Рішення № 88009211, 03.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.03.2020

Справа №489/2929/18

Провадження №2/489/40/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Середою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз", третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яке мало місце 14.11.2017 року у розмірі 35976 грн. 29 коп.; витрати на правничу допомогу у розмірі 2550 грн. 00 коп.; гонорар адвоката у розмірі 3590 грн. 00 коп.; судові витрати у розмірі 705 грн.00 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2017 року відбулася дорожньо-транспортна пригоди, в результаті якої її автомобіль отримав механічні пошкодження. На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Європейський страховий союз» за полісом № АМ/0587387. Проте, з 25 вересня 2017 року НацКомФінПослуг оприлюднив інформацію, що страховою компанією об`явлено ліквідацію та страховик позбавлений права укладати договори страхування і здійснювати страхові виплати з 03.10.2017 року. На її замовлення було здійснено висновок щодо визначення вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, вартість якого склала 35976,29 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 55383,17 грн. На сьогоднішній день автомобіль не відремонтовано.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить при винесенні рішення їх врахувати. Зазначає, що з 03.10.2017 року ПрАТ «Європейський страховий союз» позбавлено права укладати договори ОСЦПВВНТЗ. З 01 грудня 2017 року ними МТСБУ було розпочато врегулювання страхових випадків за зобов`язанням ПрАТ «Європейський страховий союз». Прийом документів від потерпілих у ДТП за зобов`язаннями СК «Європейський страховий союз» здійснювався в період з 01 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року. від дати ДТП та до теперішнього часу потерпіла особа, власниця автомобіля «Фольксваген Туарек», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 до МТСБУ із повідомленням та заявою про здійснення регламентної виплати не зверталася. МТСБУ даний страховий випадок не розглядався. У даному випадку відсутні відомості про визнання ПрАТ «Європейський страховий союз» банкрутом чи про його ліквідацію.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 14 листопада 2017 року о 09 год. 10 хв., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Hyundai Н200, номерний знак НОМЕР_3 на перехресті вул. 2 Набережна та вул. 6 Інгульська в місті Миколаєві в порушення п.п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_3 , яка керувала транспортним засобом Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , має посвідчення водія серії ІХА № НОМЕР_4 від 18.12.2005 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.12.2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

З позовної заяви вбачається, що на час вчинення дорожньої - транспортної пригоди цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК ЄСС».

Позивач зазначає, що 25 вересня 2017 року НацКомФінПослуг оприлюднив інформацію, що страховою компанією об`явлено ліквідацію та страховик позбавлений права укладати договори страхування і здійснювати страхові виплати з 03.10.2017 року.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, станом на 24.01.2019 року відсутні відомості про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ПрАТ «Європейський страховий союз» , ЄДРПОУ 33552636.

Відповідно до звіту № 154/11-17 про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодження транспортного засобу Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 від 23.11.2017 року, вартість відновлювального ремонту становить 55383 грн. 17 коп., вартість збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 становить 35976 грн. 29 коп.

Позивачем долучено до матеріалів справи претензію про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка була направлена ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 27 березня 2017 року.

Судом даний доказ не береться до уваги, оскільки, претензія про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди була направлена 27.03.2017 року, а дорожньо-транспортна пригода сталася 14.11.2017 року, тобто після того, як була направлена претензія. Крім того, дана претензія не містить підпису ОСОБА_1

15 листопада 2017 року ОСОБА_1 повідомила ПрАТ "Європейський страховий союз" про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 14.11.2017 року за участі транспортного засобу Hyundai Н200, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності з п. 1 ч. 2 цієї статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності з п. 1 ч. 2 цієї статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ізп.1ч.1ст.1188Цивільного кодексуУкраїни,шкода,завдана внаслідоквзаємодії кількохджерел підвищеноїнебезпеки,відшкодовується назагальних підставах,а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 статті 1187 цього Кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Верховний Суд України в постанові від 20 січня 2016 року в справі №6-2808цс15 дійшов до висновку, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, позивач на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до звіту № 154/11-17 про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодження транспортного засобу Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 від 23.11.2017 року, вартість відновлювального ремонту становить 55383 грн. 17 коп., вартість збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Toureg, державний номер НОМЕР_1 становить 35976 грн. 29 коп.

З огляду на зазначене, суд вважає вимога про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яке мало місце 14.11.2017 року у розмірі 35976 грн. 29 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2550 грн. 00 коп. суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ,4 ,5ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження судових витрат, суду надані: договір про надання правничої допомоги від 03.05.2018 року; Акт виконаних робіт від 04.05.2018 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 05/18 від 04.05.2018 року про сплату ОСОБА_1 згідно договору про надання правничої допомоги від 03.05.2018 року у розмірі 2550,00 грн.; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 001115 від 18.05.2017 року; ордер серії МК № 106238 від 06.09.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно сягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2550 грн..

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача гонорар адвокату, суд приходить до наступного.

03.05.2018 року між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , укладено договір про надання правничої допомоги. Згідно якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та в строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п.п 1.2 при виконанні зобов`язань адвокат керуються національним законодавством України і цим Договором. Замовник зобов`язується своєчасно забезпечувати адвоката всім, необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема, документами та інформацією, оплачувати витрати, в тому числу, судові, що необхідні для виконання доручень, своєчасно оплачувати послуги адвоката.

Відповідно до ч. 3 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2 Договору Замовник сплачує адвокату винагороду або гонорар в розмірі 10% від суми позову.

Частиною 3статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно частини 1статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01 жовтня 1999 р. (далі Правила адвокатської етики), єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Статтею 34 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення, якщо обов`язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою. В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Доказів на підтвердження сплати позивачем гонорару адвокату Гречаній Є.Й. суду не надано, а тому враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача суму гонорару адвоката у розмірі 3590,00 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4,12, 82, 89, 141, 259, 263-265,ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 35976 грн. 29 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2550 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 705 грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" гонорар адвокату у розмірі 3590 грн. 00 коп. відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер та серія паспорта НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», ЄДРПОУ 33552636, юридична адреса: м. Київ, вул.. М. Коцюбинського, 6.

Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «03» березня 2020 року.