Рішення № 88012389, 03.03.2020, Оболонський районний суд міста Києва

03.03.2020 Справа № 756/10679/18

Унікальний № 756/10679/18

Номер провадження 2/756/603/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Березинця О.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач в серпні 2018 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача.

В обґрунтування позову вказує, що 27 вересня 1996 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1 .

На момент купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю, що був дійсним на момент придбання квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Як наслідок ОСОБА_5 належала Ѕ квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Заповіту ОСОБА_5 складено не було. Після смерті ОСОБА_5 залишилось два спадкоємці - чоловік ОСОБА_3 та донька, мати позивача, ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_6 , не встигнувши прийняти спадщину ОСОБА_5 . Заповіту ОСОБА_6 складено не було. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її син - ОСОБА_1

13.08.2018 позивач отримав постанову нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори, якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 , після смерті його бабусі ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю в позивача підтверджуючих документів.

Посилаючись на ст.1296 ЦК України зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. В зв`язку з чим просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно - 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 11.09.2018 по справі відкрито провадження та призначено справу в підготовче засідання на 04.12.2018.

Також ухвалою від 11.09.2018 були витребувані по справі докази та копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_6

21.02.2019 відповідач подав відзив на позов в якому вказує, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 25.04.2018 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

24.07.2018 Апеляційним судом м.Києва прийнято рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення Оболонського районного суду м.Києва від 25.04.2018 . В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовлено.

Вважає, вимоги передчасні, оскільки відповідно до роз`яснення, яке наводиться і в листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, а саме в пункті 3.4 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільному сумісної власності.

Зазначає, що оскільки спірна квартира, була придбана відповідачем ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, то визнання права власності за позивачем на 1/4 даної квартири є передчасним.

Вважає, що визнання права власності на спадщину, до визначення частки спадкодавця у спільному сумісному майні не може слугувати належним способом захисту цивільних прав та інтересів позивача просила суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 20.11.2018 року накладено арешт на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач з представником позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, з обставин викладених в позові .

Відповідач ОСОБА_3 з представником проти задоволення позову заперечували. Підтримали поданий відзив, а також посилалися на те, що спірна квартира не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а є особистою власністю ОСОБА_3 , оскільки вона була куплена за гроші отримані від реалізації належної відповідачу іншої квартири.

Представник відповідача Київської міської ради в судові засідання не з`являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 27.09.1996 відповідач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.11).

На момент купівлі-продажу ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с. 37) - бабусею позивача, і останній, відповідно на праві спільної сумісної власності належала 1/2 частина вищевказаної квартири.

Бабуся позивача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, але за час життя заповіту не склала. Після її смерті залишилося два спадкоємці : чоловік - відповідач ОСОБА_3 та донька мати позивача ОСОБА_6 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_6 .(а.с. 9-10).

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.43), так і не встигнувши прийняти спадщину після своєї матері ОСОБА_5 . Заповіту ОСОБА_6 складено не було. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її син ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернувся до державної нотаріальної контори з заявою від 02.10.2014 про прийняття спадщини за померлою бабусею ОСОБА_5 , однак постановою нотаріуса 15-ї Київської державної нотаріальної контори від 13.08.2018 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 , після смерті його бабусі ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю у спадкоємців необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 12).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ч.1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про права на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.1298 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Винесення нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину свідчить про наявність спору про право на спадщину, що дозволяє особі звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як пояснював представник позивача його довірителю рішенням на яке посилається відповідач було відмовлено в задоволенні позову через відсутність доказів відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право власності на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.22 Кодексу України про шлюб та сім`ю України, що був дійсним на час придбання квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_1 не відносить до спільного майна подружжя ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст.370, ч.2 ст.372 ЦК України).

Отже, законодавство не вимагає визначення частки майна, належної померлому у випадку смерті співвласника приватизованого будинку (квартири), оскільки в даному випадку діє презумпція рівності часток кожного співвласника, якщо інше не визначено договором між ними.

Тобто, в даному випадку до спадкового майна померлої ОСОБА_5 належить 1/2 частина спірної квартири.

При поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило ч.1 ст.1278 ЦК України про те, що коли спадкоємець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на положення ст. 15 ЦК України вирішення вимог про визнання права власності на спадкове майно можливе лише у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 оспорює те, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, суд вважає, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку. Суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1/4 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 ) право власності на спадкове майно, а саме 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 березня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко