Рішення № 88016858, 04.03.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/108/20

Номер провадження 2/194/117/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі - Сафоновій А.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, третьої особи про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, в якій зазначає, що 05.04.2017 р. рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внесено зміни до актового запису № 283 від 02.12.2014 р. про народження ОСОБА_3 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 02.12.2014 р., а саме: виключено з актового запису відомості про батька - ОСОБА_4 , та записано у графі «батько» - « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, прізвище дитини залишено « ОСОБА_5 ». Крім того, позивач зазначає, що вона та її син ОСОБА_6 проживають в м. Тернівка, Дніпропетровської області, є громадянами України. Вона самостійно виховує свого сина, відповідач не приймає участі у вихованні сина, його участь обмежується сплатою аліментів з його доходів в примусовому порядку державною виконавчою службою.

Позивач вказує, що її батьки запропонували їй та її сину, своєму внуку ОСОБА_6 , разом поїхати на декілька днів до Єгипту на відпочинок до моря з 08.04.2020 р. по 15.04.2020 р. у м. Хургада, що буде дуже корисним для нього, в зв`язку з його частими застудними захворюваннями. Також, позивач зазначає, так як в свідоцтві про народження сина ОСОБА_6 , батьком записаний ОСОБА_2 , то вона звернулася до нього про надання нотаріально оформленого дозволу на тимчасовий виїзд сина за територію України, але отримала категоричну відмову, незважаючи на її пропозицію, що витрати по оформленню дозволу на виїзд дитини вона бере на себе. Вважає, що відповідач зловживає своїми батьківськими правами і діє всупереч інтересам дитини. Виїзд дитини на 8 днів на відпочинок до моря в Єгипет ні в якому разі не порушує права відповідача, тим паче, він як не спілкувався з дитиною, так і не спілкується, а тільки намагається маніпулювати своїми правами і в зв`язку з цим, вона змушена звертатися до суду.

У зв`язку з чим, позивач просить суд надати дозвіл ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасовий виїзд разом з матір`ю ОСОБА_1 з України до Єгипту, місто Хургада з 08.04.2020 р. по 15.04.2020 р. без згоди батька дитини ОСОБА_2 , стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн..

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, однак раніше засобами електронного зв`язку подала до суду заяву у формі електронного звернення, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, копію заочного рішення просить надіслати на вказану у заяві адресу (а.с. 32-33).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 21-23, 26, 27-29), причини неявки суду не повідомив, відзиву та заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не подав, у зв`язку з чим, зі згоди позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області Салій І.В. у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмове клопотання, в якому просила розглядати справу за відсутності представника органу опіки та піклування, зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 34-37).

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.04.2017 р., яке набрало законної сили 06.06.2017 р., ОСОБА_2 визнано батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни до актового запису № 283 від 02.12.2014 р. про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 02.12.2014 р., а саме: виключено з актового запису відомості про батька - ОСОБА_4 , та записано у графі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, прізвище дитини залишено « ОСОБА_5 » (а.с. 7-8).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 09.06.2017 р. видно, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні від 24.01.2020 р., виданою відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12), однак фактично дитина ОСОБА_7 мешкає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом, складеним Управителем багатоквартирного будинку КП «ТЖКП» № 112 від 24.01.2020 р. (а.с. 14).

За ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З позовної заяви видно, що позивачу та її синові ОСОБА_7 , батьки запропонували разом з ними поїхати до моря у Єгипет на відпочинок з 08.04.2020 р. по ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у м. Хургада, у зв`язку з частими застудними захворюваннями онука ОСОБА_7 ..

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на «Д» обліку в КНП «ЦПМСП м. Тернівка», як дитина, яка часто та довго хворіє, що підтверджується довідкою КНП «Центр медико-санітарної допомоги м. Тернівка» Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 27.01.2020 р. № 451/8 (а.с. 10).

З підтвердження ТОВ «ТТВК» № 4289552 від 14.01.2020 р. вбачається, що позивачу ОСОБА_1 та дитині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено заявку на тур до Єгипту м. Хургада з 08.04.2020 р. по 15.04.2020 р., про що також свідчить розрахункова квитанція про сплату за договором на туристичне обслуговування від 14.01.2020 року (а.с. 9, 11).

Окрім цього, з позовної заяви видно, що відповідач, батько дитини - ОСОБА_2 категорично відмовляється від надання нотаріально оформленого дозволу на тимчасовий виїзд сина за територію України, у вихованні ОСОБА_7 участі не приймає, з дитиною не спілкується, його участь у вихованні обмежується лише сплатою аліментів на дитину в примусовому порядку.

З висновку служби у справі дітей виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 12.02.2020 р. про підтвердження місця проживання малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для його виїзду за межі України, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 19.02.2020 р. № 55/0/5-20, видно, що батько малолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_2 мешкає окремо, надати нотаріально завірену згоду на виїзд дитини за кордон відмовився, не пояснивши причини (а.с. 35-36).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За правилами ст. 3 Конвенції про права дитини (прийнята Генасамблеєю ООН 20 листопада 1989 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 даної Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 7, 8 статті 7 СК України встановлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до принципів 2, 4 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХІV) від 20.11.1959 р. дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. Дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона мають бути забезпечені дитині та її матері. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.

Частиною 3 ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 2-1, п.п. 2 п. 2-2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 (із змінами), перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою здійснюється у разі пред`явлення документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, за рішенням суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/10623/17 від 04.07.2018 р..

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

Викладене свідчить, що діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду малолітньої дитини за кордон України, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги ту обставину, що у позивачки є складнощі в отриманні згоди від відповідача на виїзд дитини за кордон, суд приходить до висновку, що надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини з матір`ю до Єгипту з визначенням початку та закінчення періоду виїзду, на який надається дозвіл, відповідатиме найкращим інтересам дитини, а тому вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі матері ОСОБА_1 без згоди батька.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 141, 223, 258, 263-265, 274, 280-281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Павлоград, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 , на тимчасовий виїзд за кордон до Єгипту, місто Хургада, разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянкою України, уродженкою м. Тернівка, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_3 , на період з 08 квітня 2020 року по 15 квітня 2020 року, без дозволу та супроводу батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп..

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, адреса : Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5А, ЄДРПОУ 33912428.

Суддя: І.С. Солодовник