функціональне призначення. Роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 в обов`язковому порядку передбачали складання проекту, на базі якого повинна була бути створена робоча документація, на підставі якої мали виконуватися відповідні роботи. Водночас, відповідач ОСОБА_2 особисто надав суду пояснення в судовому засіданні, відповідно до яких жодні проекти та/або робоча документація не замовлялися та не складалися. Саме в цьому на переконання позивачів і полягає основне порушення, допущене відповідачами, яке потягло за собою пошкодження квартири, належної позивачам. Оскільки за умови складання проекту компетентною особою, були б враховані особливості будинку, належним чином оцінені функціональні опори, що підтримували міжповерхові перекриття, а у разі ухвалення рішення про допустимість їх демонтажу - були б надані технічні вказівки щодо порядку їх безпечного для навколишніх приміщень розбирання. Відповідачем жодним чином не доведений факт відсутності електричної енергії в його квартирі в період з грудня 2018 року по березень 2019 року.

Представник позивачів - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та письмовому запереченні на відповідь позивачів на відзив. В судовому засіданні 07 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що під час проведення будівельних робіт в належній йому квартирі АДРЕСА_9 порушень не було, все проводилось в рамках закону. Для демонтажу міжкімнатних перегородок використовували зубило та молоток. Він заперечує, що працівники використовували перфоратор, оскільки у квартирі АДРЕСА_3 була відсутня електроенергія. Електроенергію в квартиру було підключено лише 04 березня 2019 року. Йому дзвонив ОСОБА_12 та повідомляв про сильний шум. Також, один раз ОСОБА_7 попросив, щоб робочі не шуміли, оскільки у нього хворіли діти. ОСОБА_12 дзвонив йому з приводу шкоди.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець» в судове засідання не з`явився, але у письмовому поясненні на позов просив розглядати справу без його участі та ухвалити рішення згідно чинного законодавства України.

Допитаний в судовому засіданні 22 січня 2020 року ОСОБА_7 суду пояснив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_8 . Коли у квартирі знизу проводились ремонтні роботи, то вони супроводжувались великою вібрацією та гучним шумом. Він ходив до квартири знизу та просив проводити ремонтні роботи тихіше, оскільки у квартирі АДРЕСА_5 сплять діти. Коли він ходив до квартири знизу, то власник тієї квартири повідомив йому, що у квартирі здійснюється ремонт. Він бачив, що у квартирі знизу немає стін, там одна велика квартира без перегородок та йдуть будівельні роботи. Раніше він хотів купити квартиру знизу та був у ній, у зв`язку з чим йому відомо, що раніше у квартирі знизу були стіни, які на теперішній час там відсутні. Внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі знизу, в квартирі в якій він проживає були дуже сильні вібрації та сильний шум. Його знайомий, який пролживає у цьому ж будинку на 6-му поверсі, навіть цікавився у нього, як він витримує такий гучний шум та такі вібрації, оскільки навіть на верхніх поверхах шум чутно дуже сильно. Після проведених робіт з прибирання перегородок у квартирі знизу, у квартирі АДРЕСА_8 на стінах з`явились пошкодження, посипалась шпакльовка, розійшовся паркет на підлозі, тріснув кахель. У дитячій кімнаті лопнули шпалери. У сусідів в квартирі також з`явились пошкодження.

Допитаний в судовому засіданні 22 січня 2020 року ОСОБА_12 суду пояснив, що він є батьком позивача ОСОБА_4 . У період з грудня 2018 року по січень 2019 року він знаходився у Сполучених Штатах Америки. В цей період йому подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що у квартирі, яка знаходиться на поверх нижче від квартири АДРЕСА_8 , проводяться ремонтні роботи, які супроводжуються шумом, вібрацією та гучними звуками. Він зв`язався з головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець» та спитав, що відбувається, на що йому повідомили, що все у рамках закону. ОСОБА_7 надіслав йому відео та фото, на якому було зафіксовано те, що відбувається в квартирі, що у квартирі зявляються пошкодження, стіни та підлога тріскаються, та було шумно. Після повернення до України в 20-х числах січня 2019 року він зайшов до квартири АДРЕСА_8 та побачив у ній пошкодження. Потім він зайшов до квартири знизу оскільки двері були відчинені і робітники входили та виходили до квартири, там знаходились робочі, які здійснювали ремонт, власника квартири не було. Він сфотографував те, що відбувається в квартирі. Приблизно через три тижні він спілкувався з відповідачем ОСОБА_16 , просив надати йому дозвільну документацію, однак останній нічого йому не надав. Також, ОСОБА_2 відмовлявся заходити у квартиру АДРЕСА_5 , щоб побачити пошкодження у ній. Коли він спілкувався з ОСОБА_2 він повідомив, що заходив у квартиру та бачив пошкодження. Кожного разу, коли проводились комісії, то ОСОБА_2 був повідомлений про необхідність бути присутнім під час їх проведення, однак доступ до квартири ОСОБА_2 не надавав. Коли розпочались всі ці комісії, то ремонтні роботи у квартирі знизу припинились та було тихо. Коли він заходив у квартиру АДРЕСА_9 , то двері даної квартири були відчинені, оскільки будівельники виносили сміття, він побачив шматки стін, перфоратор, лом, а також багато сміття. Стін в квартирі не було. Зазначив також, що члени комісії були у квартирі АДРЕСА_9 .

Допитаний в судовому засіданні 07 лютого 2020 року експерт ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює приватним судовим експертом, працює за замовленнями. Складений ним 15 липня 2019 року по даній справі висновок експерта № 6 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи він підтримує. Під час проведення експертизи він оглядав всі приміщення квартири АДРЕСА_8 , приміщення квартири АДРЕСА_3 він не оглядав. Експертизу він проводив на підставі актів огляду від січня 2019 року. За результатами проведення експертизи він прийшов до висновку, що пошкодження у квартирі АДРЕСА_5 стались внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_3 . Для того, щоб не було пошкоджень має бути розроблена проектна документація, яка встановлює послідовність та порядок проведення таких робіт. Якщо б роботи проводились механічним шляхом, то можливо просадки і не було б. Якщо перегородка є діафрагмою гнучкості, то її чіпати не можна, а якщо ні, то така перегородка має бути правильно оформлена. Погоджується, що висновки носять вірогідний характер.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків та експерта, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 111,5 кв.м., житловою площею 73,8 кв.м., яка складається з: 1 – коридор, 2 – комора, 3 – житлова, 4 – туалет, 5 – комора, 6 – житлова, 7 – житлова, 8 – комора, 9 – ванна, 10 – комора, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 187919584 від 07 листопада 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 959515612101 (а.с. 13-14). При цьому, позивачу ОСОБА_4 належить ј частина вказаної квартири, а неповнолітньому позивачу ОСОБА_5 – ѕ частин вказаної квартири.

Позивач ОСОБА_4 є матір`ю неповнолітнього позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 14 липня 2016 року Жовтневим районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 481 (а.с. 12).

На поверсі нижче, безпосередньо під квартирою позивачів, в будинку АДРЕСА_12 , яка на праві спільної часткової власності належить відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_2 по Ѕ частині кожному, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 153625885 від 23 січня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1422112312101 (а.с. 15-16).

Сторонами визнавався той факт, що квартира позивачів розташована на четвертому поверсі будинку АДРЕСА_2 , а квартира відповідачів на третьому поверсі будинку АДРЕСА_2 . Судом також встановлено та визнавалося сторонами, що у квартирі АДРЕСА_8 позивачі не проживають, в ній мешкає ОСОБА_7 з його сім`єю.

Також сторонами визнавалось, що з грудня 2018 року у квартирі відповідачів АДРЕСА_9 було розпочато ремонт.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи фотознімками (а.с. 72-78, 216-218), що в квартирі АДРЕСА_9 в ході проведення ремонтних робіт було здійснено демонтаж всіх міжкімнатних перегородок. Вказані обставини визнавалися сторонами.

У січні 2019 року у квартирі позивачів АДРЕСА_8 почали з`являтись пошкодження на стінах та підлозі.

У пункті 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого наведена у додатку № 4 до вказаних Правил.

Згідно Акту обстеження приміщення від 22 січня 2019 року (а.с. 18), складеного комісією у складі виконавчого директора ОСББ «Суворовець» - Павлової В.Б., власника квартири АДРЕСА_14 - ОСОБА_17 мешканця АДРЕСА_5 - ОСОБА_7 , інженера-будівельника – Бутенко В.І., в присутності представника власника приміщення квартири АДРЕСА_5 – ОСОБА_12 та виконавця робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , вбачається, що було проведено візуальне обстеження квартири АДРЕСА_8 та квартири АДРЕСА_9 , під час якого було виявлено наявність чисельних пошкоджень (тріщин) на внутрішніх стінах кількох кімнат в квартирі АДРЕСА_5 . В кімнаті № АДРЕСА_15 (нумерація згідно плану квартири) – тріщини загальної довжини близько 2,1 м, в кімнаті № 6 – тріщини підвіконня розміром 0,2 м, в кімнаті № 7 – тріщини в лівому куті біля вікна розміром близько 2,7 м та в правому куті розміром близько 1 м, в кімнаті № 10 - тріщини над дверима та стінах загальним розміром близько 4 м (план квартири та фото пошкоджень додаються). В квартирі АДРЕСА_3 виявлено проведення капітальної реконструкції та ремонтно-технологічних робіт із застосуванням перфоратора, демонтовані всі внутрішні перегородки (фото додаються). Причиною вищеописаних виявлених пошкоджень в квартирі АДРЕСА_5 , на думку комісії, могли стати вібрація під час проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_3 та зміна стану конструкцій в квартирі АДРЕСА_3 . У вказаному акті зазначено, що ОСОБА_12 з даним актом ознайомлений, а власник квартири АДРЕСА_3 – ОСОБА_2 відмовився.

30 січня 2019 року ОСОБА_12 як представник власника квартири АДРЕСА_8 звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (а.с. 23), а також до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з заявами щодо перевірки законності реконструкції квартири АДРЕСА_9 та щодо наявності чисельних пошкоджень (тріщин) на внутрішніх стінах кількох кімнат у квартирі АДРЕСА_8 .

31 січня 2019 року комісією у складі виконавчого директора ОСББ «Суворовець» - Павлової В.Б., власника квартири АДРЕСА_14 - ОСОБА_17 мешканця АДРЕСА_5 - ОСОБА_7 , інженера-будівельника – Бутенко В.І., в присутності представника власника приміщення квартири АДРЕСА_5 – ОСОБА_12 , після проведення та візуального обстеження квартири АДРЕСА_8 було складено Акт повторного обстеження приміщення (а.с. 20), згідно якого під час обстеження виявлено: в кімнаті № 3 – на підлозі з паркетним покриттям тріщини загальною довжиною кілька метрів (фото додаються). Причиною виявлених пошкоджень, на думку комісії, є проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_9 , внаслідок яких було змінено стан конструкцій в квартирі АДРЕСА_3 .

З листа Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № Н-14/01-27 від 06 лютого 2019 року вбачається, що 01 лютого 2019 року було проведено виїзне засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Чечелівської районної у місті Дніпрі ради із залученням необхідних служб та фахівців, проведено візуальне обстеження стану житлової квартири АДРЕСА_8 . В ході роботи з`ясовано, що в результаті проведення ремонтно-технічних робіт та знесення внутрішніх перегородок у квартирі АДРЕСА_3 , яка знаходиться на третьому поверсі, з`явилися чисельні пошкодження (тріщини) на внутрішніх стінах кількох кімнат у квартирі АДРЕСА_5 (а.с. 25).

Отже, з дослідженої в судовому засіданні сукупності доказів є всі підстави дійти до обґрунтованого висновку про те, що чисельні пошкодження (тріщини) на внутрішніх стінах кімнат у квартирі АДРЕСА_8 з`явились в результаті проведення ремонтно-технічних робіт та знесення внутрішніх перегородок у квартирі АДРЕСА_9 .

За результатами обстеження Районною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Чечелівської районної в місті Дніпрі ради 01 лютого 2019 року було складено протокол № 2 та з метою недопущення надзвичайної ситуації (небезпечної події) пов`язаної з руйнуванням будівлі, вирішено доручити голові ОСББ (вул. Суворова, 10) ОСОБА_18 : встановити контрольні маяки на тріщини внутрішніх перегородних стін в квартирі АДРЕСА_5 ; цілодобово проводити моніторинг стану встановлених контрольних маяків; завести журнал спостереження за станом контрольних маяків, результати спостережень заносити в журнал; про випадки появи нових тріщин або збільшення ширини розкриття вже існуючих тріщин негайно телефонувати за тел. 101; замовити інструментальне обстеження пошкоджень стінних перегородок у квартирі АДРЕСА_5 за зазначеною адресою у організації яка має на це ліцензію; за результатами проведеної роботи інформувати виконавчий комітет Чечелівської районної у місті ради (а.с. 24).

З метою з`ясування причин, обсягу пошкоджень та ринкової вартості з усунення пошкоджень (відновлювальних робіт), а також оскільки відповідачі відмовились від відшкодування матеріальної шкоди позивачам, за заявою представника позивачів – Самойленко В.І. від 11 травня 2019 року було проведено будівельно-технічну експертизу квартири АДРЕСА_8 .

Згідно висновку експерта № 6 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи квартири АДРЕСА_8 в порядку ст. 106 ЦПК України для подання до суду, складеного судовим експертом Рибкіним В.П. 15 липня 2019 року, вбачається, що у приміщеннях літ. № 3, літ. № 6, літ. № 7, літ. № 1 та літ. АДРЕСА_2 квартири АДРЕСА_8 є наявні пошкодження у вигляді тріщин на самонесучій зовнішній стіні у приміщенні № 3, тріщин по перегородках між приміщеннями № 3 та № 6, № 6 та № 1, № 6 та № 7 (тобто в тих перегородках приміщень об`єкту дослідження, під якими були прибрані аналогічні перегородки в квартирі АДРЕСА_3 ) тріщин на міжквартирній перегородці у приміщенні № 7, тріщини по штукатурці стін у приміщенні № 10, стелі у приміщенні № 6 та у приміщеннях № АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 . Вищезазначені пошкодження у приміщеннях квартири АДРЕСА_8 пов`язані з фізичним зносом та будівельними роботами з прибирання перегородок, які проводилися в квартирі АДРЕСА_3 АДРЕСА_8 є наслідком виконання будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_9 , яка розташована під квартирою АДРЕСА_5 (вібрації та/або інших чинників, які виникають в процесі проведення наведених робіт) та фізичного зносу оздоблення у квартирі АДРЕСА_5 , який відбувся після проведення останнього ремонту до часу проведення будівельних робот у квартирі АДРЕСА_3 . Ринкова вартість відновлювальних ремонтних робіт з усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_8 виконана згідно з складеним дефектним актом і розрахунком за допомогою комплексу АВК-5 складає 85 922,28 грн. з ПДВ (а.с. 30-51).

При цьому, судовий експерт ОСОБА_11 не був допущений у квартиру АДРЕСА_9 для уточнення питання, яким чином пов`язане виконання будівельних робіт з прибирання всіх цегляних перегородок та підвісної стелі з пошкодженнями в перегородках та підлозі у квартирі АДРЕСА_5 над АДРЕСА_18 АДРЕСА_3 , квартира була закрита, на дзвінки та стуки в двері квартири ніхто не відповів, тобто проведення огляду квартири АДРЕСА_3 не виявилось можливим, що підтверджується Актом про недопуск на огляд квартири від 12 липня 2019 року, складеним судовим експертом ОСОБА_11 у присутності ОСОБА_12 та консьєржки ОСОБА_13 (а.с. 100).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 5 ст. 319 ЦКУ).

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, слід зазначити, що крім права власності, існує і так званий тягар власника, який полягає у необхідності підтримувати своє майно в справному стані, не завдавати шкоди правам та свободам інших громадян.

До обов`язків власників квартир, наймачів та орендарів належать: використання приміщень житлових будинків за призначенням, забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримання правил пожежної безпеки, вжиття заходів по усуненню несправностей у квартирі власними силами або силами підприємств з обслуговування житла.

Суд вважає встановленим факт того, що ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_9 проводились з використанням електротехніки, що підтверджується: наявними в матеріалах справи фотознімками, на яких зображена наявність електротехніки у квартирі відповідачів (а.с. 76, 77); показаннями свідка ОСОБА_12 , який зазначив, що бачив у квартирі відповідачів перфоратор, коли заходив у їх квартиру; показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що ремонтні роботи у квартирі відповідачів супроводжувались дуже сильними вібраціями та сильним шумом.

При цьому, твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що робітники під час проведення ремонтних робіт у квартирі відповідача не могли використовувати перфоратор, так як у квартирі відповідачів у період з 2018 року по 04 березня 2020 року була відсутня електроенергія, є недоведеними належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Так, дійсно, з відповіді Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» № 6946/1001 від 20 лютого 2020 року вбачається, що у зв`язку з заборгованістю за спожиту електричну енергію в розмірі 949,31 грн. споживача за адресою: АДРЕСА_12 , 18 вересня 2018 року було відключено від електропостачання (а.с. 243), що також підтверджується завданням на виконання робіт з відключення побутових споживачів за 18.09.2018 року (а.с. 244).

Однак, разом з цим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, коли саме у квартирі відповідачів було відновлено електропостачання.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Надана стороною відповідача копія акту від 04 березня 2020 року, складеного Приватним акціонерним товариством «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (а.с. 234) підтверджує лише те, що 04 березня 2020 року у квартирі відповідачів АДРЕСА_9 було встановлено електролічильник. Вказаний акт, на переконання суду, жодним чином не свідчить про те, що у період до 04 березня 2019 року у квартирі відповідачів було відсутнє електропостачання та робітники для проведення ремонтних робіт були позбавлені можливості використовувати електротехніку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того суд наголошує, що у випадку доведення відповідачем факту відсутності у його квартирі енергопостачання за вказаний період, це жодним чином не доводило б факт неможливості здійснювати ремонтні та будівельні роботи без електротехніки, оскільки сам будинок та квартири інших мешканців були забезпечені енергопостачанням, що дозволяло б відповідачу мати можливість використовувати електротехніку за домовленістю з управителем будинку або мешканцями будинку.

За таких обставин суд не приймає до уваги та відхиляє твердження сторони відповідача про те, що робітники під час проведення ремонтних робіт у квартирі відповідача не могли використовувати електротехніку, в тому числі перфоратор, оскільки такі твердження є не доведеними перед судом та спростовуються іншим наявними у справі доказами в їх сукупності. З тих саме підстав суд критично оцінює показання відповідача про те, що перегородки у його квартирі розбиралися за допомогою молотка та зубила, оскільки вони також спростовуються наявними в матеріалах справи доказам та показами свідків.

Проаналізувавши усі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності суд приходить до переконливого висновку, що пошкодження на стінах та підлозі у квартирі позивачів АДРЕСА_8 виникли внаслідок здійснення відповідачами у квартирі АДРЕСА_9 ремонтних робіт з використанням електротехніки, яка створювала значні вібрації та шум.

Наданий стороною відповідача висновок № 07-20 будівельно-технічного дослідження стану будівельних конструкцій в квартирі АДРЕСА_9 , складений 06 лютого 2020 року, виконаний судовим експертом ОСОБА_14 та експертом Конопляник О.Ю. (а.с. 205-212), не спростовує вини відповідачів у виникненні пошкоджень на стінах та підлозі у квартирі позивачів з огляду на наступне.

Згідно вказаного висновку загальний стан несучих і огороджуючих конструкцій в межах вказаних замовником приміщень можна вважати задовільним. Розбирання перегородок, які зазначені (виділені) на плані квартири в додатку № 2 не вплинуло на несучу здатність конструктивних елементів в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , що знаходиться за АДРЕСА_2 .

Отже, проаналізувавши вказаний висновок, слід зазначити, що у ньому мова йде саме про стан несучих і огороджуючих конструкцій в квартирі відповідачів, в той час як з матеріалів справи вбачається, що пошкодження у квартирі позивачів виникли не з підстав незадовільного стану несучих і огороджуючих конструкцій, а внаслідок проведення будівельних робіт з прибирання міжкімнатних перегородок з використанням електротехніки, які супроводжувались сильними вібраціями. Суд зазначає, що стан несучих конструкцій у квартирі відповідача жодного значення для розгляду даної справи в межах заявлених позовних вимог не має.

З наведеного висновку вбачається, що питання про причинно-наслідковий зв`язок між проведенням у квартирі відповідачів ремонтних робіт з прибирання міжкімнатних перегородок з використанням електротехніки та наслідками у вигляді пошкоджень на стінах та підлозі у квартирі позивачів взагалі в рамках даної експертизи не досліджувалось. Крім того суд враховує, що від моменту виникнення у квартирі позивачів пошкоджень, що мали місце у січні 2019 року, та проведеним експертами на замовлення відповідача дослідженням, яке відбулося у лютому 2020 року, минув значний проміжок часу, більше одного року.

Отже, суд зазначає, що вказаний висновок є неналежним доказом, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування, у зв`язку з чим судом до уваги не береться.

У відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вих. № Н-3/1 від 27 лютого 2019 року, на яку посилається відповідач, також констатовано лише те, що будівельні роботи в квартирі АДРЕСА_9 виконуються без втручання в несучі та огороджувальні конструкції (а.с. 105). Тобто, у вказаній відповіді також йде мова лише про несучі та огороджувальні конструкції в квартирі відповідачів.

Оцінюючи долучений стороною відповідача акт № 0000000025 від 15.02.2019 року складений управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за результатами проведеної перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_12 , згідно з розділом VIII якого встановлено відсутність порушень вимог законодавства (а.с. 172-180), суд до уваги його не бере та відхиляє, оскільки вказане дослідження проводилося у період з 04.02.2019 по 15.02.2019 року, тобто після виникнення пошкоджень у квартирі позивачів, які мали місце у січні 2019 року. Тобто, предметом дослідження у період проведення управлінням ДАБК заходу державного контролю у вигляді позапланової перевірки, не могли бути факти дотримання відповідачем під час проведення у січні 2019 року ремонтних робіт з розбирання міжкімнатних перегородок з використанням електротехніки. За таких обставин очевидним є висновок про те, що вказаний акт не містять жодної доказової інформації щодо предмета доказування по даній справі.

На користь того, що пошкодження у квартирі позивачів виникли саме внаслідок здійснення ремонтних робіт у квартирі відповідачів свідчить і те, що пошкодження на стінах виникли також і у квартирі АДРЕСА_19 , що підтверджується: актом обстеження приміщення від 05 лютого 2019 року, складним комісією у складі власника квартири АДРЕСА_7 – ОСОБА_19 , мешканця квартири АДРЕСА_7 – ОСОБА_20 , представника власника квартири АДРЕСА_20 ОСОБА_7 , в якому зазначено, що після проведення та візуального обстеження квартири АДРЕСА_19 , в кімнаті АДРЕСА_21 на стіні, яка пов`язана сумісно з квартирою АДРЕСА_5 , мають місце чисельні тріщини, а саме довжиною понад 1 м (а.с. 26); актом обстеження квартири АДРЕСА_19 по факту утворення тріщин від 22 лютого 2019 року, складеним комісією у складі голови правління ОСББ «Суворовець» Савченко С.А., виконавчого директора Павлової В.Б. та орендаря квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_20 , з якого вбачається, що 22 лютого 2019 року було проведено огляд підсобного приміщення квартири, на правій стіні якого ближче до стелі утворилась коса тонка тріщина довжиною близько 80-100 см, ця стіна є суміжною з залою та примикає до несучої конструкції будинку. Зі слів орендаря тріщина з`явилась у період проведення ремонтно-будівельних робіт у квартирі поверхом нижче. Також по периметру стелі підсобного приміщення чітко спостерігаються дрібні тріщини, які до цього моменту були відсутні (а.с. 27).

Питання щодо наявності або відсутності порушень порядку підготовки до виконання ремонтно-будівельних робіт у квартирі відповідачів, а саме щодо погоджень проведення робіт з іншими власниками прилеглих приміщень та ОСББ, проекту робіт та авторського нагляду, дотримання законодавства в сфері містобудівної діяльності, а також всі надані у зв`язку з цим докази, суд під час розгляду даної справи не розглядає, оскільки виходячи з предмету та підстав позову вказане для вирішення даної справи в даному випадку значення не має.

Завдання матеріальної шкоди іншій особі, з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Під час вирішення спору про відшкодування майнової шкоди в даному випадку суду необхідно з`ясувати: що стало причиною завдання шкоди, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

В той же час, під час розгляду даної справи відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у виникненні пошкоджень на стінах та підлозі у квартирі позивачів, тобто не спростували своєї вини у спричиненні позивачам матеріальних збитків, яких вони зазнали у зв`язку з необхідністю поновлення порушених прав.

Як вже було зазначено вище, пошкодження у квартирі позивачів відбулось внаслідок здійснення у квартирі відповідачів ремонтних робіт з прибирання міжкімнатних перегородок з використанням електротехніки, що супроводжувалось сильними вібраціями. Отже, у появі пошкоджень в квартирі позивачів та спричиненні їм матеріальних збитків наявна вина відповідачів та наявний безпосередній причинний зв`язок між проведенням ремонтних робіт з прибирання міжкімнатних перегородок з використанням електротехніки, яка створювала великі вібрації, та наслідками у вигляді пошкоджень в квартирі позивачів.

Всі доводи сторони відповідача щодо відсутності їх вини у пошкодженні стін та підлоги в квартирі позивачів є недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами. При цьому, відповідачі як власники квартири при здійсненні права власності зобов`язані вживати заходів щодо недопущення порушення майнових прав інших власників квартир.

Водночас, характер будівельних робіт, які проводилися відповідачем у своїй квартирі, з прибирання міжкімнатних перегородок, способи такого прибирання з використанням електротехніки яка створювала значний шум та вібрації, час виникнення та характер пошкоджень у квартирі позивачів та сусідній квартирі, дають підстави суду дійти обґрунтованого висновку, що вказані пошкодження є наслідком ремонтних робіт у квартирі відповідачів.

Оцінюючи у сукупності усі інші доводи та заперечення відповідачів суд до уваги їх не бере та відхиляє, оскільки вони є очевидно безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, та зводяться лише до тлумачення норм законодавства на свою користь з метою уникнення від відповідальності за завдану шкоду.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що відповідачами внаслідок використання права власності на належну їм квартиру та вільного розпорядження належним їм майном (проведення будівельних робіт), було завдано шкоди правам інших осіб, в даному випадку позивачів, та у подальшому порушено право позивачів на відшкодування завданої їм матеріальної шкоди, у зв`язку з чим таке право підлягає судовому захисту у спосіб обраний позивачами, шляхом стягнення такої шкоди у грошовому виразі для відновлення своїх прав.

У статті 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, зважаючи на встановлення факту наявності пошкоджень у квартирі позивачів, встановлення вини відповідачів у виникненні пошкоджень в квартирі позивачів та встановлення наявності безпосереднього причинного зв`язку між проведенням ремонтних робіт з прибирання міжкімнатних перегородок з використанням електротехніки на наслідками у вигляді пошкоджень в квартирі позивачів, тобто завданою позивачам шкодою, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на відшкодування відповідачами завданої ним матеріальної шкоди для відновлення своїх прав.

Як вже було зазначено вище, згідно висновку експерта № 6 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи квартири АДРЕСА_8 від 15 липня 2019 року вбачається, що ринкова вартість відновлювальних ремонтних робіт з усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_8 виконана згідно з складеним дефектним актом і розрахунком за допомогою комплексу АВК-5 складає 85 922,28 грн. з ПДВ.

Посилання відповідача на те, що позивачі не долучали до матеріалів справи та не надавали експерту накладні, розрахункові чеки, прибутково-касові ордери, які б підтверджували придбання будівельних матеріалів під час здійснення ремонту у квартирі позивачів, і тому у задоволенні позову слід відмовити, суд оцінює критично та відхиляє, оскільки в даному випадку розмір завданої позивачам матеріальної шкоди є витратами, які позивачі мусять зробити для відновлення своїх прав, а саме для проведення відновлювальних ремонтних робіт з усунення пошкоджень у квартирі.

Отже, оскільки позивач ОСОБА_4 є власником ј частини квартири АДРЕСА_8 , а позивач ОСОБА_5 є власником ѕ частин вказаної квартири, то і сума відшкодування матеріальних збитків має бути розподілена між позивачами пропорційно розміру їх часток у праві власності на дану квартиру, про що також просили позивачі у позовній заяві. Отже, на користь позивача ОСОБА_4 має бути стягнуто в рахунок відшкодування матеріальних збитків 21 480,57 грн., тобто ј частину від суми 85 922,28 грн., а на користь позивача ОСОБА_5 – 64 441,71 грн. (85 922,28 грн. - 21 480,57 грн. = 64 441,71 грн.).

При цьому, передбачені законодавством України підстави для солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь позивачів матеріальних збитків відсутні з огляду на положення ст. 541 ЦК України, яка передбачає, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. В даному випадку, ані законом, ані договором, солідарний обов`язок щодо відшкодування відповідачами завданої шкоди, не встановлений.

Як вже було зазначено вище, відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_9 , по Ѕ частці кожному. З огляду на що, кожний з відповідачів повинен нести відповідальність що відповідає розміру його частки, тобто у рівних частках.

За таких обставин, з кожного відповідача на користь ОСОБА_4 слід стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 10 740,29 грн. (21 480,57 грн. / 2 = 10 740,29 грн.). Крім того, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 слід стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 32 220,86 грн. (64 441,71 грн. / 2 = 32 220,86 грн.), а з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 – 32 220,85 грн. (64 441,71 грн. - 32 220,86 грн. = 32 220,85 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачів вартості реставрації консолі на суму 7 133,00 грн., то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять жодних переконливих доказів того, що консоль у квартирі позивачів відірвалась від стіни та зазнала механічних пошкоджень саме у зв`язку з проведенням ремонтних робіт у квартирі відповідачів. Так само відсутні докази щодо часу пошкодження зазначеної консолі, та факту такого пошкодження. Крім того, пошкодження консолі не відображено у наявних в матеріалах справи актах обстеження приміщення.

Отже, вимоги позивачів про відшкодування матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивачів моральної шкоди у розмірі по 5 000 грн. кожному позивачу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Стаття 23 ЦК України передбачає можливість відшкодування моральної шкоди завданої особі внаслідок пошкодження її майна, тобто майна власником якого є ця особа.

Судом встановлено, що з вини відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було пошкоджено майно позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме пошкоджено стіни та підлогу у квартирі АДРЕСА_8 , яка на праві спільної часткової власності належить позивачам.

Отже, суд вважає, що позивачі як власники пошкодженого майна мають право на відшкодування завданої їм моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку із пошкодженнями в їх квартирі.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що між діями та бездіяльністю відповідачів та наслідками, які настали в результаті проведення відповідачами ремонтних робіт, є прямий причинний зв`язок.

Виходячи з вищезазначених приписів законодавства суд зазначає, що позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди, а особами, на яких лежить цивільно-правова відповідальність за завдану позивачам моральну шкоду, є відповідачі по справі як власники квартири АДРЕСА_9 , внаслідок проведення ремонтних робіт в якій було завдано шкоду позивачам.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачам моральної шкоди суд виходить з наступного.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як зазначено у пункті 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок виникнення пошкоджень у квартирі позивачів, останні зазнали душевних страждань та переживання, а також вимушені докладати зусиль для відновлення попереднього стану квартири.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт душевних страждань позивачів, реальність яких не викликає сумніву, а тому позивачі мають право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Визначаючи розмір заподіяної позивачам моральної шкоди суд враховує те, що з вини відповідачів майно позивачів пошкоджено, позивачі вимушені докладати зусиль для відновлення попереднього стану квартири, а також позивачі зазнали негативних емоцій та стресу, які знаходяться в причинному зв`язку з діями відповідачів.

Підсумовуючи все вищенаведене, виходячи з засад розумності, справедливості та об`єктивності суд вважає, що розмір завданої позивачам моральної шкоди пред`явлений до стягнення є завищеним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню зі стягненням з кожного відповідача на користь кожного позивача по 500,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Отже, за таких обставин, вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди суд визнає доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Підсумовуючи все вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди задоволені частково (на 92,33 %), то з відповідачів на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути судовий збір за позовними вимогами майнового характеру пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 859,22 грн. Крім того, оскільки позовні вимоги про стягнення моральної шкоди також задоволені частково, то з відповідачів на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Отже, з відповідачів на користь позивача ОСОБА_4 (як платника судового збору) слід стягнути судовий збір у загальному розмірі 1 627,62 грн., тобто по 813,81 грн. з кожного відповідача.

Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Вартість проведеної позивачами будівельно-технічної експертизи № 6 від 15 липня 2019 року становила 9 000,00 грн., що зазначено в акті виконаних робіт від 15 липня 2019 року, підписаному ФОП ОСОБА_11 та представником позивачів – ОСОБА_21 (а.с. 29), які були сплачені представником позивачів в повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 8 від 11 травня 2019 року на суму 6 300,00 грн. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 1 від 15 липня 2019 року на суму 2 700,00 грн. (а.с. 28).

За таких обставин, з відповідачів на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути також в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи 9 000,00 грн., тобто по 4 500,00 грн. з кожного відповідача.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 319, 322, 1166, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_22 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 ) в рахунок відшкодування матеріальних збитків 10 740,29 грн. (десять тисяч сімсот сорок гривень, 29 копійок) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн. (п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП – НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_22 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 ) в рахунок відшкодування матеріальних збитків 10 740,29 грн. (десять тисяч сімсот сорок гривень, 29 копійок) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн. (п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_22 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 ) в рахунок відшкодування матеріальних збитків 32 220,86 грн. (тридцять дві тисячі двісті двадцять гривень, 86 копійок) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн. (п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП – НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_22 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП – НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 ) в рахунок відшкодування матеріальних збитків 32 220,85 грн. (тридцять дві тисячі двісті двадцять гривень, 85 копійок) та в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн. (п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_22 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 ) судовий збір у розмірі 813,81 грн. (вісімсот тринадцять гривень, 81 копійка) та в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи 4 500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП – НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_22 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 ) судовий збір у розмірі 813,81 грн. (вісімсот тринадцять гривень, 81 копійка) та в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи 4 500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03 березня 2020 року.

Суддя Д.Л. Черкез