Рішення № 88014059, 11.02.2020, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4214/19

№ 2/688/188/20

Рішення

Іменем України

(заочне)

11 лютого 2020 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Грицак Г.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

25 листопада 2019 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 27 серпня 2018 року отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та процентів та дала свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та іншими банківськими нормативними актами складає між нею та банком відповідний Договір, що підтверджується підписом позивача у заяві. Проте, в порушення вимог чинного цивільного законодавства України та зазначених умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 14 серпня 2019 року виникла заборгованість в загальному розмірі 11 646,40 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача разом із понесеними витратами по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду на 21 січня 2020 року. Розгляд справи відкладався на 11 лютого 2020 року через відсутність відомостей про отримання відповідачем судової повістки.

Представник позивача за довіреністю №367-К-Н-О від 31 січня 2019 року ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи у його відсутність, у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечив проти винесення судового рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причини неявки, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність суду не надала.

11 лютого 2020 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 634 вказаного Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору, який, серед інших умов, повинен містити умови: найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строк його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору, порядок зміни і припинення договору; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; підтвердження, що клієнту надана інформація, зазначена в ч.2 ст.12 Закону; інші умови за згодою сторін; підписи сторін (ч.1 ст.6 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1,2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією (ч.1 ст.546 ЦК України). Відповідно до змісту ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою, штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 27 серпня 2018 року сторони уклали договір про надання банківських послуг №б/н, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 5000 грн.

Позивач є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією витягу із Статуту АТ КБ «ПриватБанк», погодженого НБУ 11 червня 2018 року.

Цей договір укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 та представником банку анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанк.

В анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг, а також, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору Банк додав витяг з Тарифів Банку, Витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на 14 серпня 2019 року складає в сумі 11 646,40 грн., з яких 6826,39 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3448,75грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 340,48 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 500 грн. - штраф (фіксована складова), 530,78 грн. - штраф (процентна складова).

Докази у справі достовірно вказують на те, що Банк відкрив на ім`я відповідача картковий рахунок, на який перерахував кредитні кошти, та через який сторонами здійснювались фінансові операції. Позивач видав відповідачу кредитну картку, яка використовувалася ним для проведення розрахунків. Вказані докази підтверджують одержання відповідачем кредитних коштів.

Свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору відповідач належним чином не виконував, оскільки не повернув отриманої у Банку суми.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанк від 27 серпня 2018 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Унаверсальна», «Універсальна 30 днів пільгового періоду».

Разом з тим, ні позовна заява, ні наданий позивачем розрахунок не містить роз`яснення підстав виникнення простроченого тіла кредиту та порядок його нарахування.

Підписана відповідачем анкета-заява від 27 серпня 2018 року не містить умовм щодо процентної ставки за надані кредитні кошти, також відсутні умови щодо відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання та їх розміру, відсутні умови щодо сплати простроченого тіла кредиту.

Надані позивачем Витяг з Правил та Умов надання банківських послуг, та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

За відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату простроченого тіла, відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19) та від 04 вересня 2019 року (справа №382/1131/18, провадження №61-4057ск19), яка згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий позивачем розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання.

Всього відповідач фактично одержав та не повернув позивачеві 6826,39 грн. кредитних коштів. Долучені до матеріалів позовної заяви Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розрахунок заборгованості за договором б/н від 27 серпня 2018 року не є беззаперечними доказами отримання відповідачем кредитних коштів саме в розмірі 10 275,14 грн. (в тому числі 3448,75 грн. простроченого тіла кредиту) та наявності заборгованості відповідача по тілу кредиту саме в цьому розмірі.

З системного аналізу вищенаведених положень Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та ч.1 ст.1054 ЦК України слідує, що за своєю суттю прострочене тіло кредиту, на яке вказує позивач у своїй позовній заяві, є платою за користування кредитними коштами, адже до нього входить плата за користування кредитом, а не власне, надані позичальнику в користування кошти. Доказів протилежного позивачем не надано.

Отже, за відсутності, визначеного договором порядку нарахування відсотків за користування кредитом позовні вимоги банку про стягнення простроченого тіла кредиту (до якого включено відсотки за користування кредитними коштами) зазначені позовні вимоги є необґрунтованими.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, Банк просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, а також пеню і штрафи. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27 серпня 2018 року, посилався на Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід`ємні частини спірного договору, положеннями яких передбачені процентна ставка за користування коштами, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), комісії, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Тому відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх Постановах, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування.

Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також положення частини другої статті 530 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у сумі 6826,39 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог банку на 58,61% (6826,39грн.:11646,40грн.х100%) з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1125,90 грн. (1921грн.:100%х58,61%)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 80, 81, 141, 258, 259, 263-268, 280-284,289 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), 6826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 39 к. – заборгованість за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) грн. 90 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: