Рішення № 88007725, 26.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10606/19

Провадження №2-а/522/11/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Скибінській Є.С.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 21.06.2019 року звернувся позивач із вказаним позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції в Одеській області у справі про адміністративне правопорушення від 14.06.2019 року № 001627 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в протоколі та в постанові зазначено, що позивач допустив порушення вимог щодо поводження з відходами, а саме не визначений та не погоджений склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища. Позивач вважає, що в описі правопорушення мова йде про порушення порядку обліку відходів, тоді як ст.82 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Окрім цього, відповідачем не було враховано, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про відходи» суб`єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами. Разом з тим, Нижньодністровський національний природний парк не є суб`єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Також позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, не містить відомостей щодо місця, часу та суті адміністративного правопорушення, не зазначено нормативно-правового акту, вимоги якого порушені позивачем. Окрім цього, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням процедури оскільки позивача не було повідомлено про час та місце розгляду справи, розгляд проведено за його відсутності, а сам розгляд справи мав місце через годину після складання протоколу, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року позов залишено без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник Державної екологічної інспекції в Одеській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. У відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи на їх безпідставність на необґрунтованість.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.06.2019 року відповідачем було складено протокол №001627, з якого вбачається, що 14.06.2019 року о 13:06 год. в.о. директора Нижньодністровського національного природного парку Ігнатюк О.А. допустив порушення вимог щодо поводження з відходами, а саме не визначено та не погоджено склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища, що є порушенням вимог ст. 17, 42 Закону України «Про відходи».

З тексту протоколу вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14:06 год. 14.06.2019 року в приміщенні Нижньодністровського національного природного парку за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 89. Від підпису протоколу позивач відмовився, про що зроблена відповідна відмітка.

Дослідивши вказаний протокол, суд відхиляє доводи позивача щодо невідповідності протоколу вимогам ст. 256 КУпАП в частині відсутності зазначення місця та часу вчинення правопорушення.

Далі, 14.06.2019 року посадовою особою відповідача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №001627, з якої вбачається, що в.о. директора Нижньодністровського національного природного парку Ігнатюк О.А. допустив порушення вимог щодо поводження з відходами, а саме не визначений та не погоджений склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 42 Закону України «Про відходи», та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача при винесенні постанови та наявності в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року №187/98-ВР, відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Операції поводження з відходами – збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Статтею 17 Закону України «Про відходи» встановлено обов`язки суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Разом з тим, зазначаючи про порушення позивачем вимог вказаної статті, відповідачем жодним чином не зазначено об`єктивну сторону правопорушення, не зазначено, який саме із пунктів частини 1 вказаної статті позивачем порушено.

Статтею 42 Закону України «Про відходи» встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів; в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини; г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення; д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об`єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; з) порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; і) здійснення операцій у сфері поводження з відходами без відповідного дозволу на проведення таких операцій, а також за порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або за неподання такої декларації; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо); й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку; к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на територію України; л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів; м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів; н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення.

В свою чергу, статтею 82 КУпАП встановлено відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить посилань та належного обґрунтування на вчинення позивачем порушення будь-якого із вказаних пунктів, таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування наявності в діях позивача об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП.

Судом також встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 року встановлено, що Нижньодністровський НПП, директором якого є ОСОБА_1 , не є суб`єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами, оскільки вказана юридична особа не здійснює діяльність, яка спрямована на запобігання утворенню відходів таких як збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Основним видом діяльності Нижньодністровського НПП є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, а іншим видом діяльності є функціонування ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників.

Частиною ч.4 ст.78 КАС України, встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане рішення є преюдиційним в справі, що розглядається, а тому суд вважає встановленою ту обставину, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП.

Окрім цього, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про відсутність будь-яких додатків, тобто доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Однак, разом з відзивом на позов відповідачем надано до суду копію акта №10/12, складеного за результатами проведення заходу державного нагляду. Разом з тим, суд не сприймає вказаний документ в якості доказу, оскільки відсутнє будь-яке посилання на наявність акту як в протоколі так і в оскаржуваній постанові.

Окрім цього суд зазначає, що один лише протокол не може бути достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд наголошує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про невиконання відповідачем вимог ст. 280 КУпАП оскільки останнім помилково та без належних та достатніх доказів та правових підстав встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав, за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що є підставою для її скасування.

Куруючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ: 38017120, місцезнаходження юридичної особи: 65058, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції в Одеській області у справі про адміністративне правопорушення від 14.06.2019 року №001627 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02.03.2020 року.

Суддя Д.Ю. Донцов