Ухвала суду № 87996775, 03.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1142/20

Провадження № 2/127/153/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Мироненко В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Бевз О.І.,

представника відповідача – адвоката Семенюка І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Лариси Сергїівни про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

В підготовчому засіданні представник позивача – адвокат Бевз О.І. звернулась до суду з письмовим клопотанням про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на розгляд експертів поставити наступні питання: чи страждала за життя померла на психічне захворювання та з якого часу; чи могла померла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складення заповіту від 24.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С. та зареєстрованого в реєстрі за №1684?

Клопотання мотивне тим, що предметом даного спору є визнання заповіту ОСОБА_3 від 24.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С. та зареєстрованого в реєстрі за №1684 недійсним. Вказані позовні вимоги ґрунтуються на тих фактах, що ОСОБА_3 на момент посвідчення зазначеного заповіту тяжкі хвороби, мала ураження головного мозку, відтак не могла усвідомлювати наслідки своїх дій та керувати ними.

Позивач ОСОБА_1 підтримала заявлене клопотання та просила суд останнє задовольнити.

Представник відповідача – адвокат Семенюк І.В. заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання та просив в задоволенні останнього відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях на останнє.

Заслухавши клопотання, думки та доводи сторін з приводу останнього, дослідивши матеріали справи, суд вважає в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних міркувань.

Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2004 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено рішення в цивільній справі №127/18305/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, яким визнано заповіт, складений 21.05.2013 року ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_4 недійсним.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19.01.2015 року вказане рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 08.04.2015 року рішення в частині позову ОСОБА_2 скасовано. В цій частині направлено справу на новий розгляд в суд першої інстанції. В решті рішення залишено без змін.

31.05.2017 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, яке залишено без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 06.06.2018 року, позов ОСОБА_2 було задоволено.

В ході розгляду вищезазначеної справи судом ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2014 року було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1.Чи страждала ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання, чи перебувала в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності?

2.Чи могла ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки в період з 20.12.2012 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням захворювань, визначених в її медичних документах?

В акті проведеної експертизи №9 від 05.06.2014 року експерти надали свій висновок, що на момент підписання заповіту від 24.12.2012 року ОСОБА_3 на хронічне душевне захворювання не страждала, а виявляла органічний розлад особистості змішаного (судинного, атеросклеротичного) ґенезу. За своїм психічним станом ОСОБА_3 на час складання заповіту від 24.12.2012 року могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Дати відповідь на запитання щодо того, чи хворіла ОСОБА_3 на психічне захворювання на час підписання заповіту від 21.05.2013 року не є можливим.

Таким чином, питання, які ставить представник позивача в клопотанні перед судом першої інстанції, вже вирішені судом у цивільній справі №127/18305/13-ц, а тому підстав для проведення експертизи у даній справі суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81, 113, 252-253, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бевз Оксани Іванівни про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 04.03.2020 року.

Суддя: