Ухвала суду № 88000701, 04.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3851/18

Провадження № 1-в/263/62/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши подання начальника Центрального районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Пересічної С.Є. про вирішення питання щодо скасування іспитового строку засудженому ОСОБА_1 та направлення його для відбуття покарання призначеного судом,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Центрального районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Пересічна С.Є. звернулась до суду з поданням про вирішення питання щодо скасування іспитового строку ОСОБА_1 , засудженому вироком Жовтневого районного суду Донецької області від 21.06.2018 року за ст.ст.ч.4,70, ч.2, 186, 75,76 КК України до 3 років випробувального терміну, яке обґрунтоване тим, що копія вироку та розпорядження про його виконання, відносно засудженого надійшли на виконання до Центрального районного відділу 10.01.2019 р. та в той самий день засудженому був направлений виклик для постановки на облік 21.01.2019 року. 04.02.2019 року ОСОБА_1 прибув до Центрального районного відділу для постановки на облік, де йому були роз`яснені порядок та умови відбуття покарання, а також обов`язками, які покладені на нього судом, про що засуджений дав підписку. Було встановлено дні явки для реєстрації засудженого - друга середа кожного місяця, один раз на місяць. 13.03.2019 року ОСОБА_1 не прибув для реєстрації, за що йому було винесено письмове попередження. 10.04.2019 року ОСОБА_1 винесено постанову про встановлення днів явки для реєстрації - третій четвер кожного місяця, один раз на місяць. 18.07.2019 року ОСОБА_1 не прибув для реєстрації, довідку з медичного закладу надав. 15.08.2019року, 19.09.2019 року, 26.09.2019 року ОСОБА_1 знову не прибув для реєстрації. 15.10.2019 ОСОБА_1 прибув до Центрального РВ та в своєму письмовому пояснені пояснив, що перебував за містом на заробітках 15.08.2019 р. та 19.09.2019 р., в той же день засудженому було винесено письмове попередження. 17.10.2019 року ОСОБА_1 знову не прибув для реєстрації, 11.11.2019 р. ОСОБА_1 надав копію довідки від лікаря та копію договору про виконання робіт від 15.10.23019 року. 13.11.2019р. та 18.12.2019 р. скеровано запити до КНП «ОЛІЛ» з метою з метою підтвердити або спростувати факт звернення до медичного закладу. Договір не є підтверджуючим документом, оскільки в ньому не зазначено робочий час та саме коли були вихідні дні, але договір не перешкоджав ОСОБА_1 з`являтись до Центрального РВ 15.10.2019р., 07.11.2019р., 25.11.2019р.Своєю поведінкою засуджений ОСОБА_1 доводить, що не бажає стати на шлях виправлення, та не має наміру скористатися шансом наданим йому судом залишитись на волі. Порушив обов`язки накладені на нього судом, а саме: з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. На підставі викладеного заявник зауважує, що засуджений ОСОБА_1 до покладених на нього обов`язків судом поставився халатно та безвідповідально, тому просить суд вирішити питання про скасування іспитового строку та направлення його для відбуття покарання призначеного судом.

Прокурор надав заяву, в якій заперечував проти задоволення подання, оскільки відсутня систематична неявка для реєстрації.

Представник Центрального районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду подання був повідомлений у встановленому законом порядку, проте його неявка не перешкоджає розгляду даного подання по суті.

Засуджений надав суду заяву про розгляд подання за його відсутності та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.06.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та у відповідності до ч.4 ст.70 КК України призначено йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки. При цьому, на підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши три роки іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покладено обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Як вбачається з листка реєстрації матеріалів особової справи ОСОБА_1 з`являвся на реєстрацію до органів пробації у встановлені дні, крім 15.08.2019 року, 19.09.2019 року, 17.10.2019 року, 21.11.2019 року, 02.01.2020 року. Після неявки прибував до органу пробації та надавав письмові пояснення про причини неявки на реєстрацію. Інших обов"язків, встанолених судом не порушував, після прийняття рішення судом про відмову в задоволенні попередньоого подання органу пробації від 06.11.2019року не зявлявся на реєстрацію 21.11.2019 року та 02.01.2020 року та надав письмові пояснення. Згідно матеріалів особової справи поведінка засудженого є задовільною, скарг від мешканців на нього не надходило.

В ході розгляду судом також встановлено, що ОСОБА_1 за час іспитового строку до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.

Згідно ч.2 ст. 78 КК України та п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами покарання», суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що неявка на реєстрацію до Центрального районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області за відсутності інших негативних даних щодо ОСОБА_1 не є достатньою підставою для скасування іспитового строку та направлення його для відбування покарання, оскільки засуджений протягом іспитового строку в цілому умови іспитового строку виконував, в період іспитового строку не притягався до кримінальної відповідальності.Допущене ним порушення суд розцінює як таке, що виникло поза його волею, не є свідченням умисного ухилення від покладених на нього судом обов`язків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не містить суспільної небезпеки, розкаюється через неявки, і враховуючи зобов`язання засудженого в подальшому не допускати неявок до Центрального районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, суд вважає, що шанс на виправлення засудженого не втрачено, на цей час він не потребує направлення для відбування покарання, у зв`язку з чим в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання начальника Центрального районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Пересічної С.Є. про вирішення питання щодо скасування іспитового строку засудженому ОСОБА_1 та направлення його для відбуття покарання призначеного судом – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.В. Хараджа