Рішення № 88002040, 02.03.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/6577/19

Провадження № 2/242/43/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради про визнання договору про надання послуг недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2019 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач є відповідачем по справах № 242/4217/18 про визнання незаконним та скасування наказу директора Філіпенка О.Г. № 162-ос від 02.08.2018 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, № 242/4331/18 про визнання незаконним та скасування наказу директора Філіпенка О.Г. № 177-ос від 15.08.2018 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди. Вважає договір № 15/07-Р від 15.07.2019 р. «Про надання професійної правничої (правової) допомоги», укладений з адвокатом Чекменьовим Д.М., незаконним та недійсним правочином з підстав укладання його всупереч діючого законодавства. Просив визнати недійсними договори про надання професійної правничої (правової) допомоги, по яких ОСОБА_2 є представником відповідача-апелянта КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради по справам № 242/4217/18 (договір № 15/07-Р) та № 242/4331/18.

Процесуальні дії у справі.

22.11.2019 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в прядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Заперечення відповідача.

Відповідач у строк, визначений в ухвалі про відкриття провадження, відзив на позовну заяву не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається з Витягу з Договору № 15/07-Р про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15.07.2019 р. договір укладено між КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради а особі директора ОСОБА_3 . та адвокатом Чекменьовим Д.М. з метою надання юридичних послуг та представлення інтересів клієнта у Донецькому апеляційному суді в якості представника відповідача-апелянта по справі № 242/4217/18 за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_1 30.10.2019 р. директором КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради було надано відповідь на запит на отримання публічної інформації від 24.10.2019 р., відповідно до якого запитувана інформація не відноситься до публічної.

ОСОБА_4 директором КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради Абросімовим О ОСОБА_5 було надано відповідь на запит за вх..№ 01-08/219-п від 07.02.2020 р., датована 13.02.2020 р. № 01-09/166, в якій зазначено, що на даний час на підприємстві відсутні угоди, акти виконаних робіт, довіреності або договори між КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради та адвокатом ОСОБА_6 Д ОСОБА_5 М. Також, в журналах реєстрації договорів за 2018-2019 р.р. відсутня інформація про реєстрацію укладених договорів між КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради та адвокатом Чекменьовим Д.М., що позбавляє підприємство надати витяг з журналу реєстрації договорів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст..2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно ст..12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст..43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ст..44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст..49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 7 частини 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб`єкта владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.5 кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач просить визнати недійсним договір про надання послуг і зазначає, що на підставі даного договору діє сторона відповідача по цивільним справам № 242/4217/18, № 242/4331/18, по яким позивач по даній справі також виступає позивачем, а відповідач по даній справі - відповідачем. Тобто, позивач має право скористатися своїми правами, передбаченими законами України, в рамках зазначених справ, шляхом подання відповідних заяв. Крім того, не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином викладене у позові порушує права, свободи та законні інтереси позивача та які саме права, свободи та законні інтереси порушуються.

Так, позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», проте, не зазначає, в чому полягає порушення саме його прав, свобод та законних інтересів.

Позивач вважає, що договір між КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради та адвокатом Чекменьовим Д.М., який знаходиться в матеріалах справи № 242/4217/18 і довіреність на ОСОБА_2 , яка міститься в матеріалах справи № 242/4331/18 є підробленими документами, за що передбачена відповідальність ст..358, 366, 384, 400-1 КК України. Зазначене не підпадає під компетенцію суду, а є предметом розгляду відповідних правоохоронних органів, яким є відділ поліції, в який особа має право звернутися із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, те, що позивачу надано відповідь, згідно якої надати завірені належним чином копії витребуваних документів через їх відсутність та будь-яку іншу інформацію з порушеного питання не має можливості, суд вважає що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають. Позивач в силу ЦПК України наділений певними правами та обов`язками, якими має право скористатися у зазначених ним у даному позові справах, оскільки предметом даного розгляду є визнання недійсним договору про надання послуг з професійної правничої (правової) допомоги відповідача по інших справах, які перебувають в провадженні суду, оскільки рішень, які набрали законної сили, по цим справам позивачем не надано. Крім того, позивач має право звернутися із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення до відділу поліції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ІПН2975103292, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради, код ЄДРПОУ 32270664, розташоване за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул..Молодіжна,3, про визнання договору про надання послуг недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення було складено та підписано 02.03.2020 року.

Суддя В.Г.Черков