Рішення № 88002599, 17.02.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

17.02.20

Справа № 336/1820/18

Пр. № 2-др/336/4/2020

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: публічне акціонерне товариство "ІДЕЯ БАНК" про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2019 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 , що зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , - з другого боку.

До суду надійшла заява позивачки про ухвалення додаткового рішення, оскільки суд, вирішивши питання про поділ спільного майна подружжя, не вирішив питання про розірвання шлюбу.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце вирішення заяви, учасники справи в судове засідання не з`явилися. Позивач подав письмове звернення, яке містить прохання про задоволення заяви і проведення судового розгляду без його участі.

Означені обставини в силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджають розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про нерозв`язання судом при ухваленні рішення всупереч вимог ст. 265 ЦПК України питання про розірвання шлюбу, хоча означена вимога містилася в позові і сторони подавали щодо неї докази.

Зазначені обставини є підставою для вирішення питання в порядку ст. 270 ЦПК України про необхідність ухвалення додаткового рішення суду.

Згідно із ст. 270 ЦПК України суд може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної вимогм, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне ухвалення додаткового рішення з таких міркувань.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 20.11.2014 року. Від спільного подружнього життя неповнолітніх дітей не мають, однак відповідач не бажає розірвати шлюб в органах ДРАЦС.

З листопада 2017 року шлюбні відносини фактично припинені з причин різних поглядів на подружнє життя, відсутності взаєморозуміння. Сторони разом не проживають.

Позивачка вважає, що подальше спільне подружнє життя неможливе, оскільки сім`я розпалась остаточно, можливість її встановити втрачена, просить суд шлюб розірвати.

Сторони до суду не з`являлись, однак надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Позивачка на задоволенні позову наполягала. Відповідач позов визнав повністю, суду заперечень не надав.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до 105 СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 110 СК України.

В силу ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на правовідносини сторін з урахуванням наведеної норми процесуального закону суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів, тому знаходить всі підстави для прийняття визнання позову.

Оскільки позивачка до суду не з`явилася, суд позбавлений можливості з`ясувати її думку стосовно вибору прізвища після розірвання шлюбу, що не позбавляє її можливості скористатися цим правом в подальшому.

Згідно із ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З урахуванням наведеного положення цивільного процесуального законодавства суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким вирішити вказану вимогу.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, ст. ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: публічне акціонерне товариство "ІДЕЯ БАНК" про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, відповідно до якого

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції від 30.04.2014 року, актовий запис № 262.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.

Суддя О.В. Щаслива